Справа № 2-9446/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

            14 грудня 2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим

 у складі: головуючого судді  – Андрєєвої О.М.,

                при секретарі           - Кушнеренко О.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

  ВСТАНОВИВ  :

 Позивачка ОСОБА_3 22.02.2005 р. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивач ОСОБА_1 25.04.2005 р. також звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обидві цивільні справи ухвалою суду від 06.11.2006 р. об’єднані в одне провадження (т. 2 а.с. 83).

Вимоги мотивовані тим, що 29.01.2005 року з вини водія автомобіля «Ніссан-Мікра» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2, яка керувала автомобілем за дорученням (власник ОСОБА_4), сталася ДТП. В результаті ДТП позивачу ОСОБА_1 були причинені тілесні ушкодження. Крім того, був пошкоджений автомобіль «Опель-Кадет», що належить на праві власності позивачці ОСОБА_3  

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 500 грн., що складається з вартості придбаних ліків та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. Вимоги про відшкодування моральної шкоди мотивує тим, що в результаті ДТП він зазнав фізичний біль та перебував у стресовій ситуації. Порушились його життєві зв’язки, що відобразилося у неможливості керування пошкодженим транспортним засобом, який використовувався для постійної роботи (т. 2 а.с. 4-5).

Позивачка ОСОБА_3 відповідно до уточнених позовних вимог просить стягнути солідарно з  відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль у розмірі 27116,83 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Вимоги про відшкодування моральної шкоди мотивує тим, що був порушений звичний порядок життя, порушена трудова діяльність, що зв’язана з використанням автомобіля. Крім того, вона відчуває моральні страждання, оскільки турбується за стан здоров’я свого сина ОСОБА_1, який зазнав тілесних ушкоджень при ДТП. Також просить стягнути з відповідачів понесені нею судові витрати у розмірі 2185,93 грн. (т. 1 а.с. 3, т. 3 а.с. 47-48).

Заочним рішенням від 04.02.2010 року, позовні вимоги позивачів задоволені частково (т. 3 а.с. 98-80).

За заявою відповідачки ОСОБА_2, ухвалою суду від 29.11.2010 року, вищевказане заочне рішення скасоване, справа призначена до розгляду у загальному порядку (т. 3 а.с. 111).      

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди зменшив, просить стягнути з відповідачки 10 000 грн.  

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні позов визнали частково. Визнають суму матеріальних збитків, яка складає 15 923,98 грн. відповідно до висновку судової автотоваровідчої експертизи № 331 від 08.04.2005 року.    

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.  

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, відмовний матеріал № 67 за фактом ДТП, суд вважає, що обидва позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 29.01.2005 р. у 12-00 хв. на вул. Беспалова у м. Сімферополі трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля «Нісан-Мікро» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 та водія автомобіля «Опель-Кадет» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1  

Відповідно до відмовного матеріалу № 67 за фактом ДТП неодноразово приймались постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та неодноразово проводились автотехнічні експертизи.  

Як слідує з висновків експертів відділення авто технічних експертиз НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 3/644 від 06.11.2006 року та № 3/220 від 28.05.2009 року, в умовах ДТП водій ОСОБА_2 зобов’язана була керуватись  вимогами п.п. 1.5; 2.3 «б», 10.1 ПДР України. Водій   автомобіля «Опель-Кадет» ОСОБА_1 зобов’язаний був керуватися вимогами п. 12.3 ПДРУ. Але навіть при виконанні водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 ПДДУ він не мав технічної можливості запобігти даному ДТП та його дії не знаходяться у причинному зв’язку з наслідками, що настали.

Згодом, за клопотанням ОСОБА_2 було проведене додаткове автотехнічне дослідження в органі, що не відноситься до структур ОВС України, яке доручене Научно-дослідницькій лабораторії судових експертиз. Цим дослідженням №171 від 06.07.2009 р. встановлено, що технічна можливість запобігти ДТП для водія ОСОБА_2 полягала у виконанні вимог п. 10.1. ПДРУ, для водія ОСОБА_1  - у виконанні вимог п.п. 8.4 «в», 12.4, 14.2 «б» ПДРУ.

Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складені адміністративні протоколи за ст. 124 КУпАП (постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 08.07.2009 р. – відмовний матеріал а.с. 75-76).

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 14.08.2009 року провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення (т. 3 а.с. 72-73). Суд дійшов до висновку про те, що додаткове автотехнічне дослідження від 06.07.2009 р. викликає сумнів, оскільки в діях водія ОСОБА_1 не вбачаються порушення п.п. 12.4., 14.2 «б» ПДРУ.

Вказана постанова Київського районного суду м. Сімферополя залишена без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29.09.2009 р. (т.3 а.с. 74).

Таким чином, вина відповідачки ОСОБА_2 у заподіянній шкоді встановлена.

ОСОБА_2 визнана винуватцем ДТП, керувала автомобілем  «Нісан-Мікро» д.н. НОМЕР_1 на правомірних підставах за дорученням від власника ОСОБА_4 Суд приходить до висновку про те, що у позові до відповідача ОСОБА_4 має бути відмовлено.

Ст.1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної  особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

В результаті ДТП ОСОБА_1 були причинені тілесні ушкодження у вигляду ЗЧМТ в формі удару головного мозку, травма коліна правої ноги, що відносяться до тілесних ушкоджень легкої степені тяжкості. З 23.02.2005 р. по 02.03.2005 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні планової нейрохірургії (т. 2 а.с. 42).

Позивачем ОСОБА_1 надані докази про придбання ліків лише на суму 176,55 грн. (а.с. 41 оборот), які і підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2 Придбання ліків на інші 323,45 грн. позивачем доказів суду не надано.

Крім того, автомобілю «Опель-Кадет», власником якого є ОСОБА_3 були завдані пошкодження.

Дійсно, за ухвалою суду по справі була проведена судова автотехнічна експертиза № 331 від 08.04.2005 року, відповідно до висновків якої матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Опель-Кадет» р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП 29.01.05 р. в цінах, що діяли на той час складала 15 923,98 грн. (т. 2 а.с. 22-26).    

Експертне автотоваровідче дослідження № 982 було проведено тим самим судовим автотоваровідчим експертом Кримської юридичної агенції «Інтерномікос» Щедровим А.М. 22.10.2009 року. Відповідно до його висновків, матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Опель-Кадет» р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП 29.01.05 р. в цінах, що діють у цей час, склала 27 116,83 грн. (т. 3 а.с. 50-55).

Тому суд приймає до уваги саме це дослідження № 982 від 22.10.2009 року.  

За час судового розгляду позовних заяв, позивачкою ОСОБА_3 були сплачені судові витрати у загальному розмірі 2185,93 грн., які підтверджені документально та підлягають стягненню.

В результаті ДТП позивач ОСОБА_1 деякий час не міг працювати, тоді як його робота пов’язана з керуванням автомобілем. Крім того, до цього часу він відчуває наслідки отриманих ушкоджень, був порушений звичний уклад життя.  

ОСОБА_3 тривалий час не могла користуватись належним їй автомобілем, у зв’язку з чим були порушені трудова діяльність та звичні життєві зв’язки.  

Суд вважає необхідним зменшити суми моральної шкоди та стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., на користь ОСОБА_1 1 700 грн., що відповідає характеру завданої шкоди та моральних страждань позивачів.

 На підставі ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд -

  ВИРІШИВ:  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – задовольнити  частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 27 116,83 грн., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. та судові витрати у розмірі 2185,93 грн., а усього 31 302 (тридцять одну тисячу триста дві) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 176,55 грн., моральну шкоду у розмірі 1 700 грн. та судові витрати у розмірі 59,50 грн., а усього 1 936 (одну тисячу дев’ятсот тридцять шість) грн. 05 коп.

У іншій частині позовів та у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 – відмовити.  

 Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через  Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня його оголошення.

                                   Суддя-