Справа № 22-ц-6981/2010р. Головуючий по 1 інстанції Паньков Д.А.
Категорія 34 Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Кулик О.В.,
за участю представника відповідача Комерзана О.О.,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою приватного підприємства «Зевс»
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2010 року за позовом
ОСОБА_4
до
приватного підприємства «Зевс» (далі – ПП «Зевс»),
треті особи: ОСОБА_5,
товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервісний Центр «Побутрадіотехніка» (далі – ТОВ «Автосервісний центр «Побутрадіотехніка»),
страхова компанія «Вексель», страхова компанія «ТАС»,
про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
26 вересня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПП «Зевс» про стягнення 8544 грн. 89 коп. матеріальних збитків і відшкодування 3950 грн. моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).
Позивач вказував, що 10 травня 2007 року о 10 годині 30 хвилин на перехресті вул. Одеській та вул. Молокова в м. Первомайську, водій ОСОБА_5, який знаходиться в трудових відносинах з відповідачем, керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO», належний згідно договору оренди ПП «Зевс», порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), в результаті чого сталася ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль «CHEVROLET AVEO SF48Y», належний йому на праві власності. У зв’язку зі стражданнями і переживаннями у момент ДТП, пов’язаними з необхідністю відновлення автомобіля, вважає, що йому спричинена також моральна шкода.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач уточнив суму відшкодування йому Донецькою філією АСТ «Вексель» (страхова компанія «Вексель») матеріальних збитків, яка складає 10 015 грн. 54 коп. та просив стягнути з відповідача на його користь 7857 грн. 41 коп. в відшкодування матеріальних збитків.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2010 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ПП «Зевс» на користь позивача 500 грн. за проведення товарознавчого дослідження, 1877 грн. 97 коп. за втрату товарного виду автомобіля, 2000 грн. моральної шкоди та 81 грн. судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПП «Зевс» просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд. На думку апелянта, рішення суду є незаконним, необґрунтованим та суд постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника третьої особи страхової компанії «ТАС», дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини третьої особи ОСОБА_5, який знаходився в трудових відносинах з ПП «Зевс» а відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана одному з володільців джерела підвищеної небезпеки з вини іншого, відшкодовується винним. Тому суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та, виходячи з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами від 25 травня 2001 року) про те, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, частково задовольнив позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, що біля 18 годин 30 хвилин 30 травня 2007 року на перехресті вул. Одеській та вул. Молокова в м. Первомайську третя особа ОСОБА_5 на автомобілі «CHEVROLET AVEO», належний згідно договору оренди ПП «Зевс», порушив п. 8.7.3 ПДР та допустив зіткнення з автомобілем «CHEVROLET AVEO SF48Y», належного позивачу.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2005 року, в зв'язку з порушенням ОСОБА_5 п. 14., п. 8.7.3 ПДР він визнаний винним в вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КоАП України (а.с. 9).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у ч. 2 п. 4 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Матеріали справи свідчать про те, що 01 січня 2007 року ПП «Зевс» орендував автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» у третьої особи ТОВ «Автосервісний центр «Побутрадіотехніка» строком на три роки, тобто до 31 грудня 2010 року (а.с. 63-67).
Керування автомобілем ОСОБА_5 здійснював на підставі трудового договору з ПП «Зевс», що сторонами не оспорюється.
Крім того, судом встановлено, що страхова компанія «Вексель», з якою була застрахована цивільна відповідальність відповідача, сплатила позивачу 10 015 грн. 54 коп. матеріальних збитків спричинених ДТП, але вартість втрати товарного вигляду автомобіля в розмірі 1877 грн. 97 коп. та 500 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження виплачені не були.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що автомобіль позивача в березні 2007 року вже потрапляв в ДТП, а тому сума за втрату товарного вигляду автомобіля не повинна стягуватись, є безпідставними.
Так, з матеріалів наданих страховою компанією «ТАС» в суд апеляційній інстанції вбачається, що 27 березня 2007 року, дійсно, автомобіль позивача «CHEVROLET AVEO SF48Y» потратив в ДТП та були пошкоджені фара і бампер цього автомобіля. Вартість відновлюваного ремонту склала 1907 грн. 78 коп., з яких 594 грн. - франшиза та 1313 грн. 78 коп. сума страхового відшкодування.
Між тим, допитаний в суді першої інстанції експерт ОСОБА_6 пояснив, що згідно нормативно-правової бази, якою керуються експерти, автомобіль в якому були проведені заміна окремих деталей (фара, бампер, скло тощо) не вважається таким, що потратив в ДТП (а.с. 382 зворот). Зазначене підтвердив в суді апеляційної інстанції представник страхової компанії «ТАС». Також він пояснив, що про настання страхового випадку 10 травня 2007 року ім невідомо та страхові виплати позивачу ними не проводились.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, постановляючи рішення, суд, враховуючи надані сторонами докази, правильно виходив з того, що вина ОСОБА_5, який знаходиться в трудових відносинах з ПП «Зевс», у вчиненні ДТП доведена, і відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки повинен відшкодувати вартість втрати товарного виду автомобіля, вартість автотоварознавчого дослідження та моральну шкоду.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та суд постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права є безпідставними, не заслуговують на увагу та не були підтверджені при розгляді справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Зевс» відхилити , а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді