Справа № 2а-210

2007 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 квітня 2007  року     Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  у

складі: судді - Земляна Г.В., при секретарі - Копистько О.М., розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Ялта адміністративну  справу за

позовом

 ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної Ради, третя особа - Державне

 підприємство «Міжнародний дитячий центр «Артек» про визнання неправомірним та

 скасування рішення №23 від 31 серпня 2006 року «Про відмову в задоволенні

заяви

 ОСОБА_2 про надання дозволу на складання проекту відводу земельної

ділянки

 для будівництва та обслуговування житлового будинку»,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 просить визнати неправомірним та скасувати рішення

Гурзуфської селищної Ради №23 від 31.08.2006 року «Про відмову в задоволенні

заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на складання проекту відводу

земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку».

Позовні вимоги  мотивовані тим, що  ОСОБА_1 відмовлено  в задоволенні заяви

про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки,

орієнтованою площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового

будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відмова мотивована тим, що запитана земельна ділянка знаходиться в

користуванні ДП МДЦ «Артек».  Однак, зазначена підстава неправомірна, так як   

ДП МДЦ «Артек» не має документів, посвідчуючих  право користування, а позивач

обробляє земельну ділянку тривалий час. 

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, свої заперечення мотивує 

тим, що рішення   Гурзуфською селищною Радою №23 від 31.08.2006  року винесено

на підставі чинного законодавства.

Представник  ДП МДЦ «Артек» у судове засідання не з'явився. Про день і час

слухання справи попереджений належним чином. Причин неявки у судове засідання

не надав. У попередньому судовому засідання заперечував проти заявлених вимог,

так як у ДП МДЦ»Артек» є державний акт на право користування земельної ділянкою.

      Вивчивши матеріали й обставини справи, дослідивши письмові докази,

вислухавши сторони, суд доходить висновку, що позовні вимоги  підлягають

задоволенню з наступних підстав.

      У відповідності зі ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних

свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17

липня 1997 року кожний при рішенні питання про його цивільні права й обов'язки

має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім

судом, установленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури з

усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної

влади.

Частини друга й третя ст.55 Конституції України визначають, що  права та

свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження

в суд рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, посадових і службових осіб.

      Згідно ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти

органів місцевого самоврядування за мотивами їхньої невідповідності Конституції

або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У відповідності зі ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи здобувають

право власності й права користування земельними ділянками із земель державної

або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.

      Відповідно до п. 6 ст. 118 ЗК України, - громадяни, зацікавлені в

одержанні безкоштовно у власність земельної ділянки із земель державної або

комунальної власності для обслуговування житлового будинку й господарський

споруджень подають заяви у відповідну Міську Раду.

15 травня 2006 року позивач  звернулася відповідно до ст.118 ЗК України з

заявою до Гурзуфської селищної Ради про надання дозволу на складання проекту

відводу земельної ділянки, орієнтованою площею 0,15 га, для будівництва та

обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

  Рішення Гурзуфської селищної Ради №60 від 31.08.2006 року ОСОБА_1

відмовлено  в задоволенні заяви про надання дозволу на складання проекту

відводу земельної ділянки, орієнтованою площею 0,15 га, для будівництва та

обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що  запитана земельна

ділянка знаходиться в користуванні ДП МДЦ «Артек».

Суд вважає, що вищезазначене  рішення  є неправомірним і підлягаючим скасуванню

з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11 КАС України усі учасники адміністративного

процесу є рівними перед законом і судом. Розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на

пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд

вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар

доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який

повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Судом  була  надана  сторонам  можливість   надати  суду  докази.   

Відповідачем суду не надано доказів, що запитана позивачкою земельна ділянка,

орієнтованою площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_1 входить в межи земельної ділянки, що знаходиться

в користуванні ДП МДЦ «Артек».

Крім того, суд приймає до уваги результати перевірки прокуратури АРК від

02.03.2007 року, згідно з висновком якої  ДП МДЦ «Артек» використовує земельну

ділянку без встановлення меж в натурі.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право

постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її

власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право

постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право

на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до

встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує

право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Представником відповідача встановлені судом обставини  не заперечувалися.

Дослідивши  всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі

докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і

взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані,

законні і підлягають задоволенню.

      На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86,

158-163, 167  КАС України, ст.118, 125  ЗК України, 

П О С Т А Н О В И В:

      Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

      Визнати неправомірним та скасувати рішення  5-ї сесії  5-го скликання 

Гурзуфської селищної Ради від 31.08.2006 року №60 «Про відмову в задоволенні

заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту відводу земельної

ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку».

Зобов'язати Гурзуфську селищну Раду на найближчий сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту відводу земельної

ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. 

Постанова суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК в порядку і строки

передбачені ст.186 КАС України.

Суддя

Ялтинського міського

суду                                                                            

        Г.В.Земляна