Справа № 2-127/10

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року                           Турійський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого судді                     Воробей І.В.  

   при секретарі                         Ганюк З.Ю.

з участю: прокурора                             Книш В.В.

                 особи, в інтересах якої подана заява             ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом прокурора Турійського району Волинської області в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства “Волинь ЕКО” про стягнення заборгованості з заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Турійського району Волинської області звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства “Волинь ЕКО” про стягнення заборгованості з заробітної плати, посилаючись на те, що з 13 серпня 2009 року до 23 жовтня 2009 року включно той працював на посаді сторожа приватного підприємства “Волинь ЕКО”, однак останнє станом на 04 червня 2010 року заборгованість з заробітної плати, сума якої зі слів ОСОБА_1 складає 1 500.00 грн., йому не виплатило всупереч вимогам ст.116 КЗпП України. Оскільки 20 грудня 2009 року під час пожежі в деревообробному цеху, розташованому в с.Цміни Маневицького району Волинської області, вогнем було знищено всі бухгалтерські документи приватного підприємства “Волинь ЕКО”, однак у звіті останнього форми Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, за 2009 рік його керівником було зазначено, що заборгованість з виплати очолюваним ним підприємством заробітної плати працівникам на кінець цього звітного періоду становила 8 605.00 грн., то просив стягнути з приватного підприємства “Волинь ЕКО” на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1 500.00 грн., так як відповідач не бажає її виплатити добровільно.

В судовому засіданні прокурор Книш В.В. позов підтримала повністю, ствердила наведені у ньому факти, однак зменшила розмір позовних вимог і, оскільки відповідно до звіту приватного підприємства “Волинь ЕКО” форми № 1 ДФ про податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за третій квартал 2009 року заробітна плата ОСОБА_1 за період з 13 серпня 2009 року до 30 вересня 2009 року включно нарахована в сумі 1 049.48 грн. і з його слів виплачена йому в сумі 425.00 грн., а за період з 01 жовтня 2009 року до 23 жовтня 2009 року включно – не може бути нижчою, ніж 477.57 грн. згідно з вимогами ст.ст.95, 108 КЗпП України, просила стягнути з приватного підприємства “Волинь ЕКО” на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1 102.05 грн.

Особа, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1 заявлені в судовому засіданні прокурором Книш В.В. позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що він відпрацював  на посаді сторожа приватного підприємства “Волинь ЕКО” впродовж періоду з 13 серпня 2009 року до 31 серпня 2009 року включно 10 робочих змін тривалістю 12.00 годин з годинною перервою на обід кожна, тобто – 110 годин, 65 з яких - у денний час, а 35 - у нічний, впродовж періоду з 01 вересня 2009 року до 30 вересня 2009 року включно - 15 робочих змін тривалістю 12.00 годин з годинною перервою на обід кожна, тобто – 165 годин, 116 з яких - у денний час, а 49 - у нічний, та впродовж періоду з 01 жовтня 2009 року до 23 жовтня 2009 року включно - 11 робочих змін тривалістю 12.00 годин з годинною перервою на обід кожна, тобто – 121 годину, 79 з яких - у денний час, а 42 - у нічний. Разом з тим, ствердив, що під час роботи на посаді сторожа приватного підприємства “Волинь ЕКО” він не перебував у відпустках і тимчасова непрацездатність у нього не виникала. Також пояснив, що впродовж періоду з 13 серпня 2009 року до 23 жовтня 2009 року включно приватне підприємство “Волинь ЕКО” виплатило йому заробітну плату на загальну суму лише 425.00 грн. і при його звільненні з роботи 23 жовтня 2009 року, коли він одержав трудову книжку, заборгованість з її виплати не погасило.

Представник відповідача -  приватного підприємства “Волинь ЕКО” в судове засідання не з’явився.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання особи, в інтересах якої подана заява, допитаної як свідка, і свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

Так, особа, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1, допитаний як свідок, дав суду показання, аналогічні власним поясненням, даним в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_2 дав суду показання, аналогічні показанням особи, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1, допитаного як свідка.

Та обставина, що державна реєстрація юридичної особи - приватного підприємства “Волинь ЕКО” була здійснена Турійською районною державною адміністрацією Волинської області 26 червня 2009 року, стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 410510, виданим в той самий день державним реєстратором Турійської районної державної адміністрації Волинської області.

Як видно з трудової книжки НОМЕР_1, заповненої 25 серпня 1977 року, ОСОБА_1 13 серпня 2009 року був прийнятий на роботу на посаду сторожа приватного підприємства “Волинь ЕКО” згідно з наказом від 13 серпня 2009 року № 32, а 23 жовтня 2009 року – звільнений з роботи за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України згідно з наказом від 23 жовтня 2009 року № 59.

20 грудня 2009 року під час пожежі в деревообробному цеху, розташованому в с.Цміни Маневицького району Волинської області, вогнем дійсно було знищено всі бухгалтерські документи приватного підприємства “Волинь ЕКО”, що вбачається з довідки Маневицького РВ ГУ МНС України у Волинській області від 12 січня 2010 року № 9.

Зі звіту приватного підприємства “Волинь ЕКО” форми Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, за 2009 рік видно, що заборгованість з виплати ним заробітної плати працівникам на кінець цього звітного періоду становила 8 605.00 грн.

Як вбачається зі звіту приватного підприємства “Волинь ЕКО” форми № 1 ДФ про податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників

2

податку, і сум утриманого з них податку за третій квартал 2009 року та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 11 травня 2000 року, заробітна плата ОСОБА_1 за період з 13 серпня 2009 року до 30 вересня 2009 року включно нарахована в сумі 1 049.48 грн.

Беручи до уваги показання особи, в інтересах якої подана заява, ОСОБА_1, допитаного як свідка, про виплату йому впродовж періоду з 13 серпня 2009 року до 30 вересня 2009 року заробітної плати на загальну суму 425.00 грн. приватним підприємством “Волинь ЕКО”, суд вважає такими, що не відповідають дійсності, зазначені у вказаному вище звіті відомості про її невиплату ОСОБА_1, і тому в цій частині відхиляє даний письмовий доказ.  

Разом з тим, відповідно до ст.95 КЗпП України та ст.3 Закону України “Про оплату праці”, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг роботи). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України “Про оплату праці” та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці”, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З довідки управління праці та соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації Волинської області від 31 серпня 2010 року № 617/02 видно, що приватне підприємство “Волинь ЕКО” не подавало до даного управління на реєстрацію колективний договір.

Як вбачається з п.п.10.5, 10.7 статуту приватного підприємства “Волинь ЕКО”, його працівникам забезпечуються належні умови й оплата праці, а також – інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, і мінімальна оплата праці визначається відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої державою.

У відповідності до ч.1 ст.55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, з 1 жовтня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 650.00 гривень на місяць.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України “Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік” від 30 вересня 2008 року № 10338/0/14-08/13, місячна норма праці при сорокагодинному робочому тижні  в жовтні 2009 року становила 176 годин.

Відповідно до ст.108 КЗпП України, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

 Таким чином, у жовтні 2009 року розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну норму праці, повинен був обчислюватися, виходячи з розцінки 03.69 грн. за 1 годину роботи у денний час (650.00 грн. : 176.00 год. = 03.69 грн./год.) та 04.43 грн. за 1 годину роботи у нічний час (03.69 грн./год. + (03.69 грн./год. х 20 : 100) = 04.43 грн./год.).

Викладене вище дає суду підстави вважати, що оплату за виконану ОСОБА_1 впродовж періоду з 01 жовтня 2009 року до 23 жовтня 2009 року включно працю на посаді сторожа приватного підприємства “Волинь ЕКО” слід було провести в розмірі 477.57 грн. ((79 год. х 03.69 грн./год.) + (42 год. х 04.43 грн./год.) = 291.51 грн. + 186.06 грн. = 477.57 грн.).

У відповідності до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, оскільки заробітна плата ОСОБА_1 за період з 13 серпня 2009 року до 30 вересня 2009 року включно нарахована в сумі 1 049.48 грн. і виплачена в сумі 425.00 грн., а за період з 01 жовтня 2009 року до 23 жовтня 2009 року включно підлягає виплаті в сумі 477.57 грн., то на підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що з приватного підприємства “Волинь ЕКО” слід стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1 102.05 грн. (1 049.48 грн. – 425.00 грн. + 477.57 грн. = 1 102.05 грн.).

Крім цього, згідно з ч.3 ст.88 ЦПК України, з приватного підприємства “Волинь ЕКО” слід стягнути у доход держави судовий збір в сумі 51.00 грн., оскільки позивач звільнений від його сплати у відповідності з п.30 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.ст.95, 108, 116, ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.3, ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці”, ч.1 ст.55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, листом Міністерства праці та соціальної політики України “Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік” від 30 вересня 2008 року № 10338/0/14-08/13, п.30 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст.10, 11, 60, ч.5 ст.81, ч.3 ст.88, ст.ст.212–215, ч.1 ст.224, ст.ст. 225, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Турійського району Волинської області в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства “Волинь ЕКО” про стягнення заборгованості з заробітної плати задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Волинь ЕКО” в користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1 102.05 (одна тисяча сто дві гривні 05 копійок).

Стягнути з приватного підприємства “Волинь ЕКО” у доход держави судовий збір в сумі 51.00 (п’ятдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення може бути переглянуте Турійським районним судом за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення. Строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд рішення, не включається  до строку на його апеляційне оскарження.

3

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: