Справа № 2-4145/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючої – судді Микитюк О.А. , при секретарі – Марічевій С.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Вимоги мотивовані тим, що позивачка, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1, 29 квітня 2005 року уклала з відповідачем договір довічного утримання, згідно якого останній є набувачем квартири АДРЕСА_1 і зобов’язаний довічно повністю утримувати в тому числі позивача, яка потребує постійної допомоги, так як вона є людиною похилого віку. Згідно з умовами договору відповідач зобов’язана матеріально забезпечувати позивачку щомісяця на суму 150,00 грн., забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою. Відповідач на протязі останнього часу в силу об,активних причин не виконує свої зобов’язання належним чином, у зв’язку із чим позивачка просить розірвати договір довічного утримання, визнати зща нею право власності на 1\2 частку спірної квартири.
У судове засіданні представник позивача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, надала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з.явився, надав суду належним чином завірену заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
29 квітня 2005 року між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, зареєстрований в реєстрі № 846 і посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округа Бєлковською Е.Є. Згідно цього договору ОСОБА_3 - відчужувачі передали у власність ОСОБА_2 – набувача, належної їй на праві приватної спільної власності квартиру № 21, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_2 зобов’язується забезпечувати подружжя утриманням та доглядом довічно, на умовах цього договору. Договірна вартість відчуженої квартири квартири визначена сторонами у сумі 6467грн. Згідно п.6 договору, матеріальне забезпечення з утримання (харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги), яке щомісячно має надаватися «Відчужувачу», оцінюється сторонами в розмірі 150,00 грн.на кожного, сума підлягає індексації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується даними свідоцтв про смертю, виданого відділом РАЦС Феодосійського МУЮ ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.
У відповідності до вимог ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідач визнав факт того, що він не виконує свої обов’язки за договором на протязі останнього часу.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним протиправність дій відповідача, що виявляється у невиконанні ним договору, внаслідок чого позивачці заподіяна шкода.
Суд, повно та об’єктивно і безпосередньо дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність, дійшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору довічного утримання, вважає, що права позивачки порушені і підлягають захисту. Крім того, вважає за потрібне визнати за позивачем прав власності на 1\2 частку вище зазначеної квартири у звґ.язку з розірванням договору.
Розподіл судових витрат необхідно провести відповідно вимогам ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.744, 749, 755 ЦК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання від 29 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Бєлковською Е.Є. зареєстрований у реєстрі за № 846. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку квартири № 21, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 216,50 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.А. Микитюк