Судове рішення #12721418

Справа № 1 – 113/10

                                       

                                   

                       

               В  И  Р  О  К

                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 року.

    Гощанський районний суд Рівненської області в складі головуючого Рожина Ю.М., при секретарі Довгалець Н.М., за участю прокурора Безпалого А.В., потерпілого ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в смт.Гоща кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта незакінчена середня, не одружений, не працює, не судимий,

у скоєні злочинів відповідальність за які передбачена ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України,

В с т а н о в и в:

    9 жовтня 2009 року, біля 20 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул.Тополевій у с.Тучин Гощанського району Рівненської області, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських мотивів, виражаючи явну неповагу до суспільства, висловлюючись нецензурними словами, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно застосував насильство щодо ОСОБА_1, наніс один удар рукою в голову, внаслідок чого останній впав на бетонний бордюр та отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

9 жовтня 2009 року, біля 20 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул.Тополевій у с.Тучин Гощанського району Рівненської області, ОСОБА_1, наніс один удар рукою в голову, внаслідок чого останній впав на бетонний бордюр та отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров’я.

    Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даних злочинів визнав повністю та пояснив, що 9.10.2009 року, біля 20 год. після вжиття спиртних напоїв перебував на вулиці с.Тучин із ОСОБА_3, ОСОБА_4 Підійшов ОСОБА_1 відбулась нетривала розмова. Коли ОСОБА_1 пішов він наздогнав його та без причинно наніс удар в голову. Він отриманого удару ОСОБА_1 впав, Але він не звернув уваги пішов в іншому напрямку. Виявляє щире каяття за вчинене, просить вибачення у потерпілого, завданий збиток відшкодовано в добровільному порядку.

Крім визнання ОСОБА_2 своєї вини, його вина щодо вчинених злочинів доведена показами потерпілого, свідків, допитаних у судовому засіданні, а також об’єктивно підтверджується матеріалами кримінальної справи.

    У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що 9.10.2009 року біля 20 год. у магазині с.Тучин придбав спиртні напої та сигарети. Коли проходив вулицею зупинився та розмовляв із ОСОБА_3, ОСОБА_4 Тут же був і ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. Розмова між ними була нетривалою. Коли він пішов в напрямку свого житла, його несподівано почав доганяти ОСОБА_2, який висловлюючись нецензурною лайкою, без будь-яких претензій несподівано наніс один удар рукою в голову. Від отриманого удару він впав на залізобетонний бордюр та отримав травму руки у вигляді закритого перелому. З приводу отриманої травми перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі. ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодував його витрати на лікування та завдані збитки. Претензій будь-якого характеру до нього не має. Не вважає за потрібне позбавляти його волі за вчинені злочини.

    У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили, що 9.10.2009 року вживали спритні напої у кафе, а потім біля 20 год. перебували на вулиці с.Тучин. З ними був ОСОБА_2, який знаходився у стані алкогольного сп’яніння. До них підходив ОСОБА_1, який після нетривалої розмови пішов по своїх справах. Несподівано за ним побіг ОСОБА_2, який наздогнав ОСОБА_1 та наніс удар рукою в голову.  

    Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 9.10.2009 року, ввечері подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що перебуває в лікарні за тим, що отримав тілесні ушкодження, як згодом вияснилось, від ОСОБА_2

    Дані обставини об’єктивно підтверджуються протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблиці до нього за участю ОСОБА_1 від 10.03.2010 року (а.с.73) під час якого потерпілий показав та розповів про обставини вчиненого злочину, протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблиці до нього за участю ОСОБА_2 від 10.03.2010 року (а.с.70) під час якого підсдуний показав та розповів про обставини вчиненого злочину.

    За висновком судно-медичної експертизи №161/175-Е від 3.11.2009 року (а.с.78) у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, яке відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров’я.

    У відповідності до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №131/10 від 12.04.2010 року (а.с.82-84) ОСОБА_2 страждає емоційно нестійким розладом особистості, дана патологія – аномалія характеру, не носить характеру психозу чи недоумства і не позбавляє ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати в момент скоєного інкримінованого йому злочину, даних про перебування досліджуваного в тимчасово хворобливому стані, не вбачається. За психічним станом здоров’я ОСОБА_2 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

З урахуванням здобутих та перевірених в судовому засіданні доказів суд дійшов висновку,  що органом досудового слідства дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано, він винний у скоєні злочинів відповідальність за які передбачена ч.1 ст.296 КК України – грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства – хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ч.1 ст.122 КК України умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

    При обранні підсудному ОСОБА_2 міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання передбачені п.1 ч.1 ст.65 КК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику призначення судами кримінального покарання” №7 від 24.10.2003 року, ступінь тяжкості вчинення злочинів у сфері злочинів проти громадського порядку та моральності та злочинів проти життя та здоров’я особи, що відносяться до злочинів середньої тяжкості.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, визначення основного виду і розміру покарання, суд рахує за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворо покарання більш суворим.

Суд враховує особу підсудного ОСОБА_2 який по місцю проживання (а.с.95) характеризується негативно.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому під час досудового слідства.

Обтяжуючою обставиною суд визнає вчинення ОСОБА_2 злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням особи підсудного ОСОБА_2, обставин справи, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без реального відбування міри покарання.

На підставі ст. 75 КК України суд рахує за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання за вчинені злочини із встановленням іспитового строку тривалістю два роки.  

    Одночасно суд рахує за можливе покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки передбачені п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд, -

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину відповідальність за який передбачена ч.1 ст.296 КК України і призначити покарання у вигляді трьох років обмеженням волі .

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину відповідальність за який передбачена ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_2 остаточну міру покарання за сукупністю злочинів призначити три роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від реального відбування міри покарання із встановленням іспитового строку тривалістю два роки .  

Покласти на засудженого ОСОБА_2  обов'язки передбачені п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області;

- повідомляти відділ кримінально-виконавчої інспекції управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з’являтись у відділ кримінально-виконавчої інспекції управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області для реєстрації.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2. до вступи вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.

    На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

   

Суддя                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація