№ 2а-5212/10/0308
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Грушицького А.І.,
при секретарі Шиловій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивує тим, що постановою від 5.11.2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об’ємі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 5.11.2010 року відносно позивача було винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. З вищезазначеної постанови вбачається, що позивач 5.11.2010 року о 20 год. 16 хв., керував автомобілем марки «Фіат», р.н. НОМЕР_1, в м. Рівне по вул. Київська, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 96 км/год. (а.с.6).
Судом встановлено, що при винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, не зазначено відомостей про свідків, які були присутніми на місці події, не відібрано пояснення від свідків, порушника, оскільки останній не згідний з вказаним порушенням, не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 5.11.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167, 1712 КАС України, на підставі ст.ст. 256, ч.2 ст. 293 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Постанову від 5 листопада 2010 року серії ВК № 173936 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .
Суддя /підпис/.
З оригіналом згідно.
Суддя