Справа №  22ц-8241/10р.                                Головуючий  по   1   інстанції Савін О.І.

Категорія 34                                                Доповідач апеляційного  суду  Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         25 листопада 2010 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

         головуючого        –       Козаченка В.І.,

         суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання           Шпонарській О.Ю.,  

         за участю позивачки                                         ОСОБА_2,

         відповідача                                                   ОСОБА_3,                                      

         представника відповідача  КП»ТВКГ»      -     Беркань Л.М.,                

         представника  відповідачки ОСОБА_5- ОСОБА_6,          

розглянула у   відкритому   судовому   засіданні   в м.   Миколаєві    цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3,

за апеляційною скаргою виконкому Южноукраїнської міської ради,

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Теплопостачання

 та водо-каналізаційне господарство»

на  рішення  Южноукраїнського міського суду  Миколаївської області від  30 листопада  2009 року  за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_7

до

ОСОБА_5, ОСОБА_3,

Виконкому Южноукраїнської міської ради, Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» » (далі – комунальне підприємство «ТВКГ»), Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання» (далі – КП «ЖЕО»)

про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

         15 серпня 2006 року ОСОБА_2, а  18 серпня 2006 року ОСОБА_7  звернулись до суду з позовом до комунального підприємства «ТВКГ» про  відшкодування 5122 грн. матеріальної  та  945 грн. моральної шкоди кожній.

         Позивачки вказували, що є мешканцями квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1.  18 липня 2006 року в квартирі НОМЕР_3, яка знаходиться поверхом вище, зірвало вентиль гарячої води, внаслідок чого затопило їхні квартири, що стало причиною пошкодження їх майна та завдання моральної шкоди. В подальшому  позивачка ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди до  87 158 грн.

         Ухвалою Южноукраїнського міського суду від 11 грудня 2007 року позови ОСОБА_2 та ОСОБА_7 об’єднані в одне провадження.

         Ухвалою цього ж суду до участі у справі залучено в якості відповідачів  комунальне підприємство «ТВКГ»,  КП «ЖЕО», ОСОБА_3  та виконком Южноукраїнської міськради.

         Справа розглядалась судами неодноразово.

         Останнім рішенням  Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2009 року позов задоволено частково. Постановлено  стягнути з ОСОБА_3, виконкому міськради, комунального підприємства «ТВКГ»,  КП «ЖЕО» на користь позивачів по 5122 грн. матеріальної шкоди , 945 грн. моральної шкоди та 91 грн. судових витрат, а саме по 1540 грн.        

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити виключивши його з переліку відповідальних осіб.  На думку апелянта, рішення  суду є незаконним.  

         В апеляційній скарзі комунальне підприємство «ТВКГ»  просить рішення суду скасувати посилаючись на його незаконність.

         В апеляційній скарзі представник виконкому Южноукраїнської міської ради просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, висновок суду не відповідає матеріалам справи та рішення суду є незаконним.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3  в межах їх доводів  не підлягає задоволенню, а апеляційні скарги КП «ТВКГ» і виконкому Южноукраїнської міської ради, в межах їх доводів, підлягають задоволенню  з наступних підстав.  

         Постановляючи рішення  про часткове задоволення позову суд виходив з того,  що всі відповідачі по справі не забезпечили  безпечної експлуатації сантехнічного устаткування у квартирі ОСОБА_5

         Між тим, з такими висновками суду у повній мірі не можна погодитись, так як суд не з’ясував  всебічно всіх обставин, які мають значення в справі, порушив норми матеріального  та процесуального  права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині позовних вимог до ОСОБА_3, виконкому міськради, комунального підприємства «ТВКГ»,  КП «ЖЕО» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та ухвалення нового рішення в цій частині.

         Так, рішенням  виконкому Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 07 лютого 2003 року № 51 запропоновано відділу житлово-комунального господарства  міської ради забезпечити встановлення приладів обліку споживання холодної та гарячої води в квартирах соціально-незахищених мешканців міста по затвердженому графіку  (а.с. 209-215).

         08 травня 2003 року  між відділом житлово-комунального господарства  міської ради та ТОВ «Енергозберігаючі технології»  укладено договір на поставку обладнання, а саме: водомірів, шарових кранів, оборотних клапанів та осадочних фільтрів   (237-243).

         06 жовтня 2003 року було укладено договір на  встановлення приладів обліку споживання холодної та гарячої води в квартирах соціально-незахищених мешканців міста по затвердженому графіку між відділом житлово-комунального господарства  міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 231-235).

         Згідно умов цього договору, ПП ОСОБА_3, як виконавець, несе відповідальність за виконання робіт і  дотримання правил техніки безпеки, а відділ житлово-комунального господарства  міської ради, як  споживач, здійснює контроль і технічний нагляд за відповідність якості матеріалів, виробів, об’ємів, вартості виконаних робіт.

         Судом встановлено, що у жовтні 2003 року в межах соціальної програми органу самоврядування в квартирі ОСОБА_5 було встановлено прилад обліку гарячої води – лічильник, до складу якого входила і відсічна арматура (вентиль).

         18 липня  2006 року  в квартири ОСОБА_5  зірвало відсічний вентиль гарячої води, що стало причиною затоплення  квартир позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 6-9). Зрив відсічного вентиля труби гарячого водопостачання в квартирі ОСОБА_5 та зрив арматури стався внаслідок неякісної роботи по її встановленню, а саме недотримання технічних норм, щодо кількості різьби на трубі, на яку накручено відсічний вентиль, а також неналежна якість самого відсічного вентиля, використаного при встановленні лічильника.

         Таким чином,  колегія суддів вважає, що відповідальність за шкоду, завдану майну позивачів повинні нести у рівних частках ПП ОСОБА_3, як  особа відповідальна за виконання робіт і дотримання правил техніки безпеки та відділ житлово-комунального господарства  міської ради, як особа відповідальна за відповідність якості матеріалів і виробів.

         Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Таким же чином відшкодовується і моральна шкода, що передбачено ст. 1167 ЦК України.

         Між тим, як вбачається з матеріалів справи,  позивачами пред’явлений позов до виконкому  Южноукраїнської міської ради, а сама Южноукраїнська міська рада до участі у справі не залучалась.

         Враховуючи, що апеляційний суд  не має право залучити особу до участі у справі на стадії апеляційного провадження та, починаючи з 30 липня 2010 року, позбавлений можливості направлення справи на новий розгляд, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_7  підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ПП  ОСОБА_3 половини вартості спричиненої позивачам матеріальної і моральної  шкоди, що не порушує їх право пред’явлення окремого позову на загальних підставах  до не залученої до участі у справі  юридичної особи (відповідно 5122:2=2561грн., 5072:2=2536грн., 945:2=472,50).

         Розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачам, підтверджується локальним кошторисом і складає: ОСОБА_2 – 5122 грн. (а.с. 11-12), ОСОБА_7 – 5072 грн. (а.с. 61-64).  Розрахунок матеріальної шкоди відповідачі не оспорювали та ОСОБА_2, яка просила стягнути з відповідачів 12 000 грн. матеріальної шкоди,  не оскаржує визначений судом розмір матеріальної шкоди.

         В зв’язку з затопленням квартир позивачів було пошкодження обладнання їх помешкань, електропроводки, зіпсування особистих речей, необхідність проведення ремонтних робіт у значному розміру, що вплинуло на їх душевний стан, змінило життєві плани та вимагало додаткових зусиль на відновлення порушених прав.

         Тому, колегія суддів вважає, що підлягає відшкодуванню також і моральна шкода,  заподіяна  позивачам внаслідок затоплення їх квартир гарячою водою та  розмір якої відповідає розміру визначеному позивачами.

         Оскільки причиною зриву відсічної арматури (вентиля) визнано неякісність матеріалів та робіт по встановленню лічильника, колегія судів не вбачає підстав відповідальності комунального підприємства «ТВКГ», яке відповідає за технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водопостачання,  КП «ЖЕО», як балансоутримувача приладів обліку, та виконкому  Южноукраїнської міськради і вважає за необхідне в задоволенні позову до зазначених юридичних осіб  відмовити.

         Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_5 є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

         Керуючись статями 303, 305, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:  

         Апеляційну скаргу   ОСОБА_3 відхилити.

         Апеляційні скарги  комунального підприємства «ТВКГ» та КП «ЖЕО»   задовольнити.

         Рішення  Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від  30 листопада 2009 року  в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_7. до ОСОБА_3, виконкому міськради, комунального підприємства «ТВКГ»,  КП «ЖЕО»   скасувати   та в цій частині ухвалити нове рішення.

         Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

         Стягнути на користь ОСОБА_2   з ОСОБА_3 2561 грн. матеріальної шкоди, 472 грн.  50 коп. моральної шкоди та 90 грн. 67 коп. судових витрат.

         Позов  ОСОБА_7 задовольнити частково.

         Стягнути на користь ОСОБА_7   з ОСОБА_3 2536 грн. матеріальної шкоди, 472 грн. 50 коп. моральної шкоди та 90 грн. 72 коп. судових витрат.

         В задоволенні позову ОСОБА_2    і     ОСОБА_7 до комунального підприємства «ТВКГ» ,  КП «ЖЕО» та виконкому міськради відмовити.  

         Рішення суду в частині відмовлення в задоволення позову до ОСОБА_5 залишити без змін .

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.

         Головуючий  

         Судді