Справа № 2-318/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року                                           Залізничний районний суд  м. Львова

в складі: головуючої-судді – Гедз Б.М.

               при секретарі -       Рущак Т.О.

за участю представника позивача –  Бегей Н.В.

та відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Львівського міського комунального підприємства ?Львівводоканал? до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до Львівського міського комунального підприємства ?Львівводоканал? про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ЛМКП "Львівводоканал" пред'явило в суд позов до відповідачів – співвласників АДРЕСА_1, в якому просить постановити рішення про солідарне стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення, яка утворилася за період з 01.02.1997 р. по 01.05.2007 р. в сумі 476 грн. 93 коп. Разом з тим, просить поновити позовну давність.

Представник позивача Бегей Н.В. в судовому засіданні первісний позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення щодо нарахувань за послуги водовідведення та водопостачання, які проводилися  згідно вимог чинного на той час законодавства, при цьому покликається на вимоги ст. 22 Закону України ?Про питну воду та питне водопостачання?, ст. 59 Закону України ?Про Державний бюджет України на 2003 рік?,  ст. 69 Закону України ?Про Державний бюджет України на 2004 рік?, ст.  73 Закону України ?Про внесення змін до Закону України ?Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України?, згідно яких пільги на працівників міліції не поширювалися, тому вважає заперечення відповідачів безпідставними, просить позов задовольнити та поновити позовну давність, так як така переривалася періодичними проплатами. Проти зустрічного позову заперечила, зазначила, що посилання відповідача ОСОБА_3 на рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. та від 20.03.2002 р. є безпідставними, так як в 2000 та в 2002 роках нарахування проводилися з врахуванням пільги категорії ?працівники міліції та члени їх сімей?. Крім того, в рішеннях Конституційного Суду України, на які покликається  позивач не передбачено механізму повернення коштів з врахуванням пільг і не передбачено додаткових субвенцій на надання цих пільг. В суму заборгованості не увійшли кошти в сумі 126,06 грн., на які покликається відповідач, оскільки такі  зараховані на його особистий рахунок, про що надано письмову відповідь відповідачу. Просить в задоволенні перевісного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник інших відповідачів  в судовому засіданні проти первісного позову заперечив, пред?явив зустрічний позов, в якому просить зобов?язати ЛМКП ?Львіводоканал? провести перерахунок за період з 2000 по 2003 рік з облікуванням 126,06 грн., згідно квитанції, стягнути з відповідача 349,24 грн. переплачених сум та списати нараховану заборгованість на суму 476,93 грн., як на підставу зустрічного позову покликається на те, що є працівником правоохоронного органу і на нього та членів його сім?ї, згідно ст. 22 Закону України ?Про міліцію? поширюється 50% знижка по оплаті комунальних послуг,  в тому числі водовідведення та водопостачання, фактичний борг виник за період 1997-1999 років після скасування оплати за книжкою, проте з 01.03.2000 р.  позивачем проводиться невірне нарахування, без врахування пільги, всупереч  рішенням Конституційного Суду України від  06.07.1999 р., 20.03.2002 р. та 17.03.2004 р., в яких визнано неконституційними положення про відміну пільг працівникам міліції. Визнає, що до 2004 року  здійснював проплати по діючих тарифах, з урахуванням пільг. Між тим, покликається на   рішення  господарського суду  Львівської області, яким визнано незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради № 288 від 19.03.2004 р. ?Про тарифи та послуги з водопостачання та водовідведення?, в зв?язку з чим в період з 19.03.2004 р. по 05.10.2005 р. позивачем проводилося нарахування за незаконними тарифами.   Просить зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів,  суд приходить до висновку, первісний позов  підлягає до часткового задоволення, а в зустрічному слід відмовити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом встановлено, що кв. АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.27).

Відповідач ОСОБА_3 покликається на те, що є працівником правоохоронного органу, однак підтверджуючих доказів не представив, але дана обставина визнана сторонами, зокрема представником позивача, тому судом приймається до уваги.

У відповідності до  ст. 162 ЖК України плата за користування  жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві  приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги  береться крім  квартирної плати  за затвердженими в установленому порядку  тарифами. Строки внесення  квартирної плати і плати за комунальні послуги  визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний  своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов?язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідводів від 30.12.1997 р., які діяли до липня 2005 року, п. 10 - плата за надані послуги вноситься   щомісячно за встановленими нормами, і тарифами, п. 33 - споживач зобов'язаний своєчасно в установлений термін оплачувати надані послуги. Відповідно до ?равил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,, від 21 липня 2005р. послуги водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку згідно з нормативами споживання, встановлено, що відповідачі проводять оплату за надані послуги з водопостачання та водовідведення епізодично та не в повному розмірі.

На попередження про заборгованість за послуги  водопостачання та водовідведення  від 05.02.2007 р. відповідачі не відреагували, заборгованість залишилася непогашеною (а.с.7).

Як вбачається з розрахунку заборгованості розмір заборгованості станом на 01.05.2007 р. становить 476,93 грн. (а.с.5,6) і проводився згідно тарифів на підставі розпорядження голови  Львівської обласної держадміністрації з 1997 по  травень 2005 р., наказу департаменту міського інженерного господарства № 28-Д від 31.03.2000 р. по січень 2003 р., рішення Виконавчого комітету Львівської  міської Ради № 604 від 27.12.2002 р. по листопад 2005 року, рішення Виконавчого комітету   Львівської  міської Ради № 1088 від 05.10.2005 р. по травень 2007 року з врахуванням пільги, в тому числі  і за 2000 та 2002 рік.

Між тим, з розрахунку видно, що за чотири місяці січень-квітень 2002 року нарахування, всупереч нормам закону,  проводилося в повному обсязі, тому суму 58,24 грн. слід виключити із заборгованості.

Рішенням  господарського суду  Львівської області  визнано незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради № 288 від 19.03.2004 р. ?Про тарифи та послуги з водопостачання та водовідведення?, тому за період з 19.03.2004 р. по 06.11.2005 р. нарахування  слід проводити на підставі тарифу,  встановленого рішенням Виконавчого комітету Львівської  міської Ради № 604 від 27.12.2002 р., що складає 1,15 грн., тому із суми заборгованості слід виключити суму 104,47 грн.

Покликання відповідача на те, що відповідно до Закону України ?Про міліцію? їхній сім?ї гарантуються пільги по оплаті комунальних послуг за відповідні періоди на виконання рішень Конституційного Суду України не знайшли свого підтвердження.

На працівників міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст. ст. 20-23 Закону України ?Про міліцію?, згідно яких працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 процентна знижка по оплаті жилої комунальних послуг, а також палива. Статтею 24 Закону регламентовано, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення міліції  здійснюється  за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів, які надходять на підставі договорів міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян.

Згідно розрахунку, який був представлений суду представником позивача, відповідачам нараховувались пільги по грудень 2002 р. включно, за винятком січня-квітня 2002 року, що враховано судом.

Відповідно ст. 59 ЗУ "'Про Державний бюджет України на 2003рік" витрати на  пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають категорії працівників (військовослужбовців) бюджетних установ (військових формувань здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань. Рішенням Конституційного Суду України України від 17.03.2004р. положення ч.3, 4 статті 59 Закону України ?Про Державний України на 2003 рік? щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів визнано неконституційним у частині, за якою пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами   України мають право окремі працівники (військовослужбовці) військових формувань правоохоронних органів, надаються у разі, якщо  грошові доходи цих працівників (військовослужбовців) менше  величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб, а розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників (військовослужбовців) не повинен перевищувати величини  прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб. Відповідно до ст. 40 п.5 цього ж закону передбачено субвенцію з державного бюджету на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ. Згідно ст. 69 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» передбачена  субвенція з Державного бюджету до місцевих бюджетів на надання передбачених законодавствам пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій, пенсіонерам,   громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на придбання  природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення,  квартирної плати.

Відповідно до ст. ст. 73, 50 Закону України «Про внесення змін до Закону України ?Про Державний бюджет України на 2005 р.? та деяких інших законодавчих актів України передбачена державна субвенція на покриття витрат, пов?язаних з наданням пільг працівникам міліції.

 Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік та на 2007 рік" визначено перелік пільг, які надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Оскільки субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг працівникам міліції на оплату послуг з водопостачання та водовідведення  затверджена не була, тому в період 2003-2007 p.p. позивачем правомірно проводилися нарахування без врахування пільг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" до сім?ї ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, з вирахуванням сум, зазначених вище, і позовна давність позивачем не пропущена, з огляду на те, що відповідачами проводилась частково оплата, тим самим вчинялися зобов'язальні  дії,   відповідно до ст. 264 ЦК України, які  перервали перебіг строку позовної давності,а зустрічний позов безпідставний і такий, що до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК  України, ст. 162 ЖК України» ст. 264, 623 ЦК України, ст. 20-24 Закону України ?Про міліцію?, ст. 22 Закону України ?Про питну воду та питне водопостачання?,-

в и р і ш и в:

Первісний позов задовольнити частково. Поновити позову давність.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства ?Львівводоканал? заборгованість в сумі  314, 22 грн. (триста чотирнадцять гривень 22 коп.).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до Львівського міського комунального підприємства ?Львівводоканал? про стягнення коштів – відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства ?Львівводоканал? 30 гривень витрат   на інформаційно-технічне    забезпечення   розгляду судової справи та на користь держави 51 грн. (п?ятдесят одну гривню) судового збору.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

    Суддя:                                     Б. М. Гедз