Судове рішення #12717016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   

    17 грудня 2010 року                         м. Івано-Франківськ

            Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду                  Івано-Франківської області в складі  

        суддів:                      Гриновецького  Б.М.,

                                                                Хруняка Є.В., Кривобокової Н.М.,    

з участю     прокурора               Шишка Е.А . ,  

                        потерпілої                     ОСОБА_3,

представника потерпілої                   ОСОБА_4,

                        виправданого           ОСОБА_5,

        захисника               ОСОБА_6,                

розглянувши кримінальну  справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи   і  представника  потерпілої ОСОБА_3  на вирок Долинського районного суду від 20.09.2010 року,

в с т а н о в и л а:

    Вказаним вироком                          ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  не судимого,

виправдано за ст. 286 ч.2 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

В задоволенні цивільного позову відмовлено.

ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, керуючи 25 грудня 2006 року біля 23 години 20 хв.  автомобілем марки ЗАЗ -1102 «Таврія»  на автодорозі Стрий-Чернівці на хуторі Дебелівка  Долинського району, при роз'їзді із зустрічним автомобілем, який включеним світлом фар обмежив його видимість,  порушуючи вимоги п. п. 12.1-12.3,19.3 Правил дорожнього руху, не зменшив швидкість руху аж до повної зупинки автомобіля, а прийняв вправо, виїхав на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого   отримав тяжкі тілесні ушкодження,

від яких помер на місці пригоди.

_________________________________________________________________

Справа №11-545/2010                                     Головуючий у І інст. Тураш В.А.

Категорія ст.286 ч.2 КК України                    Доповідач Гриновецький Б.М.  

           В апеляціях :

-   прокурор покликається на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю висновків суду  фактичним обставинам справи. Вважає, що  дослідженими в судовому засіданні доказами повністю доведена вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просить виправдувальний вирок суду скасувати, постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_5  винним за ст. 286 ч. 2 КК України та призначити відповідне покарання ;

-   представник потерпілої ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим. Просить вирок скасувати,  винести новий з призначенням суворого покарання  і  задоволенням  цивільного  позову.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, звернув увагу  суду на  істотні  суперечності у вироку,  пояснення потерпілої ОСОБА_3 та її представника  про підтримання  поданих апеляцій, пояснення ОСОБА_5 та  його  захисника   про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали  справи, обговоривши мотиви і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають  частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 323,334 КПК України вирок суду повинен бути законним й обґрунтованим, не  містити суперечностей.

Відповідно до ст.ст. 367, 374 КПК України підставами для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні суперечності.

Такі порушення були допущені судом першої інстанції при розгляді цієї справи.

При  викладі  мотивувальної  частини вироку суд  навів окремі докази, які  через істотну суперечність ставлять під сумнів  його  остаточний висновок у справі, зокрема :

            - показання  свідка ОСОБА_8 – дізнавача Долинського РВВС про те, що  зіткнення   автомобіля підсудного із потерпілим  відбулось  на правому  узбіччі, складений протокол огляду місця події, де вказано місце наїзду на правому узбіччі,  відображає дійсні обставини ;

            - показання свідка ОСОБА_9,  начальника слідчого відділення Долинського РВВС ,  де також є посилання  на те, що  автопригода відбулась на  правому узбіччі ;

 - протокол огляду місця події (т.1 а.с. 4-18), де зазначено, що  на місці автопригоди на правому узбіччі виявлено слід гальмування (юзу)  правих коліс автомобіля  ЗАЗ-1102  НОМЕР_1 підсудного ОСОБА_5 ;

- показання  експерта  ОСОБА_10 про  те, що вразі засліплення  водій повинен застосувати екстрене гальмування.

Належної оцінки й спростувань саме цих доказів  у вироку не наведено.

Суд не  спростував  показань потерпілої ОСОБА_11 (т.2 а.с. 128) про те, що в її присутності при відтворення обставин події  підсудний ствердив, що зіткнення відбулось на правому узбіччі.

При  дослідженні  доказів судом допущено процесуальне порушення - залишено без уваги зміну показань підсудного ОСОБА_5  на досудовому слідстві  (т. 1 а.с. 21-22, 41-42, 46-47, 93-94)  щодо  його засліплення зустрічним автомобілем, про його  приймання  вправо і зіткнення з потерпілим  на правому узбіччі,  а також його показання у суді (т.2 а.с.127-128)  про те, що він « їхав  і  зупинився», однак  чому  його автомобіль  «зупинився на узбіччі він пояснити не  може », що може мати  значення для прийняття об’єктивного рішення  у справі.

Судом залишено без належної оцінки  важливі дані, які зазначені у протоколі огляду місця події  і були  визначені  зразу ж після автопригоди  і  тому  є  найбільш  реальними  до обставин  події (т.1 а.с. 5) про те, що  видимість з місця водія при ближньому світлі фар становило – 40 м., а  при  дальньому світлі -  65 м.  Ці  дані  відрізняються  від  даних  отриманих  при  відтвореннях  події  в  інший час  і  можуть вплинути на результати  справи.

Залишена судом без оцінки  та обставина, що відповідно до  п. 12.3 ПДР  водій у разі небезпеки  повинен  уникати зіткнення  не лише  зменшенням швидкості автомобіля аж до його зупинки, але й  шляхом  об’їзду  перешкоди, що також може  мати  інші  правові наслідки   цій справі.

Визнавши  недостовірним висновок  експертизи від 24.05.07 р. № 1890 (т.1 а.с. 144-148), що підтверджував вину підсудного, суд  не навів  жодних даних, які не були  враховані вказаною експертизою.  При цьому суд ствердив, що цей висновок  спростовується іншими доказами, однак  якими  саме  не  вказав, що є  неприпустимим при  постановленні вироку.  

У зв’язку з наведеним, за наявності вказаних істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає, що вирок щодо виправданого ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

Інші доводи апеляцій  підлягають перевірці при її новому розгляді, при якому слід повно і об’єктивно з’ясувати усі обставини справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України , колегія суддів,-

                                      у х в а л и л а :

                                         

Апеляції  представника потерпілої ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у справі, задовольнити частково.

Вирок Долинського районного суду від 20.09.2010 року щодо ОСОБА_5  скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

            Судді                                                                                     Б.М.Гриновецький                                                                                                                                                                                                        

                                                                                                           Є.В. Хруняк  

                                                                                                           Н. М.Кривобокова

             Згідно з оригіналом:                                                            

             Суддя:                                                                                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація