Справа     № 2-788/2010 р.  

      Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«15» жовтня 2010 р.                       Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі :  головуючого, судді -               Демиденко Ю.Ю.            

при секретарі -                          Зоріній А.В.

за участю позивача -                                ОСОБА_1

представника позивача -                          ОСОБА_2

відповідачів -                                             КП «Міський тролейбус»                                                          

Первинної профспілкової організації професійної спілки   працівників житлово-коммунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення  КП «Міський тролейбус».

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №3 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський тролейбус», Первинної профспілкової організації професійної спілки працівників житлово-коммунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення  КП «Міський тролейбус» про стягнення відрахувань із заробітної плати, та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :  

 12.12.2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Міський тролейбус» /далі КП/ , про стягнення відрахувань із заробітної плати в розмірі 100 грн., які утримуються на користь профспілки працівників житлово-коммунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення.  

Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги 04.02.2010 р. звернулася до суду з позовом до КП та Первинної профспілкової організації професійної спілки працівників житлово-коммунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення  КП «Міський тролейбус» /далі Профспілка/ про стягнення 51,33 грн. незаконних відрахувань з заробітної плати, та стягнення 1000 грн. моральної шкоди, стягнення з Профспілки 3000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування вказує, що працює контролером та являючись членом Профспілки 11.06.2008 р подала заяву до голови Профспілки Коваленка М.Г. про вихід з її членів, а 25.06.2008 р. подала  в КП (головному бухгалтеру) заяву про припинення відрахувань – профспілкових внесків, але відрахування не були припинені. Вказаними діями було порушено її право на отримання заробітної плати в повному обсязі як працівника, оскільки відрахування були припинені лише 01.11.2008 р., та порушено конституційне право на вільний вибір профспілки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, вказують що отримання головою Профспілки заяви про вихід підтверджується поштовим повідомленням, тому посилання відповідача на  відсутність заяви є надуманими. Також необґрунтованими є посилання на статут Профспілки який передбачає процедуру виключення  з членів, оскільки в даному випадку мало місце не виключення а саме добровільний вихід з членів.

Представник відповідача КП Мамонов В.В. проти позову заперечував, не оспорює звернення позивача до КП з заявою про припинення відрахувань, але вказує що підприємство не має права втручатися в діяльність Профспілки, яка самостійно згідно статуту вирішує  свою діяльність. Згідно п.п.4.5., 4.15. - вихід з членів Профспілки відбувається в індивідуальному порядку за особистою заявою, рішення приймається на загальних зборах в присутності члена Профспілки. Тому КП обґрунтовано припинило відрахування профспілкових внесків тільки після отримання протоколу засідання Профспілки про виключення та припинення утримання внесків з 01.11.2008 р.

Представник Профспілки Коваленко М.Г. також вважав позов безпідставним, посилаючись на відповідність дій Профспілки  її статуту, крім того вказує, що заяви ОСОБА_1 про вихід з членів він особисто 20.06.2008 р. як вказано в поштовому повідомленні не отримував.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено поясненнями сторін, заявою ОСОБА_1, повідомленням іншої профспілки ВПЗ КП «Міський тролейбус» а.с.4-5, що 24.06.2008 р. позивач звернулася до КП, а 25.06.2008 р. до КП звернулася зазначена профспілка з повідомленням та письмовими заявами працівників в тому числі і ОСОБА_1 про припинення відрахувань профспілкових внесків з заробітної плати.

Правовідносини між сторонами регулюються ст.36 ч.3 Конституції України, ст.7 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», ст.ст.243-252 КЗпП України згідно яких – громадяни України мають право на вільний вибір профспілки з метою захисту своїх трудових та соціально-економічних прав, вільний вибір вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, держава визнає профспілки повноважними представниками працівників у відносинах з власником або уповноваженим ним органом.

Таким чином КП  як власник отримавши вказані заяви від 24.06. та 25.06.2008 р. не мав права припиняти відрахування з заробітної плати, що було б втручанням в діяльність Профспілки.

Умови та порядок виходу з Профспілки як передбачено законом регулюється п.п.4.5., 4.15 Статуту Профспілки які передбачають що вихід із членів Профспілки відбувається в індивідуальному порядку за особистою заявою члена. Припинення членства настає після прийняття рішення виборним органом первинної організації Профспілки про припинення членства на зборах або виборним органом у присутності члена Профспілки, при наявності не менше як дві третини голосів.

Вказаний Статут передбачає тільки такий єдиний порядок виходу з членів Профспілки незалежно від того чи відбувається добровільне вибуття, чи виключення члена Профспілки.

Наданими відповідачами довідкою КП, та протоколом №27 від 20.11.2008 р. встановлено, що з заробітної плати ОСОБА_1 утримувались профспілкові внески в сумі 43,39 грн. за період з 24.06.2008 р. по 31.10.2008 р., та з 01 листопада 2008 р. відрахування припинено на підставі протоколу засідання профспілкового комітету про вихід та припинення членства ОСОБА_1 в профспілці.

Таким чином в частині позову ОСОБА_1 до КП про стягнення відрахувань, та стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. відповідно до ст.237-1 КЗпП України слід відмовити, оскільки власник обґрунтовано з 01.11.2008 р. припинив відрахування членських внесків діючи в спосіб який передбачено Законами України, та не порушив трудові права позивача.

Позовні вимоги до Профспілки про стягнення 3000 грн. моральної шкоди суд також вважає як незаконними так і необґрунтованими.

Незаконність вимог полягає в тому, що право на стягнення моральної шкоди виникає лише в тому разі, якщо таке право передбачено спеціальним законодавством. З правовідносин які виникли між сторонами які як вказувалося регулюються вищезазначеними нормами Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», КЗпП України, Статутом  - на Профспілку не може бути покладено обов»язок відшкодування моральної шкоди її члену по спору про членство в профспілці.  

Як встановлено письмова заява ОСОБА_1 від 11.06.2008 р. про виключення з членів Профспілки отримана уповноваженою особою Профспілки 20.06.2008 р. як видно з відмітки відділення зв»язку. Згідно п.5.11. Статуту засідання виборного профспілкового органу скликаються за необхідністю, але не менше, як один раз у квартал. Проведення засідання 20.11.2008 р. порушувало максимальний строк, але як встановлено судом Профспілка могла і не розглядати заяву ОСОБА_1 яка порушила порядок подання заяви, та порядок виходу згідно Статуту.

Як вказувалося згідно Статуту заява про вихід з членів Профспілки подається її членом особисто. З вказаного слідує те, що звернення з вказаною заявою не допускається за довіреністю, звернення повинно бути тільки особистим. Отримавши заяву в письмовій формі поштою, а не особисто від ОСОБА_1, встановивши що справжність підпису ОСОБА_1 на заяві не засвідчена нотаріально - голова Профспілки мав права не вносити розгляд вказаної заяви виборному органу, на засідання якого згідно протоколу особисто ОСОБА_1 не була присутня. Заяву про вихід позивачу слуд було офорити належним чином, або подати її особисто.

Незважаючи на вказані порушення Статуту засідання було проведено 20.11.2008 р. та право позивача на вільний вибір профспілки не було порушено, тим більше що  обмеження членства громадянина в декількох Профспілках законом не передбачено.

Таким чином дії КП та Профспілки по припиненню відрахувань та виключенню позивача з членів Профспілки є законними, в задоволенні позовних вимог при вказаних обставинах слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідно до Декрету КМ України „Про державне мито” ОСОБА_1 як робітник звільнена від сплати судового збору тільки з частини позову про стягнення заробітної плати та моральної шкоди з КП, то згідно ст.81, 88 ЦПК України судовий збір в сумі 08.50 грн. з частини позову про стягнення моральної шкоди з Профспілки, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00 грн. слід стягнути з позивача на користь держави.  

На підставі ст.ст.237-1, 243-252 КЗпП України, керуючись ст.10,27,31,60, 61, 81,88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

 В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський тролейбус», Первинної профспілкової організації професійної спілки працівників житлово-коммунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення  КП «Міський тролейбус» про стягнення відрахувань із заробітної плати, та моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 08 грн. 50 коп. судового збору, та 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ