Справа № 2-2357/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  17  грудня  2010  року                                                                                м. Донецьк  

Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області  в складі:  

  головуючої судді                                  - Токарєвої Н.М.,  

при секретарі       - Наугольнікової О.В.,  

за участю представника  

позивача АТ «Фінанси та Кредит»     - Боднар О.О.,  

відповідачів                                           - ОСОБА_2, ОСОБА_3  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виконання зобов’язання та стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Донецьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання кредитного договору , -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Донецьке регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся  до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виконання зобов’язання та стягнення заборгованості у розмірі 48 692,48 доларів США (еквівалент  385 931,73 гривень).  

У позовній заяві позивач вказав, що 28 липня 2008 року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»  та громадянином ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 94pv-07-08.  

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а позичальник отримав кредит у сумі 37 000,00 доларів США, що підтверджується копіями зазначеного договору,  додатком №1 та додатковою угодою  до нього, та заявою на видачу готівки № 831/622 від 28.07.2008 рік.  

Відповідно до п.п. 2.1, 3.2., 4.1,  Кредитного договору, Позичальник зобов’язався щомісяця здійснювати погашення заборгованості по Кредитним ресурсам в розмірі 206,00 доларів США в термін до 10 числа кожного місяця, сплачувати Банку відсотки за користування Кредитними ресурсами, по процентній ставці 8 % процентів річних  та цілком повернути кредит Банку до 28 липня  2023 року.  

Згідно Додаткової угоди № 1 від 02.09.2008 року до Кредитного договору № 94pv-07-08 від 28.07.2008 р. позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, за відсотковою ставкою 16,00% (шістнадцять цілих нуль сотих) відсотків річних.  

Пунктом 3.4. Кредитного договору передбачено право Банку, зокрема, вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього Договору, у випадку, якщо: б) Позичальник в період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору, у тому числі: несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах, відповідно до п. п. 3.2., 4.3., 4.4., 4.7., 4.8.; - припускався інших порушень.  

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього Договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.  

Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань, сплативши лише  суму процентів по кредиту у розмірі 6 207,21 доларів США  та суму по кредитним ресурсам у розмірі  838,59 доларів США.  

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся банком про необхідність належного виконання зобов’язань за кредитним договором. Однак, до теперішнього часу вимоги банку так і не виконано, у зв’язку з чим станом на 17.05.2010рік  заборгованість позичальника перед банком складає 48 692,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2010р. 7,925 грн/дол. США становить 385 931,73  гривень,  із яких:заборгованість за кредитом – 36 161,41 доларів США (еквівалент 286 611,72 гривень); непогашені відсотки – 3992,19 доларів США (еквівалент 31 641,69  гривень); пеня по кредит та відсоткам – 8 538,88 доларів США (67 678,31  гривень).  

З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки фізичної особи - ОСОБА_3  (код НОМЕР_1), оформлена договором поруки № 94pv-07-08/П  від 28.07.2008 р. (п.5.2. Кредитного договору).  

Згідно п. п. 2.2., 3.1. Договору поруки №94pv-07-08/П  від 28.07.2008 року  Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що й Позичальник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків та у випадку невиконання Позичальником зобов’язань у встановлені Кредитним договором строки, Поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає Кредитор.  

Банк звернувся до Відповідачів  з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, у зв’язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом та несплатою щомісячної комісійної винагороди Банку, що підтверджується відповідним листом. Однак, вимогу Банку у встановлений строк не виконано до теперішнього часу. Таким відповідачи  суттєво порушують умови Кредитного договору від 28 липня 2008 року №94pv-07-08 та договору поруки № 94pv-07-08/П  від 28.07.2008 р. та примушені виступити з ініціативою про дострокове повернення кредитних ресурсів  

04.12.2009 року банк звертався до відповідачів з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором, що підтверджується листами, вимогами та повідомленнями про їх вручення. Вимоги банку відповідачами не виконано до теперішнього часу. Згідно із рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (протокол від 02 вересня 2009 року № 4) з метою приведення у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» з 30.09.2009 року реорганізовано у публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (скорочене найменування – АТ «Банк «Фінанси та Кредит»). АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як  із солідарних боржників, на користь АТ Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Донецьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та Кредит” (код банку 335816, ЕДРПОУ 25795288, р/р 290910350980) заборгованість за Кредитним договором  № 94pv-07-08  28 липня 2008 року у сумі  48 692,48 доларів США гривень,  із яких: заборгованість за кредитом – 36 161,41 доларів США непогашені відсотки – 3992,19 доларів США ;пеня по кредит та відсоткам – 8 538,88 доларів США, а також судовий збір у сумі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.  

Відповідачи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому  засіданні позовні вимоги не визнали й виступили з зустрічною позовною заявою про розірвання кредитного договору .  

У зустрічній позовній заяві відповідачі пояснили, що 28 липня 2008 року, перебуваючи на посаді начальника відділення філії “Донецьке регіональне управління” АТ “Банк “Фінанси та Кредит” ОСОБА_2 уклав кредитний договір № 94pv-07-08 з ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” у відповідності до якого Банк надав йому кредитні ресурси у сумі 37 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 8,00 % річних для використання за цільовим призначенням на споживчі цілі під заставу 2-хкімнатної квартири, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, з кінцевим строком повернення до 28 липня 2023 року (п. 3.2 кредитного договору) . Таким чином за своєю природою цей кредитний договір є споживчим кредитом. Сплата кредиту проводилась згідно графіку та в строк у повному обсязі, однак після звільнення з посади начальника відділення Банку, 2 вересня 2008 року на вимогу Банку була підписана Додаткова угода № 1 до кредитного договору, якою відсоткова ставка за користування кредитними ресурсами була збільшена до 16,00 % річних. Зі збільшенням відсоткової ставки по кредиту, а також зі значним коливанням курсу долару США платіж кредиту збільшився в двав рази та склав 5600 гривень, у звязку з чим  та враховуючи скрутне матеріальне становище можливість платити за кредитом була відсутня.  

Зростання курсу долара США потягло значне збільшення вартості суми кредиту, у зв'язку з чим вартість послуги кредитування та собівартості придбаного майна збільшилася у два рази, у той час, як фактична ринкова вартість майна зменшилася  по відношенню до вартості придбання, внаслідок чого послуга втратила свої споживчі властивості. Внаслідок істотних змін обставин, що сторони не могли передбачити при укладанні кредитного договору на підставі ст. 625 ЦК України відповідачі вважають, що кредитний договір № 94pv-07-08 має бути розірваний.  

Представник позивача надала  до суду письмові заперечення проти зустрічних позовних вимог в яких зазначила, що  відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та  в інших випадках, встановлених  договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Позивачі в зустрічній позовній заяві не посилається на порушення з боку Банку будь-яких умов договору. Навпаки, Банком «Фінанси та кредит» зобов`язання за кредитним договором повністю виконано. Збільшення курсу долара США не є істотною умовою, бо діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти-гривні.  

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.Поряд з цим, положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного  Банку України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Таким чином, при укладанні цього договору в іноземній валюті  (долар США) та беручи на  себе певні обов`язки  щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все ОСОБА_2 та ОСОБА_3) повинні біли усвідомлювати, що курс національної валюти України до Долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.  

Посилання позивачів, на той факт що Банк змінив кінцевий строк дії кредитного договору є безпідставними, оскільки відповідно до п. 7.3 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту першої видачі Кредитних ресурсів та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. В кредитному договорі також зазначений строк виконання зобов'язання - 28.07.2023 року, проте  пунктом 3.4. Кредитного договору передбачено право Банку, зокрема, вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього Договору, у випадку, якщо: б) Позичальник в період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору, у тому числі: несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах, відповідно до п. п. 3.2., 4.3., 4.4., 4.7., 4.8.; - припускався інших порушень. Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

В судовому засіданні представник позивача Боднар О.О., яка діє на підставі довіреності підтримала заявлені позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позові, і просила суд задовольнити позовні вимоги банку, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору не визнала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову і просила суд відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволені зустрічних позовних вимог.    

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що дійсно він взяв у банку кредит, частину грошей він виплатив, але потім із-за погіршання фінансової ситуації він не зміг більше платити по кредиту, свої зустрічні позовні вимоги до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору він підтримує у повному обсязі.    

Представник відповідачів ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщена у порядку ст. 169 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від нєї  не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу  під час відсутності представника відповідачів ОСОБА_4  на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів.  

Суд вислухавши пояснення сторін по справі та дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, вони є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору не підлягають задоволенню з наступних підстав.    

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.  

Як встановлено у судовому засіданні 28 липня 2008 року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»  та громадянином ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 94pv-07-08.  

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а позичальник отримав кредит у сумі 37 000,00 доларів США, що підтверджується копіями зазначеного договору,  додатком №1 та додатковою угодою  до нього, та заявою на видачу готівки № 831/622 від 28.07.2008 рік.  

Відповідно до п.п. 2.1, 3.2., 4.1,  Кредитного договору, Позичальник зобов’язався щомісяця здійснювати погашення заборгованості по Кредитним ресурсам в розмірі 206,00 доларів США в термін до 10 числа кожного місяця, сплачувати Банку відсотки за користування Кредитними ресурсами, по процентній ставці 8 % процентів річних  та цілком повернути кредит Банку до 28 липня  2023 року.  

Згідно Додаткової угоди № 1 від 02.09.2008 року до Кредитного договору № 94pv-07-08 від 28.07.2008 р. позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, за відсотковою ставкою 16,00% (шістнадцять цілих нуль сотих) відсотків річних.  

Пунктом 3.4. Кредитного договору передбачено право Банку, зокрема, вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього Договору, у випадку, якщо: б) Позичальник в період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору, у тому числі: несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах, відповідно до п. п. 3.2., 4.3., 4.4., 4.7., 4.8.; - припускався інших порушень.  

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього Договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.  

Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань, сплативши лише  суму процентів по кредиту у розмірі 6 207,21 доларів США  та суму по кредитним ресурсам у розмірі  838,59 доларів США.  

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся банком про необхідність належного виконання зобов’язань за кредитним договором. Однак, до теперішнього часу вимоги банку так і не виконано, у зв’язку з чим станом на 17.05.2010рік  заборгованість позичальника перед банком складає 48 692,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2010р. 7,925 грн/дол. США становить 385 931,73  гривень,  із яких:заборгованість за кредитом – 36 161,41 доларів США (еквівалент 286 611,72 гривень); непогашені відсотки – 3992,19 доларів США (еквівалент 31 641,69  гривень); пеня по кредит та відсоткам – 8 538,88 доларів США (67 678,31  гривень).  

З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки фізичної особи - ОСОБА_3  (код НОМЕР_1), оформлена договором поруки № 94pv-07-08/П  від 28.07.2008 р. (п.5.2. Кредитного договору).  

Згідно п. п. 2.2., 3.1. Договору поруки №94pv-07-08/П  від 28.07.2008 року  Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що й Позичальник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків та у випадку невиконання Позичальником зобов’язань у встановлені Кредитним договором строки, Поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає Кредитор.  

Банк звернувся до Відповідачів  з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, у зв’язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом та несплатою щомісячної комісійної винагороди Банку, що підтверджується відповідним листом. Однак, вимогу Банку у встановлений строк не виконано до теперішнього часу. Таким відповідачи  суттєво порушують умови Кредитного договору від 28 липня 2008 року №94pv-07-08 та договору поруки № 94pv-07-08/П  від 28.07.2008 р. та примушені виступити з ініціативою про дострокове повернення кредитних ресурсів  

04.12.2009 року банк звертався до відповідачів з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором, що підтверджується листами, вимогами та повідомленнями про їх вручення. Вимоги банку відповідачами не виконано до теперішнього часу.  

  Згідно із рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (протокол від 02 вересня 2009 року № 4) з метою приведення у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» з 30.09.2009 року реорганізовано у публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (скорочене найменування – АТ «Банк «Фінанси та Кредит»). АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».  

Відповідачи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому  засіданні позовні вимоги не визнали й виступили з зустрічною позовною заявою про розірвання кредитного договору .  

У зустрічній позовній заяві відповідачі пояснили, що 28 липня 2008 року, перебуваючи на посаді начальника відділення філії “Донецьке регіональне управління” АТ “Банк “Фінанси та Кредит” ОСОБА_2 уклав кредитний договір № 94pv-07-08 з ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” у відповідності до якого Банк надав йому кредитні ресурси у сумі 37 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 8,00 % річних для використання за цільовим призначенням на споживчі цілі під заставу 2-хкімнатної квартири, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, з кінцевим строком повернення до 28 липня 2023 року (п. 3.2 кредитного договору) . Таким чином за своєю природою цей кредитний договір є споживчим кредитом. Сплата кредиту проводилась згідно графіку та в строк у повному обсязі, однак після звільнення з посади начальника відділення Банку, 2 вересня 2008 року на вимогу Банку була підписана Додаткова угода № 1 до кредитного договору, якою відсоткова ставка за користування кредитними ресурсами була збільшена до 16,00 % річних. Зі збільшенням відсоткової ставки по кредиту, а також зі значним коливанням курсу долару США платіж кредиту збільшився в двав рази та склав 5600 гривень, у звязку з чим  та враховуючи скрутне матеріальне становище можливість платити за кредитом була відсутня.  

Зростання курсу долара США потягло значне збільшення вартості суми кредиту, у зв'язку з чим вартість послуги кредитування та собівартості придбаного майна збільшилася у два рази, у той час, як фактична ринкова вартість майна зменшилася  по відношенню до вартості придбання, внаслідок чого послуга втратила свої споживчі властивості. Внаслідок істотних змін обставин, що сторони не могли передбачити при укладанні кредитного договору на підставі ст. 625 ЦК України відповідачі вважають, що кредитний договір № 94pv-07-08 має бути розірваний.  

Представник позивача надала  до суду письмові заперечення проти зустрічних позовних вимог в яких зазначила, що  відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та  в інших випадках, встановлених  договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Позивачі в зустрічній позовній заяві не посилається на порушення з боку Банку будь-яких умов договору. Навпаки, Банком «Фінанси та кредит» зобов`язання за кредитним договором повністю виконано. Збільшення курсу долара США не є істотною умовою, бо діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти-гривні.  

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.Поряд з цим, положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного  Банку України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Таким чином, при укладанні цього договору в іноземній валюті  (долар США) та беручи на  себе певні обов`язки  щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все ОСОБА_2 та ОСОБА_3) повинні біли усвідомлювати, що курс національної валюти України до Долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.  

Посилання позивачів, на той факт що Банк змінив кінцевий строк дії кредитного договору є безпідставними, оскільки відповідно до п. 7.3 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту першої видачі Кредитних ресурсів та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. В кредитному договорі також зазначений строк виконання зобов'язання - 28.07.2023 року, проте  пунктом 3.4. Кредитного договору передбачено право Банку, зокрема, вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього Договору, у випадку, якщо: б) Позичальник в період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору, у тому числі: несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах, відповідно до п. п. 3.2., 4.3., 4.4., 4.7., 4.8.; - припускався інших порушень. Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

В судовому засіданні представник позивача Боднар О.О., яка діє на підставі довіреності підтримала заявлені позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позові, і просила суд задовольнити позовні вимоги банку, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору не визнала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову і просила суд відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволені зустрічних позовних вимог.    

Оскільки кредитний договір є окремим видом зобов’язання, то відповідно до ст. 526 ЦК України повинен виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А, виходячи з вимог статті 617 ЦК України,  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.  

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Строк повернення кредиту протягом розгляду цієї справи згідно кредитного договору№94pv-07-08  від 28 липня 2008 року спливає 28 липня 2023 року, але внаслідок неналежного виконання відповідачами  своїх договірних зобов’язань позивач змушений був звернутися до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з істотним порушенням умов договору.  

Враховуючи викладене, в силу ст.ст. 543, 554 ЦК України суд приходить до висновку, що відповідачі відповідно до умов кредитного договору, договору поруки зобов’язані виплачувати платежі в строки, вказані в кредитному договорі, проте вони свої обов’язки не виконали, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором на момент звернення у суд. Загальна сума заборгованості  відповідачів перед позивачем складає 48 692,48 доларів США (еквівалент 385 931,73 гривні).  

Також суд приходить до висновку, що діями відповідачів були порушені вищезгадані договірні зобов’язання, виконання яких було прострочене, у зв’язку з чим, на підставі  ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідачів на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідачів від відповідальності за прострочення виконання даного зобов’язання судом не встановлено.  

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання кредитного договору, то суд вважає їх необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та  в інших випадках, встановлених  договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Позивачі в зустрічній позовній заяві не посилається на порушення з боку Банку будь-яких умов договору. Навпаки, Банком «Фінанси та кредит» зобов`язання за кредитним договором повністю виконано.  

Відповідно до ст.. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного  Банку України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Таким чином, при укладанні цього договору в іноземній валюті  (долар США) та беручи на  себе певні обов`язки  щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все ОСОБА_2 та ОСОБА_3) повинні біли усвідомлювати, що курс національної валюти України до Долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.  

Збільшення курсу долара США не є істотною умовою , бо діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти-гривні. Само по собі зменшення прибутків відповідачів не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили , що позбавляють боржника виконувати умови укладеного договору. Крім того, відповідачем не доведено, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про зміну умов договору.  

Посилання позивачів, на той факт що Банк змінив кінцевий строк дії кредитного договору є безпідставними, оскільки відповідно до п. 7.3 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту першої видачі Кредитних ресурсів та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. В кредитному договорі також зазначений строк виконання зобов'язання - 28.07.2023 року, проте  пунктом 3.4. Кредитного договору передбачено право Банку, зокрема, вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього Договору, у випадку, якщо: б) Позичальник в період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору, у тому числі: несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентах, відповідно до п. п. 3.2., 4.3., 4.4., 4.7., 4.8.; - припускався інших порушень. Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

Дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення. Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.  

З цих підстав суд вважає необхідним відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання кредитного договору.    

Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому сплачена позивачем сума судового збору в доход держави  у розмірі 1 700,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача солідарно.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 536, 543, 546, 549, 554, 610-612, 617, 625 ,652,  1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, Законом України «Про Національний банк України» , Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228 ЦПК, суд -  

  ВИРІШИВ:  

    Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Донецьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виконання зобов’язання та стягнення заборгованості –  задовольнити.  

  Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: 83084, АДРЕСА_1 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, 83036, АДРЕСА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість у суммі 48 692,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2010року складає 7,925 грн/дол. США становить 385 931,73  гривень,  із яких: заборгованість за кредитом – 36 161,41 доларів США (еквівалент 286 611,72 гривень); непогашені відсотки – 3992,19 доларів США (еквівалент 31 641,69  гривень); пеня по кредит та відсоткам – 8 538,88 доларів США (67 678,31  гривень).  

  Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: 83084, АДРЕСА_1 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, 83036, АДРЕСА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»  судовий збір у сумі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.  

  У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору – відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:                                                                                                      Токарєва Н.М.