Судове рішення 1-590/10 від 29.12.2010

Судове рішення #12722994

Справа №1-590/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарях Баган О.В., Сеник В.Г.

з участю прокурора Матвійчука М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, з середньою спеціальною освітою, одруженої, непрацюючої, раніше несудимої,

- за ч.3 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника поштового відділення Тернопільської дирекції УДППЗ «Укрпошта» с.Острів і будучи наділеною правомочністю щодо розпорядження грошовими коштами та зловживаючи своїм службовим становищем, з червня 2008 року по вересень 2009 року, привласнила грошові кошти - оплату комунальних послуг жителями сіл Острів та Буцнів Тернопільського району, на загальну суму 721 грн. 30 коп., чим завдала ТД УДППЗ «Укрпошта» матеріальної шкоди.

Крім того, у вересні 2009 року ОСОБА_1, перебуваючи на вищевказаній посаді, упродовж вересня - грудня 2009 року привласнила ввірені їй грошові кошти, які призначались для виплати соціальних допомог та пенсій жителям с.Острів, с.Буцнів та с.Серединки Тернопільського району, чим завдала ТД УДППЗ «Укрпошта» матеріальної шкоди на загальну суму 73 468 грн.

Допитана як підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину за ч.3 ст.191 КК України визнала повністю, щиро розкаялась та пояснила що вона перебувала на посаді начальника відділення поштового зв'язку (ВПЗ) і була розпорядником грошових коштів та матеріально відповідальною особою. В її обов'язки входило, крім іншого, прийом оплати за комунальні послуги, прийом грошових коштів на виплату пенсій та соціальних допомог і виплата пенсій та соціальних допомог жителям сіл Острів, Буцнів та Серединки Тернопільського району. В окремих випадках, у вказаний період часу 2008 - 2009 року при оплаті комунальних послуг споживачами на відділенні поштового зв'язку, вона отримувала кошти, видавала чек про оплату, але цих людей не вносила у реєстр, що в подальшому здається в центральне поштове відділення м.Тернополя, а кошти, суми яких були незначні, вона використовувала на власні потреби. Таким чином вона одержала від громадян грошових коштів за 2008-2009 роки на суму 721 грн. 30 коп.

Крім цього, підсудна пояснила, що у зв'язку із погіршенням стану здоров'я у вересні 2009 року їй була необхідна певна сума грошових коштів, які вона вирішила взяти із тих, що поступали на відділення для соціальних виплат. В кінці вересня 2009 року вона взяла із поступлених грошей для виплати соціальних допомог приблизно 16 тис. гривень, в кінці жовтня 2009 року – 19 тис. грн., в кінці листопада – 20 тис. грн., а 18 грудня 2009 року близько 20 тис. грн. Отримані таким чином кошти витрачала частково на ліки, а частково – на власні потреби. Під час перебування в лікарні на лікуванні, вона дізналась, що працівниками ТД УДППЗ «Укрпошта» в грудні 2009 року після проведення ревізії було виявлено недостачу і заборгованість по виплатах на суму близько 73 тис. гривень. В подальшому цю недостачу було погашено її чоловіком ОСОБА_2

Підсудна ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з’ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, з’ясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудна та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікує її дії за ч.3 ст.191 КК України, тобто, привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, що вона по місцю свого проживання та з попереднього місця роботи характеризується позитивно, має на утриманні престарілу матір 1933 року народження, раніше не судима, стан її здоров’я, а саме те, що вона хворіє цирозом печінки, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.66 КК України до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання підсудною вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Зважаючи на те, що повторність є кваліфікуючою ознакою ч.3 ст.191 КК України, суд обставину про вчинення злочину повторно, яку органом досудового слідства віднесено до обтяжуючих, такою не визнає.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що підсудній ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певно діяльністю ближче до нижчої межі санкції та на підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку і покладенням обов’язків, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихована без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази у справі, а саме:

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_3 за 2008 - 2009 рік за НОМЕР_4 та квитанцію про оплату грошових коштів 23.06.2008 р.;

- абонентську книжку по розрахунку за природній газ споживача ОСОБА_4 за 2008 рік за НОМЕР_5 та квитанцію про оплату грошових коштів 29.12.2008 р.;

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_5 за 2009 рік за НОМЕР_6 та квитанцію про оплату грошових коштів 22.05.2009 р.;

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_6 за 2009 рік за НОМЕР_3 та квитанцію про оплату грошових коштів 20.06.2009 р.;

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_7 за 2009 рік за НОМЕР_7 та квитанцію про оплату грошових коштів 22.06.2009 р.;

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_8 за 2009 рік за НОМЕР_1 та квитанцію про оплату грошових коштів 22.06.2009 р.;

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_9 за 2009 рік за НОМЕР_2;

- абонентську книжку по розрахунку за електроенергію споживача ОСОБА_10 за 2009 рік за НОМЕР_8 та квитанцію про оплату грошових коштів 29.09.2009 р.;

які передано на зберігання власникам – залишити у розпорядженні останніх.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України і призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.