Справа № 22ц-5463/10                                                                      Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П.  

Категорія: 45                                                                   Доповідач: Завидовська-Марчук О.Г.  

      АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

24 грудня 2010 року                                                                            місто Луцьк  

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області  

в складі:  

головуючого-судді –   Завидовської-Марчук О.Г.

суддів  –                        Данилюк В.А., Осіпука В.В.  

при секретарі   –          Дуткіній Ж.П.

з участю  :  

  позивача   – ОСОБА_1,  

  представника позивача   – ОСОБА_2,

  представників відповідачів   – Гармай І.Т., Бущак Т.Я.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцького міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_6 про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Луцької міської ради та державного акта на право приватної власності на землю за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_5  на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2010 року,

  в с т а н о в и л а:  

 26 березня 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулись з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцького міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_6 про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Луцької міської ради та державного акта на право приватної власності на землю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2010 року закрито провадження в справі.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати ухвалу суду як безпідставну, необґрунтовану та прийняту з порушенням норм процесуального права і направити її для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

В даному судовому засіданні позивач, її представник апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених в ній та просили її задовольнити.

Представники відповідачів апеляційну скаргу заперечили, просили ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір виник між фізичними особами та суб’єктом владних повноважень, виконавчим комітетом Луцької міської ради, щодо оскарження його рішень, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ст.15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 2,7 постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», спори, які виникають із земельних правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

З позовної заяви та доказів, долучених позивачами до цієї заяви вбачається, що вони оспорюючи правомірність набуття права власності на земельну ділянку, яка була в їх користуванні, іншою особою, якій було видано державний акт про право власності на спірну земельну ділянку, просили визнати частково недійсним рішення виконкому Луцької міської ради та державний акт, виданий на підставі вказаного рішення на ім’я ОСОБА_6 та поновити таким чином їх право користування спірною земельною ділянкою.

Однак суд належним чином не з’ясував характер спірних правовідносин, не перевірив правове становище всіх осіб, зазначених позивачем в позовній заяві, не визначив, які факти необхідно встановити для вирішення спору, а відтак дійшов неправильного висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В зв’язку з наведеним оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.  

Керуючись ст.ст. 303, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

  УХВАЛИЛА :  

 Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2010 року у даній справі скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

  Головуючий:  

  Судді: