АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-11836/10 р. Головуючий у 1-й інстанції: Панкєєв О. В.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
У Х В А Л А
22 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутська О.М.
При секретарі: Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_7, третьої особи на стороні неповнолітніх дітей – орган опіки та піклування Хортицької райадміністрації, про визнання права власності на предмет іпотеки ,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на предмет іпотеки.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
30.11.2010 року ОСОБА_3 Повторно подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення. ОСОБА_3 зазначає, що з невідомих для нього причин квитанції про сплату мита не були додані до апеляційної скарги, і він не отримував повідомлень з цього приводу.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_9,який представляв інтереси ОСОБА_3, пояснення ,ОСОБА_6,представника ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 38 ЦПК України сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
Використовуючи надане законом право, позивач видав довіреність ОСОБА_10,ОСОБА_11 ,ОСОБА_9 на представництво його інтересів у суді. (а.с.65).
Із матеріалів справи вбачається, що 11 серпня 2010 року апеляційна скарга від імені ОСОБА_3 була подана представником ОСОБА_10 . Проте апеляційна скарга не була оплачена судовим збором та витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.117,118).
Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 26.08.2010 року апеляційна скарга була залишена без руху і надано строк для сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи (а.с123)
Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 01.10.2010 року було продовжено строк для усунення недоліків та зазначені наслідки, які настають в разі невиконання вимог суду (а.с.129).
08.10.2010 року за адресою, вказаною представником ОСОБА_10 ухвали від 26.10.2010 року та 01.10.2010 року були ним отримані , про що свідчить підпис у повідомленні про вручення (а.с.132).
У відповідності до ст.8,ч.5 ст.76 ЦПК України вручення документу представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням документу і цій особі.
Оскільки у визначений термін недоліки апеляційної скарги не були усунуті , а саме: не надані оригінали квитанцій про оплату судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи, апеляційна скарга на підставі ст.. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України була визнана неподаною та повернута апелянту ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 22.10.2010 року (а.с.133). Зазначена ухвала не оскаржена
З огляду на дію в цивільному процесуальному законодавстві принципу диспозитивності, особи, які приймають участь у справі, самостійно розпоряджаються своїми правами в судовому процесі . Викладені обставини свідчать про те, що апелянт на свій розсуд не проявляв до справи інтересу та належної турботливості.
У відповідності до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними і пов’язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій в межах визначених законом строків .
Звертаючись 30 листопада 2010 року з апеляційною скаргою повторно, ОСОБА_3 зазначає, що з невідомих для нього причин квитанції про сплату мита не були додані до апеляційної скарги, і він не отримував повідомлень з цього приводу. Однак з огляду на встановлені обставини та вимоги закону вказані ОСОБА_3 причини не можна визнати поважними.
У відповідності до ст.5 ЦПК України суд зобов’язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності усіх учасників цивільного процесу перед законом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження без встановленні поважності причин порушувало б не забезпечило б рівність учасників процесу у даній справі.
Відповідно до ст. ст. 72, 73,294 ЦПК України апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого законом строку, залишається без розгляду , якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Керуючись ст. ст. 73, 294 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без розгляду .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів днів.
Головуючий:
Судді: