Справа № 22-2108/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Головчак М.М.
Категорія : 30.34 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів :.Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою житлово-комунального підприємства ’’Західне’’ на рішення Рівненського міського суду від 10 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому житлово-комунального підприємства ’’Західне’’ про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 10 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 до управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому житлово-комунального підприємства ’’Західне’’ про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири задоволено частково.
Стягнуто з управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому житлово-комунального підприємства ’’Західне’’ на користь ОСОБА_4 кошти, витрачені на відновлювальний ремонт квартири – 7678 грн., кошти за виконання висновку експертного будівельно-технічного дослідження – 800 грн., витрати на правову допомогу – 4450 грн., на відшкодування моральної шкоди 100 грн., а всього 13 028 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки суд не врахував, що адвокат ОСОБА_5 брала участь в справі як представник позивача, а не особа яка надає правову допомогу. Витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката як представника сторони статтею 79 ЦПК України не передбачено.
Крім того, особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Просить рішення змінити, в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4450 грн. відмовити.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позов в частині стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції правильно виходив з того, що витрати на правову допомогу в сумі 4450 грн. документально підтверджені, а тому повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Як свідчать матеріали справи правова допомога надавалася позивачу на підставі угоди про надання юридичних послуг від 18 травня 2010 року укладеної між позивачем та ОСОБА_5 і за своїм змістом та об'ємом відповідала вимогам ст. 84 ЦПК України. Судові витрати на юридичну допомогу підтверджені квитанціями про сплату коштів за надання юридичних послуг (а.с.43).
За таких обставин, виходячи з ступені складності справи, обсягу правової допомоги і розумної вартості юридичних послуг, стягнення даних витрат в сумі 4450 грн. є підставним.
Доводи апеляційної скарги про те, що адвокат ОСОБА_5 брала участь в справі як представник позивача, а не особа яка надає правову допомогу не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ОСОБА_5 було укладено як договір про надання юридичних послуг, так і угода-доручення на представлення інтересів ОСОБА_4 в суді. Кошти в розмірі 4450 грн. були сплачені позивачем саме за надання юридичних послуг відповідно до першого вказаного договору.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу житлово-комунального підприємства ’’Західне’’ відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 10 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :