АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________

Справа № 11-1986/2010 р.

Категорія ст. 185 ч. 3

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя Мітрохін А.А.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     21 грудня 2010 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

            головуючого – судді Кузьменко В.М.

            суддів:  Чебикіна В.П., Кухаря О.В.

        за участю прокурора Демеш О.О.

        засудженого ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 22 вересня 2010 року,

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, раніше судимий:

21.02.1995 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.. 140 ч. 3 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

28.07.1998 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 140 ч. 3, 140 ч. 2, 141 ч. 3, 145 ч. 1, 42 КК України 1960 року до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

11.07.2006 року  Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі. Звільнений  4.04.2009 року за відбуттям покарання,

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

    ОСОБА_1 засуджено за те, що 4 листопада 2009 року близько 10 год. 30 хв. проник в АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2 загальною вартістю 6238 грн. 40 коп., чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму.

      В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду щодо нього, пом’якшити покарання застосувавши ст. 69 КК України, посилаючись на те, що він визнав себе винним і розкаявся у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція  засудженого  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфікував  за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна з проникненням в житло.

Призначаючи   ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і ті, на які посилається в своїй апеляції засуджений і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного покарання безпідставні.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 22 вересня 2010 року щодо нього – без зміни.

    Судді: