Судове рішення #12721923

Справа № 22-2121/2010 рік                                                                         Головуючий суддя 1 інстанції: Федорова Л.П.  

Категорія : 19.27     Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.  

 

   

      У Х В А Л А  

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  23 грудня 2010 року       м. Рівне  

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :  

    Головуючого судді  : Гордійчук С.О.  

    суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.  

    при секретарі : Колесовій Л.В.  

   

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2010 року в справі за позовом  ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства ’’Всеукраїнський акціонерний банк’’ Рівненська філія ВАТ ’’ВіЕйБі Банк’’, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним.  

  Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-  

     

  в с т а н о в и л а  :  

  Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2010 року в позові ОСОБА_2 до ПАТ ’’Всеукраїнський акціонерний банк’’ Рівненська філія ВАТ ’’ВіЕйБі Банк’’, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним відмовлено за безпідставністю.  

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на його незаконність, оскільки  суд не врахував, що п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ’’ Про систему валютного регулювання і валютного контролю’’ на період видачі кредиту і на даний період часу є діючою нормою. Законодавством України граничні розміри та терміни на надання та одержання кредитів не зазначені, а тому є підстави вважати, що для надання кредиту в іноземній валюті ПАТ ’’ВіЕйБі Банк’’ повинен був отримати у Національному банку України індивідуальну ліцензію для такого виду фінансової операції. ПАТ ’’ВіЕйБі Банк’’ такої індивідуальної ліцензії суду не надав, а тому не мав права проводити видачу кредиту в іноземній валюті.  

Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.  

Будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, сторони в судове засіданні не прибули.  

Апелянт ОСОБА_2 подала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із хворобою, але ніяких підтверджуючих документів з даного приводу не надала, у зв’язку із чим, колегію суддів визнано неявку неповажною та прийнято рішення про  розгляд справи  у відсутності сторін.  

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.          

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що оспорюваний правочин вчинений з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним законодавством, та між позивачем та відповідачем погоджено всі істотні умови договору.  

Позивач має право здійснювати операції з валютними цінностями, а саме залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, оскільки з банківської ліцензії № 35 від 03.12.2001 року, виданої НБУ та з дозволу НБУ №35-1 від 03.12.2001 року, встановлено, що ВАТ ’’ВіЕйБі Банк’’ має право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 ст. 47 та п.5-11 ч.2 ст. 47 Закону України ’’Про банки та банківську діяльність’’.  

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.  

Доводи апеляційної скарги про те, що індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій у відповідача відсутня, а тому він не мав права проводити видачу кредиту в іноземній валюті не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.4 ч. 5 Декрету Кабінету Міністрів України ’’Про систему валютного регулювання і валютного контролю’’, від 19.02.1993 року, N 15-93 індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребує така операція як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.    

Оскільки на даний час обмеження щодо термінів і сум таких кредитів не встановлені законодавством, отримання відповідної індивідуальної ліцензії не є необхідною умовою для видачі та одержання кредиту. Єдиною правовою підставою для здійснення банкам кредитування в іноземній валюті є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.  

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -      

  у х в а л и л а :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

Рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2010 року  залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.  

  Головуючий :  

 

Судді :  

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація