Справа № 22ц-7949/10р. Головуючий 1 інстанції Баранкевич В.О.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,
за участю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
на заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2010 року за позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_7
до
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6
про реальний розподіл жилого будинку,
В С Т А Н О В И Л А:
09 червня 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про реальний розподіл жилого будинку АДРЕСА_1
Позивачі зазначали, що вони та відповідачі є власниками кожний 1/6 частини спірного будинку. Між ними склався порядок користування цим будинком, але відповідачі вчиняють їм перепони у користуванні будинком та господарськими будівлями і спорудами. Просили провести реальний розподіл за 1 варіантом судової будівельно-технічної експертизи.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2010 року позов задоволений. Постановлено визнати за співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 право приватної власності та реально виділити їм у власність з належною долею Ѕ частки у житловому будинку літ. А-1:
- 1 – веранду, площею 6,1 кв.м, вартістю 3714 грн.;
- 1-1 коридор, площею 7,3 кв.м., вартістю 4971 грн.;
- 1-2 кухню, площею 8,4 кв.м, вартістю 5720 грн.;
- 1-3 житлову кімнату, площею 17,0 кв.м, вартістю 11 575 грн.;
- 1-4 житлову кімнату, площею 10.1 кв.м, вартістю 6877 грн.;
- 1-5 житлову кімнату, площею 7,6 кв.м., вартістю 5175 грн.,
- 1-6 комору, площею 3,8 кв.м, вартістю 2587 грн., а всього загальну площу в житловому будинку 60,3 кв.м., інвентарною вартістю 40 619 грн.
Також визнано за позивачами право власності на надвірні господарські будівлі і споруди:
- Ѕ сараю під літ. В-1, вартістю 2281 грн.;
- Ѕ сараю під літ. Г-1, вартістю 1615 грн.;
- Ѕ гаражу під літ. Д-1, вартістю 3830 грн.;
- Ѕ вбиральні літ. Ж, вартістю 1632 грн.;
- Ѕ частини басейну №2, вартістю 1710 грн.;
- Ѕ частина огорожі з воротами, вартістю 2635 грн. а всього інвентарною вартістю 54 322 грн., що складає 44/100, що на 6/100 менше від ідеальної належної долі.
Постановлено визнати за відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право приватної власності та реально виділити їм у власність з належною долею – Ѕ частки у житловому будинку літ. А-1 з прибудовою а1, а**1:
- 1 – веранду, площею 6,1 кв.м, вартістю 3497 грн.;
- 1-1 коридор, площею 7,5 кв.м., вартістю 5107 грн.;
- 1-2 житлову кімнату, площею 7,1 кв.м, вартістю 4834 грн.;
- 1-3 житлову кімнату, площею 9,7 кв.м, вартістю 6605 грн.;
- 1-4 житлову кімнату, площею 17,5 кв.м, вартістю 11 916 грн.;
- 1-5 кухню, площею 8,0 кв.м, вартістю 5447 грн.;
- 1-6 ванну, площею 2,9 кв.м, вартістю 1975 грн.;
- 1-7 санвузел, площею 1,2 кв.м, вартістю 817 грн.
- 1-8 котельню, площею 9,6 кв.м, вартістю 14570 грн., а всього загальну площу в житловому будинку 69,6 кв.м., інвентарною вартістю 54 768 грн. Визнати за співвласниками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право приватної власності та реально виділити їм у власність надвірні узаконені господарські будівлі і споруди
- Ѕ сараю під літ. В-1, вартістю 2281 грн.;
- Ѕ сараю під літ. Г-1, вартістю 1615 грн.;
- Ѕ гаражу під літ. Д-1, вартістю 3830 грн.;
- Ѕ вбиральні літ. Ж, вартістю 1632 грн.;
- Ѕ частини басейну №2, вартістю 1710 грн.;
- Ѕ частина огорожі з воротами, вартістю 2635 грн., а всього інвентарною вартістю 68 471 грн., що складає реальну долю 56/100, що на 6/100 більше від ідеально належної долі.
Також стягнуто з кожного із відповідачів на користь позивачів по 6133 грн. 67 коп. грошової компенсації за реально більшу долю, отриману від поділу майна та судові витрати з кожного по 1033 грн. 66 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять рішення суду змінити, ухвалити нове рішення про виключення вказівки про стягнення з кожного із них на користь позивачів грошової компенсації та витрат за проведення експертизи. На думку апелянтів, рішення суду в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що кожний із сторін по справі є власником 1/6 частини спірного житлового будинку (а.с. 11-15).
Позивачі користуються 60,3 кв. м. загальної площі будинку, а відповідачі – 69,6 кв.м. загальної площі цього будинку, тобто між сторонами склався порядок користування житловим будинком.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2009 року запропонований один варіант розподілу будинку – по фактичному порядку його користування. За вказаним варіантом експертизи реальна частка позивачів складає 37/100, що на 13/100 менш від ідеальної частки, а реальна частка відповідачів – 63/100, а тому грошова компенсація за реально більшу частку складає 74 372 грн., виходячи із реальної вартості спірного будинку 572 093 грн. (а.с. 28-39).
Відповідно до висновку № 120-1192/1 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 31 березня 2010 року запропоновано два варіанту поділу будинку, виходячи із його реальної вартості на час експертного дослідження – 306 680 грн., а саме: перший варіант відповідає висновку першої експертизи від 17 серпня 2009 року, а за другим варіантом реальна частка позивачів складає 44/100, що на 6/100 менш від ідеальної частки, а реальна частка відповідачів – 56/100, а тому грошова компенсація за реально більшу частку складає 18 401 грн. (а.с. 106-138).
Проти проведення розподілу будинку за другим варіантом додаткової експертизи сторони не заперечували.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Тобто, право вимоги відповідної компенсації надано стороні, яка отримала в натурі меншу частку спільного майна.
Тому, посилання в апеляційній скарзі на те, що стягнення з них грошової компенсації на користь позивача можливо лише за їх згодою є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.
Також є безпідставними посилання в апеляційній скарзі на низький рівень професійної підготовки експерта, що призвело до неправильного визначення реальної вартості спірного будинку та розміру стягнутої з них компенсації за реально більшу частку від ідеальної.
Так, згідно свідоцтва № 610 Міністерства юстиції України, яке дійсне до 01 жовтня 2011 року, ОСОБА_8 присвоєно кваліфікацією судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6 : дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів, 10.7: визначення порядку користування земельними ділянками, 10.10: визначення оціночної вартості будівельних об’єктів і споруд.
Крім того, вказаний експерт має вищу технічну освіту та стаж експертної роботи з 1996 року, а наданий відповідачами акт оцінки ринкової вартості спірного будинку, яка була проведена ТОВ товарна біржа «Нерухомість-Миколаїв», колегія суддів не приймає до уваги, так як 200 000 грн. вартості будинку, яка зазначена в акті, визначена на 21 грудня 2005 року (а.с. 154).
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат, згідно ст. 79 ЦПК України, віднесені і витрати на проведення судових експертиз.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 303, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити , а заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді