Справа № 1-86/10  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

14 грудня 2010 року  

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:  

головуючого  судді          -      Рудника М.І.

при секретарі                    -      Нечипоренко М.І.Мітніцькій О.В., Дашинській Н.Є.  

з участю прокурора          -     Цеміної Н.Ю.

захисників                         -     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

підсудних                          -      ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілих                         -     ОСОБА_6,ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт. Попільня  кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4   ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кожанка Фастівського району Київської області  та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, українця, з середньо - спеціальною освітою, одруженого,  на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюює в ЖЕКу № 807 м. Києва слюсарем сантехніком, судимий 28.05.2009 року Попільнянським  районним судом Житомирської області за ст.186 ч.3 КК України  на 6 років позбавлення волі,  

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.393, ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_5,    ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця  та жителя АДРЕСА_2, гр. України, українця, з середньою освітою, не одруженого,  працює в ПСП ім. Цюрупи фуражиром, раніше  судимого 21.06.2007 року Попільнянським  районним судом Житомирської області за ст.296 ч.1 КК України до 3-х місяців арешту; 23.07.2007 року Попільнянським районним судом Житомирської області за ст.185 ч.1 КК України  до 1 року 2 місяців  позбавлення волі , 27.05.2009 року Попільнянським районним судом Житомирської області за ст.185 ч.3 КК України  до 3 років позбавлення волі,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.393, ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України,

  ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_5, будучи раніше судимий 23.07.2007 року Попільнянським районним судом за ст. 185 ч. 1 КК України, засуджений до 1 року 2 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, коли судимість не була знята та не погашена у встановленим законом порядку 03.02.2009 року близько 1 години 30 хвилин , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, проник на охоронювану територію ПСП ім. Цюрупи МТФ «Ялинка» відділку Андрушки – 2 в приміщення №2, яке розміщене в с. Андрушки Попільнянського району Житомирської області, звідки таємно умисно викрав кобилу гнідої масті, вагою 272 кг. по ціні 9 грн. 00 коп. за 1 кілограм, на загальну суму  2448 грн. 00 коп.

Своїми  діями ОСОБА_5, заподіяв ПСП ім. Цюрупи майнову шкоду на загальну суму 2448 грн. 00 коп.  

23.03.2009 року   ОСОБА_4, відносно якого Попільнянським районним судом 12.09.2008 року було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту вступив у  змову із ОСОБА_8, відносно якого Попільнянським районним судом 27.02.2009 року було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та ОСОБА_5, відносно якого Попільнянським районним судом 23.03.2009 року було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту про скоєння втечі з ІТТ Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області.

Так 27.03.2009 року близько 1 години реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_5, шляхом розпилення металевих грат, за допомогою полотна для металу, та відкручування металевої решітки, за допомогою ключа, у вікні камери №3 ізолятора тимчасового тримання Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області, який розташований в смт. Попільня вул. Фомічова, 6 Попільнянського району Житомирської області,  вчинили втечу.  

27.03.2009 року близько 8 години ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_5, маючи умисел на вчинення розбою і реалізуючи його, через вхідні двері проникли до будинку № АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_6, де застосовуючи фізичне насильство та погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров”я, здійснили  напад на господаря ОСОБА_6, його дружину ОСОБА_7, зв’язавши їм руки та ноги,  та онуку ОСОБА_10, яка злякавшись заховалась під одіялом, та заволоділи:

- грошима в сумі 2184 грн. 73 коп.;

- 2501 доларом США (в еквіваленті станом на 27.03.2009 року дорівнює 19257 грн. 70 коп.)

- наручним жіночим годинником, на суму 300 грн. 00 коп.

- пляшкою коньяку «Наполеон», ємкістю 0,5л. на суму 60 грн.00 коп.  

- пляшкою віскі «MOUTAI», ємкістю 0,5 л. на суму 50 грн. 00 коп.  

Своїми злочинними діями  підсудні   заподіяли потерпілому ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_7, майнову шкоду на суму 21352,43 гривень, потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на суму 500 гривень,  а всього на загальну суму 21852, 43  гривень.

В судовому засіданні  підсудний  ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів  визнав повністю, не погоджується з кваліфікацією злочину за ч. 3 ст.187 КК України як розбій, просить перекваліфікувати його дії як грабіж за ч.3 ст.186 КК України і  пояснив, що  17.03.2009 року його разом із ОСОБА_8 етапували із СІЗО м. Житомир в ІТТ Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області. 12.09.2008 року за вчинення злочину Попільнянським районним судом йому обрано міру запобіжного заходу – тримання під вартою. В ІТТ Попільнянського РВ вони знаходились в 3 камері, разом із ОСОБА_8 Раніше йому в СІЗО повідомили, що в 3 камері Попільнянського РВ на правому вікні відсутня сигналізація, хто саме повідомив не пам*ятає, тому в перший же день, коли їх привезли, він повідомив про це ОСОБА_8 і натякнув про те, що можна скоїти втечу. Вони оглянули вікно і побачили, що перша металева пластина з отворами на вікні, прикручена за допомогою металевих гайок, шляпки яких виходять в середину камери. Візуально він визначив, що для відкручування даних гайок необхідний ключ розміром «17 на 19» так як працював трактористом. З першого ж дня перебування в ІТТ ОСОБА_8 по каналізаційній трубі  умивальника спілкувався із особами, що утримувалися в сусідніх камерах і наскільки він зрозумів домовлявся, щоб принесли інструмент для відкручування гайок та розпилювання грат. Наскільки він пам*ятає наступного дня, а саме 18.03.2009 року, в світлу пору доби, кватирка в дверях камери відчинилась, та через неї в камеру вкинули нове полотно ножівки по металу та рожковий ключ  17 на 19.  Він заховав полотно в щілину в підлозі, а ОСОБА_8 заховав ключ в туалет. Увечері цього ж дня вони закривши частинкою паралону вічко на дверях, дістали ключ та розкрутили гайки на пластині, а в подальшому зняли її. Знявши вони побачили, що дроти сигналізації на вікні пошкоджені, після чого закрутили пластину назад, а ключ заховали. Починаючи з наступного дня ввечері ОСОБА_8 пиляв грати на вікні, так як   йому не вдавалося пиляти грати із-за його тілобудови. 20.03.2009 року до них в камеру помістили ОСОБА_5, якого затримали за підозрою у вчиненні злочину. Вони йому також повідомили про свій намір втекти з ІТТ. Кожного вечора ОСОБА_8 пиляв грати, і до 25 числа він розпилив грати  на вікні, далі залишалося перекриття на передзоннику, і ОСОБА_8 почав пилити його. 27.03.2009 року в 1 годину ОСОБА_8 перепилив грати на передзоннику, і вони вирішили відразу втекти. ОСОБА_5 вагався тікати йому чи ні, і вони йому пояснили, що ніхто не наполягає на тому щоб він тікав з ними, але ОСОБА_5 все таки вирішив тікати. Переконавшись, що постового немає на коридорі вони відразу почали по черзі вилазити через отвір у вікні. Перейшовши по даху передзонника та прогулянкового дворика вони зістрибнули на землю, де надягнули куртки пішли до туалету, що розташований у дворі Попільнянського РВ, де перелізли через бетонну огорожу і пішли до вулички, яка розташована неподалік. По вулиці перейшли до вулиці на якій розташоване приміщення міліції.  Знаходячись ще в камері ІТТ, вони домовились їхати до Києва, де можна сховатися. ОСОБА_8 запропонував скоїти крадіжку з будинку в с. Жовтневе у літніх мешканців, де він раніше працював і повідомив, що в них повинні бути гроші. Тому вийшовши на вулицю, де розташоване приміщення міліції вони пішли з початку на вулицю, 40-річчя Перемоги, а в подальшому до перехрестя вул. 40-річчя Перемоги з вулицею в напрямку с. Жовтневе, і пішли в напрямку Жовтневого. По дорозі до Жовтневого йшли по автодорозі, а коли проїжджав автомобіль, то ховалися в ліс.  

Прийшовши в с. Жовтневе вони повернули на заокругленні головної дороги в ліву сторону, на другорядну вулицю праворуч. Пройшовши близько 200 метрів, зайшли до лісонасаджень, які розташовані праворуч по напрямку руху, напроти будинку, до якого привів ОСОБА_8  Коли на вулиці розсвітало то перейшли в подвір’я господарства і зайшли в невелику будівлю на території господарства, де почекали щоб хтось вийшов з будинку. Доки вони чекали  він вирішив із своєї спортивної шапки зробити маску, щоб його обличчя не бачили. Зробивши в шапці отвори для очей він натягнув шапку на голову. ОСОБА_5 із своєї шапки зробив  дві, розрізавши її, і половину віддав ОСОБА_8, також зробивши з них маски. Дочекавшись доки літній чоловік вийшов з будинку і пішов до сараю, вони пішли в будинок. Зайшовши до веранди подивились через двері до прихожої у кухню, двері якої були відкриті також. Там в той час знаходилась літня жінка. ОСОБА_8 відразу зайшов у кухню і повалив жінку на підлогу, яким саме чином  він  не бачив. Потім за допомогою рушника ОСОБА_8 зробив кляпа, і помістив його до рота жінки. Так як жінку не було чим зв’язати він зірвав у веранді з вікна штору і подав її ОСОБА_8, який зв*язав нею жінці ноги. В подальшому ОСОБА_8 вийшов з кухні і пішов у інші двері прихожої, до будинку, вони в той час залишалися з ОСОБА_5 чекати у веранді власника будинку. Через деякий час ОСОБА_8 вийшов з будинку, в руках він тримав кинджал та пляшку з іноземним написом, з якої пив рідину. Кинджал   хотів забрати із собою, але  він забрав у нього з рук і поклав на шафу, яка розташована  в прихожій, сказав, що його брати із собою не будемо так як це зброя. ОСОБА_5 із ОСОБА_8 по черзі випили з тієї пляшки але  він відмовився. В подальшому ОСОБА_8 знову пішов до будинку, а ОСОБА_5 повідомив, про те, що до будинку йде власник. Він з ОСОБА_5 сховалися у прихожій за дверима. Чоловік зайшов до веранди і він з ОСОБА_5 вибігли до веранди та повалили його на підлогу. Чоловік попросив не закривати йому рота так як у нього астма, що вони і зробили, руки та ноги йому не зв’язували також. Потерпілий почав задихатись і попросив інгалятор, ОСОБА_5 подав йому даний інгалятор. Піднявши посадили його на диван, що знаходився у веранді, а обличчя накрили шторою.  Він запитав у чоловіка де у нього зберігаються гроші, чоловік повідомив, що покаже. Після чого вони дозволили чоловіку піднятися та зайти до прихожої, де він зі шафи витягнув шухляду, а заглянувши в неї сказав, що вже забрали гроші. Коли чоловік діставав з шафи шухляду, то в руки взяв кинджал, який  він  туди поклав, тоді він забрав у нього з рук кинджал і переклав його на  холодильник у цьому ж приміщенні. Заглянувши в шухлядку, яку дістав чоловік він виявив там декілька купюр з яких номіналом по «100», «50», «2» та «1», в якій точно кількості по кожній купюрі було не пам’ятає, ще також там було декілька купюр іноземних держав, всі купюри поклав собі до кишені. Через деякий час з будинку вийшов ОСОБА_8 і запитав, чому не зв’язали власника будинку, також повідомив, що гроші вже знайшов і потрібно йти. Тоді  він та ОСОБА_5 взяли літнього чоловіка і завели його до кімнати будинку, на підлозі в якій знаходиться шкіра ведмедя. Там посадили чоловіка на ліжко і він зв’язав чоловіку руки та ноги, ОСОБА_5 був весь цей час із ним, а ОСОБА_8 залишився у прихожій  чи  веранді, точно не бачив. Весь цей час у будинку вони троє були у масках, а коли виходили з будинку то маски зняли.  Після цього пішли до маршрутного таксі, яке рухалося в м. Київ, і сіли в нього поїхали в напрямку Києва. По дорозі ОСОБА_8 дістав пляшку кон*яку, який він також взяв у будинку, який розпили. В смт. Брусилів мікроавтобус зупинили працівники міліції, і в подальшому вони були затримані.  

Крім зв’язування фізичну силу до власника будинку не застосовував. Кинджалом та ножницями власнику будинку він не погрожував.  

ОСОБА_8 запропонував здійснити пограбування в с. Жовтневе.

Фізичною розправою чоловіку та жінці він не погрожував. Зв’язування жінки проводив він та ОСОБА_8, а зв’язування чоловіка проводив він сам.

В судовому засіданні  підсудний  ОСОБА_5  свою вину у вчиненні злочинів  визнав повністю, не погоджується з кваліфікацією злочину за ч. 3 ст.187 КК України як розбій, просить перекваліфікувати його дії як грабіж за ч.3 ст.186 КК України, не визнав вини за ч.3 ст.185 КК України і  пояснив, що  03.02.2009 року крадіжку коня не скоював, а написав явку з повинною під диктовку начальника карного розшуку Попільнянського РВ УМВС ОСОБА_13 та на аркуші паперу ОСОБА_13 намалював розташування коня на МТФ «Ялинка», щоб він показував при відтворенні, як він вчиняв крадіжку.                  

В березні 2009 року відносно нього було порушено кримінальну справу, за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України. 23.03.2009 року Попільнянським районними судом відносно нього було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після чого його було поміщено до камери №3 ІТТ Попільнянського РВ УМВС, де на той час вже перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Коли він перебував в камері, то побачив, що ОСОБА_8 заховав в трубу умивальника полотно пилки по металу, також там знаходився металевий ключ. Тоді ОСОБА_8  запитав, чи знає він, нащо інструменти, він відповів, що знає. ОСОБА_8 сказав, що він та ОСОБА_4 будуть готуватися до втечі. ОСОБА_8 запитав, чи він буде здійснювати втечу разом із ними, він відповів, що подумає. Цього дня, після 24 години, коли всі лягли спати, ОСОБА_4 за допомогою ключа, відкрутив металеві грати, що були встановлені із внутрішньої сторони, а ОСОБА_8 за допомогою металевого полотна, почав пиляти грати, що були встановлені із зовнішньої сторони. ОСОБА_4 сказав, щоб він ліг на ліжко і постійно дивився у вічко дверей і слідкував, щоб до дверей не підійшов постовий ІТТ Попільнянського РВ. В тому разі, коли постовий ІТТ Попільнянського РВ підходив до дверей, він відразу про це сповіщав ОСОБА_4 Розпил металевих грат тривав майже до 5-6 години ранку, тоді ОСОБА_4 ставив внутрішні грати на місце, за допомогою ключа, все закручував і коли світало вони всі лягали спати. Наступні два дні все відбувалося за таким же планом, як і першого дня. 26.03.2009 року коли всі полягали спати ОСОБА_4 відкрутив внутрішні металеві грати, а ОСОБА_8 почав знову пиляти металеві грати. 27.03.2009 року близько 1 години ночі розпил грат закінчився, ОСОБА_4 вигнув один прут і все було готове до втечі.  Тоді ОСОБА_8 запитав, чи він буде  здійснювати втечу із ними, а також пояснив, що якщо він залишиться в камері, то його ніхто не зрозуміє, коли він поїде до Житомирської УВП №8. Він відповів, що здійснить втечу разом із ними. Перебуваючи в камері ОСОБА_8 розповів про будинок, який розташований в с. Жовтневе Попільнянського району, де проживають старі люди, яких ОСОБА_8 знає і в яких є гроші. Він запропонував обікрасти даний будинок. На дану пропозицію вони погодилися, після чого ОСОБА_8 виліз через вікно перший, потім ОСОБА_4, а потім він. Далі по даху спустилися на землю і пішли до туалету, де перелізли через паркан і покинули територію Попільнянського райвідділу. Далі в трьох почали рухатися по дорозі пішки в напрямку с. Жовтневе. Будинок, про який розповідав ОСОБА_8 був розташований по вулиці біля лісу, підійшовши до нього зайшли в ліс і почали чекати поки стане світати. Доки чекали із чорної шапки ОСОБА_4 та його, за допомогою запальнички, виготовили три маски, які в подальшому мали одіти на голову, щоб їх ніхто не впізнав. На руки вирішили одягти шкарпетки, для того, щоб в будинку не залишати відбитків пальців рук. Коли почало світати, із лісу перейшли до хліва, який розташований поряд із будинком, який мали проникнути та пограбувати. Із даного хліва спостерігали за будинком. Тоді побачили, що із будинку вийшов чоловік і пішов до хліва. В цей час двері будинку були відчинені, надівши виготовлені маски, на руки одягнули шкарпетки і доки чоловік був в хліві,  проникли до веранди будинку. ОСОБА_4 сказав, щоб він залишався у веранді і чекав на чоловіка,  а він та ОСОБА_8 зайшли на кухню, де була жінка, яку вини зв’язали. Далі ОСОБА_4 вийшов до коридору і почав шукати гроші, а ОСОБА_8 зайшов до кімнати будинку. Доки ОСОБА_8 перебував в кімнаті будинку, він побачив, що до будинку йшов чоловік, він сказав про це ОСОБА_4 і вони заховалися в коридор, коли чоловік зайшов до веранди, то ОСОБА_4 на нього накинувся, звалив на підлогу і намагався зв’язати руки. Чоловік почав задихатися, тоді він сказав, про це ОСОБА_4 Після чого, вони разом підняли чоловіка і посадили на диван у веранді, він приніс йому інгалятор, і чоловік здійснив вприскування, чоловіка не зв’язували.  ОСОБА_4 запитав в чоловіка, де гроші, чоловік відповів, що гроші знаходяться в шухляді шафи, що знаходиться в коридорі. Коли він сказав про це ОСОБА_4, останній сказав, що їх вже забрав. В цей момент із кімнати вийшов ОСОБА_8,  він  із ОСОБА_4 вирішили чоловіка завести до іншої кімнати і зв’язати, ОСОБА_8 сказав, що знайшов гроші. Коли він із ОСОБА_4 зайшли із чоловіком до коридору, останній взяв в руки ножа, який лежав на холодильнику, ОСОБА_4 забрав цього ножа. Чоловік в свою чергу сказав, що даний ніж слугує як сувенір і щоб його не забирали. ОСОБА_4 залишив ніж на холодильнику. Після чого  він та ОСОБА_4 повели чоловіка до іншої кімнати, посадив чоловіка на диван і за допомогою різних шматків тканин, зв’язав чоловіку руки та ноги. Він в цей момент шукав гроші в шафах, тумбочках. Після чого вони вийшли із кімнати, двері зачинили на ключ, який викинули на диван. ОСОБА_8 знаходився у веранді. Далі вийшли із будинку і пішли в напрямку центра с. Жовтневе, по дорозі викинули виготовлені маски та шкарпетки. Також із будинку ОСОБА_8 забрав пляшку коньяку, і дрібні гроші копійками, суми не пам’ятає. По дорозі, ОСОБА_4 запропонував їхати в м. Київ, на дану пропозицію погодилися. В центрі с. Жовтневе зайшли на зупинку, ОСОБА_8 сказав зупинити автомобіль, а сам із ОСОБА_4 в цей час рахували гроші. Він побачив, що їхало маршрутне таксі в м. Київ, в трьох сіли в маршрутне таксі і поїхали в м. Київ. По дорозі почали вживати викрадений коньяк «Наполеон». В центрі м. Брусилів, маршрутне таксі зупинили працівники міліції, після чого вони всі були затримали працівники міліції.

Металевий ключ та полотно для розпилу металу в камеру №3 ІТТ Попільнянського РВ передав ОСОБА_15, який відбував покарання за вчинення адміністративного правопорушення, коли саме повідомити не може і як саме це відбувалося не знає.  

Крім повного визнання підсудними  своєї вини  у вчиненні даних  злочинів та не визнання вини ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України, їх винність підтверджується зібраними по справі доказами.

 - Показаннями  потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що проживає разом із дружиною ОСОБА_7. 19.03.2009 року на канікули до них приїхала внука ОСОБА_10.  

27.03.2009 року  він встав близько 7 години і пішов поратися по господарству, дружина також встала, а онука спала в дальній кімнаті будинку. Так як він хворіє на астму, то порається по господарству досить тривалий час і постійно відпочиває. Зробивши необхідну роботу, зайшов до веранди і сперся на стіл, щоб відпочити. В цей момент із будинку вибігло двоє чоловіків у масках і накинулись на нього, вони його відразу повалили на підлогу, на голову накинули дверну штору і зав’язали шматками тканини руки. Далі вони намагалися зав’язати рота, але так як у нього астма, він почав задихатися і попросив, щоб вони подали інгалятор, який лежав на шафі, яка знаходилась в коридорі. Один із нападників приніс інгалятор, він зробив вприскування і йому стало краще. Один із нападників був вищий на зріст близько 180 см., середньої тіло будови, на голові знаходилась маска чорного кольору із тканини, на якій були прорізані отвори для очей. Інший був нижчий на зріст, близько 170 см., середньої тіло будови, на голові знаходилась маска із чорної тканини, на якій були прорізані отвори для очей. Вищий на зріст нападник, сказав, щоб він дав йому ключі від гаража та автомобіля. Він йому відповів, що гараж відчинений, ключі знаходяться в автомобілі. Автомобіль знаходиться в несправному стані, так як там сів акумулятор. Далі із голови в нього забрали штору і розв’язали руки. Нападник, вищий на зріст почав вимагати гроші. Він відповів, що гроші знаходяться в шухляді шафи, яка розташована в коридорі. Тоді нападники підвели до шафи в коридорі і сказали, щоб він доставав гроші. Коли він підняв руки до шухляди, яка знаходилась на шафі, то намацав сувенірного ножа, який знаходився в металевому чохлі. Нападник вищий на зріст, відразу в нього вихватив даного ножа, а інший взяв шухляду і виніс у веранду. Нападник, в якого в руках знаходився ніж, вийняв його із чохла і почав перед  ним махати і вимагати гроші. Він відповів, що грошей в нього більше немає. В шухляді, знаходився конверт із грошима, нападники його забрали. Яка сума грошей знаходилась в конверті повідомити не може, так як в даний конверт з дружиною  клали гроші, які отримували із пенсії і поступово їх витрачали, може лише повідомити, що там було більше 1500 гривень. Після чого нападники почали вимагати мобільний телефон, він відповів, що в нього його немає. Де дівся в цей момент ніж, повідомити не може, так як не пам’ятає. Також додає, що коли вони перебували у веранді, то один із нападників, обрізав провід стаціонарного телефону. Коли він відповів нападникам, що у нього немає ні грошей, ні мобільного телефону, вони його повели у велику  кімнату будинку, там нападник вищий на зріст посадив його на диван і шматками тканини зав’язав руки та ноги. Після чого нападник вищий на зріст, взяв ножиці, і почав ними махати перед його обличчям і знову погрожувати та вимагати гроші, при цьому казав: «Що тобі гроші цінніші за життя». Він відповів, що в нього грошей немає. Надалі нападники вийшли із кімнати, двері закрили на ключ. Через 5 -10 хвилин він почув, що в будинку нікого не було і почав кликати на допомогу внучку. Далі почув, що двері відчинилися і до кімнати зайшла внучка та дружина, вони його розв’язали. Він відразу почав лагодити телефон, так як нападники відрізали провід. Після чого зателефонував до міліції  і повідомив про те, що сталося. Після того, як він викликав міліцію, обійшов будинок і виявив відсутність грошей в сумі 2500 доларів США. Дані гроші їм дав син, для того щоб здійснити ремонт і будівництво, ще однієї кімнати будинку. Гроші належали йому та дружині і вони мали  право їх повністю використовувати.  

Нападники із будинку забрали гроші в сумі більше 1500 гривень, 2500 доларів США, наручний годинник, що належав  внучці, 200 гривень, що належали  внучці, купюри старого зразку, які для нього будь якої цінності не представляють серед яких був 1 долар США нового зразку, 1 пляшка коняку «Наполеон», яка коштує 60 гривень, пляшка віскі «MOUTAI», яка коштує 50 гривень  та дрібні гроші копійками, суми повідомити не може.

В коридорі, нападник вищий на зріст, вийняв із чохла сувенірного ножа і погрожував йому, вимагаючи при цьому гроші, а також у великі кімнаті будинку, нападник вищий на зріст, взяв ножиці і погрожував йому фізичною розправою, при цьому сказав: «Що тобі гроші цінніші за життя». Він тоді погрози нападників сприймав як реальні. Нападник вищий на зріст, в даний час він знає, що це ОСОБА_4 вів себе агресивно.

- Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що проживає разом із чоловіком ОСОБА_6. В березні 2009 року до них приїхала внучка ОСОБА_10.

27.03.2009 року із чоловіком прокинулись близько 7 години, чоловік пішов поратися по господарству, а внучка ОСОБА_10 спала в дальній кімнаті будинку. Чоловік довго порається по господарству, так як хворіє на астму. Близько 8 години вона перебувала на кухні і почула, що почали лаяти собаки. Відчинивши двері вона вийшла в коридор. В цей момент побачила трьох невідомих чоловіків, які були в масках чорного кольору. Один з нападників взяв її за плечі, розвернув в напрямку кухні і штовхнув, а сам також зайшов до кухні. Потім нападник кинув її на підлогу, вона впала на живіт. До кухні зайшов інший нападник і вони разом зв’язали її руки та ноги, а потім зав’язали очі та рота. Вона попросила, щоб її посадили на стілець, так як у неї раніше була зламана нога, але її не слухали. Їй здалося в той момент, що на кухні  залишився один нападник. Далі нападник запитав, хто крім неї є в будинку, вона відповіла, що в спальній кімнаті спить дитина. Вона продовжувала лежати на підлозі і просити, щоб її посадили на стілець. Після цього нападник посадив її на стілець, а сам, як їй здалося вийшов із кухні. На очах в неї була повязка і вона нічого не бачила. Сидячи на стільці вона почала звільняти одну ногу. В цей момент відчула, що невідомий чоловік почав сильніше зв’язувати ноги. Коли вона сиділа на кухні то із веранди почула голос чоловіка. Потім почула, що нападники почали все відкривати на кухні та в коридорі і вивертати. Через деякий час все стихло і почула, що її хтось взяв за голову і розв’язав повязку, перед собою вона побачила внучку. В подальшому вона розв’язала її повністю. Через деякий час за допомогою ключа відкрили кімнату, де на дивані був зв’язаний ОСОБА_6, його розв’язали і він відразу почав лагодити телефон, якого пошкодили нападники. Пізніше зателефонували до міліції і повідомили про те, що сталося. Нападники забрали з будинку близько 1000 гривень, 2500 доларів США, які знаходились в дипломаті, наручний годинник внучки ОСОБА_10, пляшку коньяку «Наполеон», віскі «Moutai» а також дрібні гроші, але скільки не може сказати.  

Тілесних ушкоджень її не наносили, але морально вона дуже переживала і сприйняла напад як реальну загрозу. В її чоловіка кров текла з рук.  

- Показаннями свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що працює завфермою відділку Андрушки – 2 ПСП ім. Цюрупи в с. Андрушки Попільнянського району.  

03.02.2009 року вона близько 6 години прийшла на роботу, зайшовши в телятник №2 помітила, що не має коня, якому було близько 4 років, вагою близько 280 кг. Вона спочатку подумала, що кінь міг відв’язатися і перебував десь на території ферми. Дочекавшись світанку вона пішла шукати коня. В телятнику №2 вхідні двері на замок не закривалися так як це не передбачено по техніці безпеки. Надалі вона разом із працівниками ферми пішла додому до ОСОБА_17, яка працювала сторожем, з метою запитати, чи не бачила вона коня. Її дома не було, як вона дізналася пізніше, то вночі ОСОБА_17 була відсутня на робочому місці. Коли вона прийшла пізніше до ОСОБА_17, то остання перебувала в стані алкогольного сп’яніння і нічого не пояснила. В подальшому вона повідомила про все директора.  

- Показаннями свідка ОСОБА_15, який пояснив що на початку травня місяця 2009 року, точної дати не пам*ятає, він в стані алкогольного сп’яніння порушував громадський порядок, в результаті чого працівники міліції затримали і доставили до райвідділу, після чого був складений адміністративний протокол і Попільнянським районним судом, було призначене йому покарання у вигляді 10 днів адміністративного арешту. Відбував покарання у камері №4 ІТТ Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області. Разом із ним відбували покарання двоє осіб, хто саме повідомити не може, так як не пам’ятає. Пам’ятає, що разом із ним відбував покарання ОСОБА_5, але потім відносно нього була порушена кримінальна справа і йому було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. ОСОБА_5 знаходився в камері №3 ІТТ Попільнянського РВ разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_4, прізвище якого повідомити не може, так як не знає. Коли він перебував в камері, то ОСОБА_5 через каналізаційну трубу попросив його, щоб він йому приніс рожковий ключ «17 на 19». Він на дану пропозицію погодився і сказав, що спробує дістати ключ. Їхню розмову із ОСОБА_5 ніхто не чув, так як в камері нікого не було. Через деякий час, по каналізаційні трубі він почав розмовляти із ОСОБА_8, він його знав, так як він теж проживав в смт. Корнин. ОСОБА_8 попросив в нього також передати полотно по металу, він відповів, що не може гарантувати, що передасть полотно із ключем, так як не знає де все це взяти, тоді ОСОБА_8 почав йому погрожувати і казав, що коли він приїде в смт. Корнин, то у нього будуть проблеми. Наступного дня, так як був адміністративно затриманий, він виконував різні ремонтні та господарчі роботи і мав доступ до інструментів. Спочатку із ящика, де знаходяться ключі він взяв ключ і під час розносу їжі, передав ключ до камери №3 ІТТ, наступного дня він виконував ремонтні роботи в підвалі Попільнянського райвідділу і серед інструментів побачив полотно по металу і цього ж дня під час розносу їжі передав його до камери №3 ІТТ Попільнянського РВ. 24.03.2009 року він відбув покарання і був звільнений із ІТТ Попільнянського РВ. 27.03.2009 року був затриманий працівниками міліції і доставлений до Попільнянського РВ УМВС. Від працівників міліції він дізнався про те, що ОСОБА_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 здійснили втечу з ІТТ Попільнянського РВ. З даного приводу може пояснити наступне, що коли ОСОБА_5 та ОСОБА_8 попросили його передати ключ та полотно, то вони йому нічого не пояснили і не розповіли нащо їм ці інструменти. Він в свою чергу в них нічого не розпитував, так як йому було це не цікаво. Коли він передавав ключ та полотно до камери, де знаходились ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то про їхній намір здійснити втечу з ІТТ не знав.

- Показаннями свідка ОСОБА_13, який показав, що він працює начальником карного розшуку Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області і відбирав явку з повинною у ОСОБА_5, який власноручно написав, що в ніч з 02.02.2009 року на 03.02.2009 року з території МТФ «Ялинка» здійснив крадіжку коня, будь-якого тиску з його боку не було. Також при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_5 при понятих показував і розказував, як вчиняв крадіжку коня.

- Показаннями свідка ОСОБА_18, який показав, що він був присутній з ОСОБА_19 в якості понятих при проведенні відтворення обстановки та обставин події по викраденню кобили з ПСП ім.Цюрупи з участю обвинуваченого ОСОБА_5, який розповів та показав, як він вчиняв крадіжку кобили.

- Показаннями  потерпілої ОСОБА_10, які  були оголошенні  в судовому засіданні (а.с.154) і підтверджують покази потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- Протоколом огляду місця події від 27.03.2009 року , згідно  якого було оглянуто домогосподарство ОСОБА_7 в АДРЕСА_3 та вилучено шарф, відрізки із тканини, шапку (а.с.18-19).

- Протоколом огляду місця події від 27.03.2009 року, згідно  якого оглянуто територію біля будинку №АДРЕСА_4  та вилучено три шкарпетки (а.с.26).

- Протоколом огляду місця події від 27.03.2009 року, згідно  якого в смт. Брусилів під час особистого огляду ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були вилучені гроші та товарно – матеріальні цінності (а.с.28-29).

 - Протоколом огляду місця події від 27.03.2009 року, згідно якого було оглянуто камеру №3 ІТТ Попільнянського РВ та вилучено металеві гайки та пластини (а.с. 156-160).

 - Протоколом огляду місця події від 08.05.2009 року, згідно якого було оглянуто домогосподарство ОСОБА_7 в АДРЕСА_3 та вилучено металеві ножниці та кинджал (а.с. 238).

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події (ВООП) від 28.03.2009 року, згідно  якого ОСОБА_8 розповів та показав, яким чином він здійснив втечу з ІТТ та розбійний напад на будинок ОСОБА_7 (а.с. 74-75).

- Протоколом ВООП від 28.03.2009 року, згідно  якого ОСОБА_4 розповів та показав, яким чином він здійснив втечу з ІТТ та розбійний напад на будинок ОСОБА_7 ( а.с. 90-92).

 - Протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_4згідно  якої ОСОБА_8 частково погодився із показами ОСОБА_4 (а.с. 110-111).

 - Висновком експерта №38 від 06.04.2009 року, згідно якого пошкодження у гр. ОСОБА_6 відносяться до легких без короткочасного розладу здоров'я (а.с.135-136).

  - Висновком експерта №39 від 06.04.2009 року, згідно якого пошкодження у гр. ОСОБА_7 відносяться до легких без короткочасного розладу здоров'я (а.с. 137-138).

 - Протоколом огляду речових доказів від 06.04.2009 року, згідно якого були оглянуті гроші та наручний жіночий годинник (а.с.145).

 - Протоколом огляду речових доказів від 03.02.2009 року, згідно  якого було оглянуто територію та приміщення ферми ПСП ім. Цюрупи в с. Андрушки Попільнянського району Житомирської області (а.с. 174)

 - Протоколом явки з повинною від 30.03.2009 року, згідно якої ОСОБА_5 зізнався про те, що він здійснив крадіжку коня із ферми ПСП ім. Цюрупи (а.с.211).

 - Протоколом ВООП від 06.04.2009 року, згідно якого ОСОБА_5 розповів та показав, яким чином він здійснив крадіжку коня із ферми ПСП ім. Цюрупи (а.с.218-219).

 - Протоколом огляду речових доказів від 18.05.2009 року, згідно  якого було оглянуто металеві гайки та пластини, дві спортивні шапки, три чоловічі шкарпетки, шарф та шматки тканини, кинджал та ножниці (а.с.240)

 - Висновком експерта від 26.05.2009 року, згідно якого часи, що належать ОСОБА_10 станом на 27.03.2009 року коштують 300 грн (а.с.247).

 - Протоколом огляду речових доказів від 02.06.2009 року, згідно  якого було оглянуто дві частини полотна ножівки по металу (а.с.254).      

 Аналізуючи зібрані по справі докази та  оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії:

 підсудного ОСОБА_4 за ст. 393 ч.2 КК України, як дії, які виразились у втечі з – під варти, вчинені особою, яка перебуває у попередньому ув’язненні, за попередньою змовою групою осіб, шляхом пошкодження інженерно – технічних засобів охорони; за ст.187 ч. 3 КК України, як дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя ( розбій ), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло ;  

 підсудного ОСОБА_5 за ст. 185 ч.3 КК України, як дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, поєднаними з проникненнями у приміщення;  за ст. 393 ч.2 КК України, як дії, які виразились у втечі з – під варти, вчинені особою, яка перебуває у попередньому ув’язненні, за попередньою змовою групою осіб, шляхом пошкодження інженерно – технічних засобів охорони; за ст.187 ч. 3 КК України, як дії які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя ( розбій ), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.                                                                                                                     Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не погоджуються з кваліфікацією їх дій за ст.187 ч.3 КК України і вважають, що вони скоїли грабіж і просять їх дії кваліфікувати за ч.3 ст.186 КК України.

Суд, допитавши потерпілих, свідків, вивчивши матеріали кримінальної справи приходить до висновку, що дії підсудних необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України, як розбій, поєднаний з проникненням в житло. Так в кримінальному законодавстві під нападом у складі розбою розуміють раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад органічно пов'язаний із фізичним або психологічним насильством, яке при розбої має так званий інструментальний характер – виступає способом заволодіння майном або його утримання. Насильство при розбої застосовується до особи, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснено посягання. Дії підсуних кваліфіковано «погрозою застосування насильства, небезпечного для життя», тобто психічне насильство, яке при розбої полягає в погрозі застосування фізичного насильства. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб*єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст.187 КК України не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров*я, до виконання.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №10 погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров*я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження з розладом здоров*я  чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити тяжкі наслідки). Погроза повинна мати реальний характер і сприйматися потерпілим як така, що дійсно може бути реалізована. В даному випадку потерпілі ОСОБА_6. та ОСОБА_7 погрози сприймали як реальну небезпеку життю та здоров*ю їх та рідних  і в судовму засіданні потерпілі в своїх показаннях підтвердили дану обставнину.  

Обираючи покарання підсудним суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого , особи  винних  обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання.

.       Обставин, згідно ст.66 КК України, що пом*якшують покарання  ОСОБА_4  не встановлено.

 Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_4  є вчинення злочину щодо  особи похилого віку.  

 Обставин, згідно ст.66 КК України, що пом’якшують  покарання   ОСОБА_5 не встановлено.

 Обставиною, згідно ст.67 КК України, що обтяжує покарання  ОСОБА_5 необхідно вважати  рецидив злочинів,  вчинення злочину щодо  особи похилого віку.

Суд не приймає пом*якшуючої обставини підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як надання медичної та іншої допомоги потерпілому, оскільки підсудні надали інгалятор потерпілому ОСОБА_6 для продовження розбійного нападу, тобто заволодіння грошима та іншими цінностями потерпілих, оскільки в судовому засіданні встановлено, що після надання ігналятора потерпілому ОСОБА_6 підсудні вчиняли відносно нього насильницькі дії і погрожували фізичною розправою, якщо він не віддасть гроші.  

 ОСОБА_4 характеризується посередньо, раніше  судимий, на шлях виправлення не став , вчинив тяжкий  злочин , його активна участь в розбійному нападі, що підтверджує потерпілий ОСОБА_6, а тому суд  вважає  за необхідне призначити йому  покарання  у вигляді позбавлення  волі.

  Підсудний ОСОБА_5  характеризується посередньо, раніше неодноразово  судимий, на шлях виправлення не став , вчинив тяжкий  злочин , а тому суд вважає за необхідне призначити йому  покарання  у вигляді позбавлення  волі.

   Цивільний позов  в частині відшкодування  з  ОСОБА_5 на користь ПСП ім. Цюрупи матеріальної шкоди підлягає  задоволенню, оскільки є обґрунтованим і доведеним.

 Речові докази -  гроші  в сумі 2184,73 гривень та 2501 долар США, жіночий наручний годинник , які знаходяться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_6 залишити йому,  сувенірний кинжал, ножиці, які зберігаються в Попільнянському РВ повернути потерпілому, дві частини металевого полотна, металеві гайки та пластини, чоловічі шкарпетки, дві спортивні шапки, які зберігаються в Попільнянському РВ УМВС України в Житомирській області підлягають знищенню.       

 Керуючись ст. 323,324 КПК України,

  ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених  ч.2 ст.393 та ч.3 ст.187 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст.393 КК України у виді  шести років позбавлення волі, за ч.3 ст.187 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим  призначити остаточне покарання у виді десяти років позбавлення волі  з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.  

 Відповідно до ст.70 ч.4 КК України  шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Попільнянського районного суду від 28.05.2009 року і призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді   одинадцяти років позбавлення волі  з конфіскацією всього майна, що є його власністю.  

 Термін відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 09.09.2008 року.

В строк відбування покарання зараховується повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

 ОСОБА_5  визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.393 та ч.3 ст.187 КК україни і призначити йому покарання за ч.3 ст.185  КК України у виді п’яти років позбавлення волі, за ч.2 ст.393 КК  України у виді шести років позбавлення волі, за ч.3 ст.187 КК України  у виді девяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 На підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим  призначити остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі  з конфіскацією всього майна, що є його власністю.  

 Відповідно до ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Попільнянського районного суду від 27.05.2009 року і призначити  ОСОБА_5  остаточне покарання у виді   десяти років позбавлення волі  з конфіскацією всього майна, що є його власністю.  

 Термін відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 20.03.2009 року.

В строк відбування покарання зараховується повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

 Стягнути з ОСОБА_5  на користь приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи  матеріальну шкоду в сумі  2448 гривень.

 Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу,  залишити попередній -  тримання під вартою.

 Речові докази -  гроші  в сумі 2184,73 гривень та 2501 долар  США, жіночий наручний годинник, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 залишити потерпілому ОСОБА_6,  сувенірний кинжал, ножниці, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області повернути потерпілому ОСОБА_6, дві частини металевого полотна, металеві гайки та пластини, чоловічі шкарпетки, дві спортивні шапки, шарф та шматки тканини, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області – знищити.       

  На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

        Суддя   Попільнянського  

  районного суду                                           Рудник М.І.