У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Шишка А.І., Пнівчук О.В.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю апелянта ОСОБА_1, його
представника ОСОБА_2, позивачки
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про визнання права власності на частину спадкового майна та його поділ, усунення перешкод в користуванні майном і вселення, встановлення порядку користування квартирою та зобов’язання не чинити перешкод у здійсненні права власності та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У червні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про поділ спадкового майна, визначення порядку користування квартирою та вселення.
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-6400/2010р. Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Категорія 37 Доповідач Беркій О.Ю.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 29 жовтня 2006 року помер її чоловік, після
смерті якого відкрилася спадщина на квартиру, автомобіль ’’Запорожець’’, автомобіль ’’Москвич 412’’, земельну ділянку в садовому товаристві ’’За мир’’ з дачним будинком та грошовий вклад в банку в сумі 14 000 грн.
Посилаючись на те, що вона з відповідачами є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, просила поділити спадщину й визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/3 частину всього спадкового майна , зокрема на жилі приміщення квартири АДРЕСА_1, автомобіль ’’Запорожець’’, кошти на депозитному рахунку банку, а також грошову компенсацію вартості 1/3 частини гаража, дачного будинку та визначити порядок користування квартирою та вселити її в квартиру.
У серпні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися в суд з зустрічним позовом про поділ спадщини та просили виділити їх частку в натурі, а саме виділити їм квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 виділити земельну ділянку в садовому товаристві ’’За мир’’, два автомобілі та грошовий вклад.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що спільно з ОСОБА_3 користуватися квартирою не можуть, оскільки перебувають у неприязних відносинах і ОСОБА_3 має інше житло, а в спірній квартирі тривалий час проживає сім’я ОСОБА_4
В червні 2009 року ОСОБА_3 уточнила та доповнила позов та просила визнати за нею право власності на 1/3 частину спадкового майна та виділити їй 1/3 частину у спадковій квартирі, 1/3 в грошовому вкладі в банку, 1/3 в дачній земельній ділянці на загальну суму 133479 грн. 76 коп., решту спадкового майна виділити відповідачам. Крім того, просила вселити її в квартиру, встановити порядок користування квартирою, зобов’язати відповідачів не чинити їй перешкод у вселенні та користуванні житлом і дачною земельною ділянкою та стягнути в її користь з відповідачів 1/3 частину вкладу, який вони самовільно забрали з банку в сумі 4816 грн. 43 коп.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2010 року позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 і ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири за кожним. Вселено ОСОБА_3 в квартиру. Встановлено порядок користування квартирою: виділено в користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 11,3 кв.м., кладовку площею 1,6 кв.м., ОСОБА_4, ОСОБА_1 виділено житлову кімнату площею 26,3 кв.м. та залишено в спільному користуванні приміщення в квартирі, а саме: кухню площею 11,1 кв.м., балкон площею 1,4; 5,5 кв.м., лоджію площею 18,3 кв.м., ванну кімнату, туалет, коридор площею 12,9 кв.м.
Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину кожному земельної ділянки для садового використання №269 в садівничому товаристві "За мир".
Зобов ' язано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні спільним майном: приміщенням квартири та земельною ділянкою для садового використання.
Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину транспортних засобів: автомобіль ЗАЗ-968М, 1990 року випуску, автомобіль М-408, 1965 року випуску. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8636 грн. компенсації за частку у спадковому майні.
В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_4, ОСОБА_1 посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема судом не враховано, що спадкова маса складає не єдиний неподільний об ' єкт майна, а ряд рухомого і нерухомого майна та грошові кошти, а тому є реальним поділ спадкового майна шляхом виділу частки кожного в натурі за умови виділу ОСОБА_3 земельної ділянки в садівничому товаристві, 2-ох автомобілів з виплатою різниці у вартості часток у розмірі 39228,14 грн.
Крім того, суд при новому розгляді справи не врахував висновків суду касаційної інстанції, який вказав, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, не встановив чи можливий виділ в натурі часток сторін у спадщині з огляду на кількість та вартість окремих об ' єктів, які складають масу спадкового майна та не вмотивував висновку про неможливість такого виділу.
Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали по наведених вище мотивах.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.
ОСОБА_4 та представник Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 1278 ЦК частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.
Кожен зі спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. У разі якщо частку в натурі виділити неможливо, спадкове майно передається одному зі спадкоємців, а іншим - відповідна грошова компенсація.
При успадкуванні спадщини кількома особами на спадкове майно поширюється правовий режим спільної часткової власності відповідно до гл. 26 ЦК.
Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.
Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ст. 364 ЦК кожен зі співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності. У разі неможливості такого виділу у зв'язку з неподільністю речі (ч. 2 ст. 183 ЦК) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і їх частки у спадщині є рівними. До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1, земельна ділянка №296 в садовому товаристві ’’За мир’’, автомобіль ’’ЗАЗ-968 М’’, автомобіль ’’М-408’’ та грошовий вклад в банку в сумі 14449 грн. 28 коп. Загальна вартість усього спадкового майна становить 402181 грн. 71 коп.
Оскільки виділ в натурі з нерухомого майна є неможливим і спадкоємець ОСОБА_3 заперечує проти отримання компенсації вартості її частки у спадковому майні, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість проведення поділу спадкового нерухомого майна шляхом виділу в натурі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 квартири і присудження ОСОБА_3 компенсації вартості її частки у грошовому виразі та обгрунтовано визнав право спільної часткової власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по 1/3 частині в нерухомому майні: квартирі АДРЕСА_1 та земельній ділянці №296 в садовому товаристві ’’За мир’’.
Щодо поділу транспортних засобів та грошового банківського вкладу, то з врахуванням того, що ОСОБА_3 є особою похилого віку, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 використали кошти банківського вкладу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про виділення апелянтам автомобілів та коштів банківського вкладу з присудженням ОСОБА_3 грошової компенсації за частку у спадковому рухомому майні.
З врахуванням того, що в спірну квартиру вселився ОСОБА_4 і ОСОБА_3 чиняться перешкоди в користуванні майном, судом обгрунтовано зобов’язано апелянтів не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні майном, вселено її в квартиру та встановлено порядок користування квартирою №АДРЕСА_1.
Доводи апелянтів про те, що спадкова маса складає ряд рухомого і нерухомого майна та грошові кошти, а тому є реальним поділ спадкового майна шляхом виділу їм квартири та коштів банківського вкладу, а ОСОБА_3 виділення земельної ділянки в садівничому товаристві, 2 автомобілів з виплатою різниці у вартості часток у розмірі 39228,14 грн. не заслуговують на увагу, оскільки з врахуванням кількості об’єктів спадщини та їх вартості такий варіант поділу майна не відповідає рівності часток сторін у спадковому майні.
Посилання на те, що в квартирі проживає сім’я ОСОБА_4 і є неможливим її спільне користування не заслуговують на увагу, оскільки права ОСОБА_4 та ОСОБА_1, як співвласників майна в разі неможливості добровільного вирішення питання щодо права спільної часткової власності передбачені ст. 365 ЦК України, яка передбачає можливість припинення права особи на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників, проте із цих підстав позовні вимоги ними не заявлялися.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 9 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді А.І. Шишко
О.В. Пнівчук