Справа № 22-ц- 7719/10р. Головуючий суду 1 інстанції Коваль В.І.
Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої – Довжук Т.С.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
за участю позивачки ОСОБА_3,
представника позивачки ОСОБА_4,
відповідачки ОСОБА_5,
представника відповідачки ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2009 року за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_5
про відшкодування витрат на газифікацію будинку,
ВСТАНОВИЛА:
02 жовтня 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на газифікацію будинку.
Позивачка зазначала, що вона та ОСОБА_5 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, їй на праві власності належить 75/200 частин цього жилого будинку. У 1977-1978 роках зазначена частина будинку була газифікована за рахунок її батьків та було прокладено підземний газопровід, виконано земельні роботи, благоустрій земельної ділянки після проведення земельних робіт. Всього вартість робіт склала 1 633 руб. 81 коп.
01 липня 2004 року між нею та відповідачкою було укладено угоду за якою вона дала згоду на підключення до газової магістралі, проведеної за рахунок коштів її батьків, частини будинку належної відповідачки і не заперечувала проти здійснення прибудови до належної ОСОБА_5 частини жилого будинку. Відповідачка, в свою чергу, не заперечувала проти проведення позивачкою внутрішнього перепланування належної їй частини жилого будинку та відмовилась від грошової компенсації вартості перевищення частки, яка була присуджена ОСОБА_3 за рішенням суду, над ідеальною часткою. Але, відповідачка порушила зазначену угоду і за її заявою було відкрито виконавче провадження та проводиться стягнення грошової компенсації вартості перевищення її частки над ідеальною часткою.
Посилаючись на вказане, ОСОБА_3 просила позов задовольнити та стягнути з відповідачки на її користь 6 585 грн. 39 коп. витрат на газифікацію будинку та 1500 грн. вартості юридичних послуг.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність рішення суду та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка порушила умови письмової угоди, укладеною між нею та позивачкою, а тому зобов’язана відшкодувати ОСОБА_3 половину понесених останньою витрат на газифікацію домоволодіння.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є співвласниками будинку АДРЕСА_1. Позивачці на праві власності належить 75/200 частин вказаного жилого будинку, ОСОБА_5 – 75/200, ОСОБА_7 – 13/100, ОСОБА_8 – 12/100 (а.с. 7).
Належна позивачці частина будинку у 1977-1978 роках була газифікована та за рахунок її батьків було прокладено підземний газопровід, виконано земельні роботи, проведено благоустрій земельної ділянки після проведення земельних робіт, а всього вартість робіт склала 1 633 руб. 81 коп.
01 липня 2004 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 було укладено угоду у простій письмовій формі про порядок користування жилим будинком і земельною ділянкою. Згідно цієї угоди ОСОБА_5 не заперечувала проти проведення позивачкою внутрішнього перепланування належної їй частини будинку та відмовилась від грошової компенсації вартості перевищення частки, яка буде присуджена ОСОБА_3 за рішенням суду, над ідеальною часткою, а ОСОБА_3 в свою чергу надала згоду на безоплатне підключення належної ОСОБА_5 частини будинку до газової магістралі, проведеної за рахунок коштів батьків позивачки, і не заперечувала проти здійснення прибудови до належної ОСОБА_5 частини будинку.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2005 року визначено порядок користування жилим будинком та земельною ділянкою і стягнуто з ОСОБА_3 на користь відповідачки 3 679 грн. компенсації вартості перевищення належної ОСОБА_3 частки над ідеальною часткою (а.с. 34-36).
Після набрання вказаного рішення законної сили, ОСОБА_5, в порушення зобов’язання за вказаним договором, звернулась до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду і стягнення з ОСОБА_3 на її користь 3679 грн. та це рішення суду було виконано (а.с. 98).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, і повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, що передбачено ст. 3 цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Положенням ст. 611 ЦК України передбачені правові наслідки, які настають у разі порушення зобов’язання, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом та одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 та матеріалів справи, під час підписання договору, сторонами було обумовлено, що ОСОБА_5 відмовляється від грошової компенсації вартості перевищення частки, яка буде присуджена ОСОБА_3 за рішенням суду, над ідеальною, а ОСОБА_3 в свою чергу надала згоду на безоплатне підключення належної ОСОБА_5 частини будинку до газової магістралі, проведеної за рахунок коштів її (позивачки) батьків.
Свої зобов’язання щодо відмови від грошової компенсації вартості перевищення частки, яка була присуджена ОСОБА_3 за рішенням суду, над ідеальною часткою, всупереч умовам договору та вимогам ст. 526 ЦК України, відповідачка не виконала.
Враховуючи, що одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачка зобов’язана відшкодувати позивачці половину понесених витрат на газифікацію своєї частини будинку.
Між тим, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість вартості робіт на газифікацію будинку, яка була надана позивачкою, а тому не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до розрахунку Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва від 11 листопада 2010 року, станом на 10 жовтня 2010 року вартість робіт на виконання газифікації квартири АДРЕСА_1, без врахування врізки та з використанням матеріалів підрядника, складає 7 920 грн. 78 коп. (а.с. 129-131). + 790 грн. 14 коп. (а.с. 131), а всього 8710 грн. 92 коп.
Враховуючи, що позивачка просила суд відшкодувати їй половину понесених витрат на газифікацію будинку, колегія суддів вважає, що з відповідачки на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 4355 грн. 46 коп.
Відповідно до ч. 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати на інформаційно - технічне забезпечення та витрати на правову допомогу.
Стосовно положень статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, з відповідачки на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню 43 грн. 55 коп. судового збору, 39 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 990 грн. на правову допомогу, а всього 1073 грн. 15 коп.
Посилання відповідачки щодо отримання своєї частини будинку в дар разом з її газифікацією безпідставні та не підтверджені будь-якими доказами.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також є безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що позовна заява підписана представником позивачки, який не мав на це повноважень, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки позивачка приймала участь у судовому засіданні та підтримала позов.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до п. п. 1, 3 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні.
Керуючись статями 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2009 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 4355 грн. 46 коп. витрат на газифікацію будинку та 1073 грн. 15 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді