УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого: Машкаринця І.М.
суддів: Марчука О.П., Машкаринця М.М.
з участю прокурора: Завальського О.Я.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Виноградівського району Закарпатської області на вирок Виноградівського районного суду від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2, яким:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, вдівець, не працюючий , не судимий, гр.-н України,
засуджений:
- за ч.1 ст.309 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.307 КК України на п»ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання в вигляді позбавлення волі строком на п»ять років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, з покладенням на засудженого обов»язку, передбаченого п.2 ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступлення вироку в законну силу змінено з взяття під варту на підписку про невиїзд та звільнено його з під варти в залі суду.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що на початку червня 2010 року на території ринку «Урожай» по вул.Шевченка в м.Виноградів придбав у невстановленої слідством особи на ім»я «ОСОБА_4» за 180 гривень біля 23 грам особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено-канабіс ( марихуану), який незаконно,без мети збуту, зберігав по місцю свого постійного проживання в АДРЕСА_1, який 23 червня 2010 року в кількості 20,4598 грам був вилучений у вказаному місці працівниками міліції.
Окрім того, ОСОБА_2 23 червня 2010 року біля 13 год.30 хв. частину вказаного наркотичного засобу вагою 2,2576 горам, помістивши його в сірникову коробку, переніс і намагався збути біля апетки «Хуст-Фарм №3», яка розташована по вул.Шевченка,7/3 в м.Виноградів, де і був затриманий працівниками міліції.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважаючи призначене засудженому покарання з застосуванням ст.75 КК України несправедливим внаслідок його м»якості, просить скасувати вирок в частині призначеного покарання і постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 за сукупністю вчинених злочинів покарання в вигляді п»яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Апелянт посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених засудженим злочинів, один з яких є тяжким, а також на не мотивованість вироку суду в частині призначення ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст.75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які просить залишити апеляцію без задоволення, а постановлений у справі вирок без зміни, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які є підставою для скасування вироку.
Зокрема, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази стосовно фактичним обставин справи, оскільки вони ніким із учасників судового розгляду не оспорювались, обмеживши судове слідство допитом підсудного та дослідження матеріалів, які характеризують його особу.
При цьому, як убачається з протоколу судового засідання, до такого висновку суд прийшов у підготовчій частині судового засідання до допиту підсудного, при цьому, всупереч вимогам ч.3 ст.299 КПК України, не з»ясував в цієї особи, чи розуміє вона зміст фактичних обставин справи та чи не має сумнівів у добровільності та істинності її позиції ( а.с.-153-154).
При проведенні ж судового слідства суд обмежився поверховим допитом підсудного, який у своїх показаннях не конкретизував мету придбання ним і зберігання наркотичного засобу, заявивши дослівно: «що не знав ,що це таке» ( а.с.-153), що не могло бути розціненим як безумовне визнання підсудним фактичних обставин справи та визнання своєї вини в інкримінованих злочинах.
З урахуванням цих неконкретних показань підсудного суд, виходячи з вимог процесуального закону щодо всебічного, повного і об»єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, повинен був дослідити наявні у справ докази, якими орган досудового слідства обґрунтовував винність ОСОБА_2, в тому числі і що стосуються спрямованості умислу підсудного при вчиненні інкримінованих ним злочинів, що є складовою частиною фактичних обставин справи, та в залежності від установленого, прийняти обґрунтоване на законі рішення.
Обмежившись при проведенні судового слідства поверховим допитом підсудного за відсутності для цього достатніх підстав, суд допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке відповідно до ст.370 КПК України є істотними, оскільки справа розглянута без дотримання принципів змагальності і диспозитивності, а висновок суду про доведеність пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення не ґрунтується на повному та всебічному розгляді обставин справи.
Допущені судом істотні порушення вимог процесуального закону і при призначенні покарання ОСОБА_2
Зокрема, з мотивувальної частини вироку убачається, що при призначенні покарання підсудному судом врахована ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, хоча вчинення цього злочину підсудному не вставилось у вину і за цей злочин він не був засуджений.
Вказане порушення процесуального закону є істотним, так як при призначенні покарання підсудному судом, всупереч вимогам ст.65 КК України, врахована ступінь тяжкість злочину, у вчиненні якого ця особа не визнана винуватою за вироком суду.
З цих підстав немотивованим є і висновок суду про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, при цьому це рішення суд обґрунтував тільки загальним судженням про можливість виправлення й перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства.
Допущені судом порушення вимог кримінально-процесуального закону в їх сукупності , на переконання апеляційного суду могли істотно вплинули на правильність прийнятого рішення у справі, що є передбаченими ст.370 КПК України безумовними підставами для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого всебічно, повно та об»єктивно дослідити всі докази у справі, дати їм належну оцінку та за умови підтвердження обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_2 покарання, яке б відповідало вимогам ст.65 КК України.
За таких обставин апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.
Що стосується доводів апеляції прокурора про м»якість призначеного ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст.75 КК України, то вони підлягають перевірці при новому розгляді справи судом першої інстанції.
Разом з тим апеляційний суд вважає необхідним звернути увагу на ряд інших порушень кримінально-процесуального закону, які суд першої інстанції допустив при розгляді даної справи.
Зокрема при кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України по епізоду збуту ним 2,2575 грам особливо небезпечного наркотичного засобу-канабісу (марихуани) суд безпідставно зіслався у вироці на кваліфікуючі ознаки цього злочину – «повторність» та «збут особливо небезпечного наркотичного засобу у місцях масового перебування громадян», які досудовим слідством не ставились у вину підсудному, чим суд вийшов за межі пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення.
Всупереч вимога ч.1 ст.335 КК України в резолютивній частині вироку суд не вирішив питання про судові витрати по справі в сумі 138 грн.10 коп. ( а.с.-83).
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляції помічника прокурора Виноградівського району задовольнити частково.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Судді:
безпідставн зайвими є кваліфікуючі ознакиЩо стосується кваліфікації дій сухотько
В цій частині вирок суду в апеляції не оспорюється і апеляційним судом відповідно до вимог ч.1 ст.366 КПК України не перевіряється.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу засудженого, обставини, що пом»якшують покарання, зокрема і наведені в апеляції засудженого, а тому з додержанням вимог ст.65 КК України прийшов до обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
За таких обставин апеляція прокурора на м»якість покарання до задоволення не підлягає як необґрунтована.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Судді:
Як вбачається з вироку, при вирішенні питання про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування призначеного покарання з звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України суд врахував, що вказана особа скоїла злочин середньої тяжкості, який полягав у виготовлені з підібраної в полі дикоростучої коноплі невеликої кількості наркотичного засобу –марихуани для власного вжитку, щире каяття цієї особи у вчиненому злочині, його позитивну характеристику, наявність на утриманні 3-х неповнолітніх дітей від фактичного шлюбу.
З матеріалів справи та вироку суду вбачається, що ОСОБА_3 не є судимим, нових злочинів у період звільнення від покарання з іспитовим строком за попередніми вироками не скоював, а тому доводи апеляції про неефективність обрання цій особі покарання з випробуванням, не є переконливими.
За таких обставин покарання засудженому ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є справедливим і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, а тому апеляція прокурора на м»якість призначеного цій особі покарання до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційну скаргу помічника Берегівського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а вирок Берегівського районного суду від 1 червня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Судді: