АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Сташківа Б.І.
Суддів : Шевчук Г.М., Стадник О.Б.
при секретарі : СемяонідіВ.А.
з участю сторін::відповідача ОСОБА_1,представника міської ради Обарінчук О.В., представника спілки автомобілістів Кравчук У.Р.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою директора Комунального підприємства “Тернопільводоканал” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства “Тернопільводоканал” до Тернопільської обласної всеукраїнської спілки автомобілістів, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити демонтаж гаражів, розміщених на території стоянки,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2010 року Комунальне підприємство “Тернопільводоканал” звернулися в суд з позовом до Тернопільської обласної всеукраїнської спілки автомобілістів, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити демонтаж гаражів, розміщених на території стоянки, посилаючись на те, що гаражі розміщені безпосередньо на каналізаційних мережах або в мережі охоронних зон водовідведення, що грубо порушує норми ДБН. Планування і забудови міських і сільських поселень та Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що може призвести до винекнення аварійних ситуацій на каналізаційних колекторах, які проходять на території стоянки №5 у зв’зку з чим буде порушено безперебійне надання послуг водопостачання та водовідведення мешканців окремих житлових будинків мікрорайонів “Східний масив” та промислової зони м..Тернополя.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року у задоволені позову Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Тернопільської обласної всеукраїнської спілки автомобілістів, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зобов’язання здійснити демонтаж гаражів, розміщених на території стоянки №АДРЕСА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі директор КП “Тернопільводоканал” просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року, ухвалити у даній справі нове рішення, яким позовні вимоги КП “Тернопільводоканал” задовільнити, зобов’язавши Тернопільську обласну всеукраїнську спілку автомобілістів, ОСОБА_5, ОСОБА_4 провести демонтаж гаражів №1101, №1353 , розміщених з порушенням діючих будівельних норм і правил на території автомобільної стоянки №АДРЕСА_1. Апелянт вказує, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповному з’ясуванню обставин, що мають значення для справи, не врахував, що спірні гаражі встановлені з порушенням діючим ДБН 360-92.Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, відстань від інженерних мереж каналізації до найближчих споруд є меншею до вказаних норм ДБН, частина з яких розміщена безпосередньо на мережі.
У засіданні апеляційної інстанції представник КП “Тернопільводоканал” не з ’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи про що свідчить їх клопотання про відкладення слухання справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи межах апеляційної скарги , судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступних підстав.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог відповідно до положень ст.214 ЦПК України суд повинен вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею 0.7 га по вул.Ковпака м.Тернополя відведена під будівництво стоянки індивідуального автотранспорту, передана в оренду Всеукраїнській спеціалістів автомобілістів на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради для обслуговування автостоянки №5, членами якого є відповідачі, яким виділені місця для встановлення металогабаритних металевих гаражів, встановленні з дозволу управління архітектури і містобудування міськвиконкому і користування тимчасово встановленими гаражами не порушує законних прав та інтересів інших осіб.
З такими висновками суду слід погодитися оскільки він узгоджується з матеріалами справи і не суперечить положенням чинного законодавства.
Із змісту позовної заяви та пояснення представника КП“Тернопільводоканал” вбачається, що позивач просить знести самочинно встановлені металеві гаражі з підстав розміщення їх з порушенням будівельних норм і правил та охоронній зоні каналізаційних мереж, з метою попередження виникнення аварійної ситуації та забезпечення належної експлуатації каналізаційних мереж (п.7 ст.376 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Частинами 1, 7 ст.376 ЦК України п. п.7,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 19 вересня 1975 року із змінами та доповненнями від 25 травня 1998 року передбачено, що самочинне будівництво підлягає знесенню тільки тоді коли встановлено істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил і особа за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування відмовляється від проведення відповідної добудови до будівельних норм і правил.
Судом першої інстанції встановлено, що власником спірної земельної ділянки є Тернопільська міська рада, яка спочатку закріпила земельну ділянку площею 0.7 га. по вул.Ковпака м.Тернополя під будівництво стоянки індивідуального автотранспорту за товариством “Автомотолюбитель”, а пізніше 30 жовтня 2009 року уклала з Тернопільською обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів договір оренди, відповідно до п.1 якого Тернопільська обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі промисловості, транспорту, зв"язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 25180.43 кв.м в тому числі 25180.43.00 кв.м – інші землі .
Ці обставини підтверджуються представленими копіями рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради №655 від 12 жовтня 1984 року , №124 від 24 лютого 1984 року , №5/25/61від 12.03.2009р.(а.с.37, 43, 48).
Згідно розпорядження “318 від 23 серпня 1089 року “про заходи по реалізації прохань,побажань та критичних зауважень висловлених жителями міста на єдиних політднях і вечорах прямих діалогів”, управління архітектури і містобудування не заперечує у встановленні малогабаритних збірних одно типових металевих навісів-боксів на території автостоянки №5 по вул.Ковпака житлового масиву “Східний”.
Із матеріалів справи вбачається,що відповідач ОСОБА_1 є членом Тернопільської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів і користується автомобільною стоянкою №АДРЕСА_1 яке їй виділено 26 червня 2007 р. під встановлення металевого гаража-навісу площею 12 м.кв. під №1101 (договір від 18 серпня 2010р.).,а 05 грудня.2002 р. ОСОБА_4 придбав у У ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу гараж площею 21 м.кв., що знаходиться на автостоянці №АДРЕСА_2.
На день розгляду справи договір оренди між Тернопільською міською радою та Тернопільською обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів не розірвано.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зі сторони відповідачів немає жодних дій, які б свідчили про самочинне встановлення металічних гаражів і втому числі з порушенням будівельних норм і правил.
Тернопільська міська ОСОБА_6, як власник земельної ділянки, не ставить питання перед відповідачкою про проведення самочинної добудови до житлового будинку у відповідність до існуючих будівельних норм та правил, одержання проектної документації на будівництво, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єкта. Із такими позовними вимогами виконавчий комітет Тернопільської міської ОСОБА_6 не звертався до суду, чого не заперечує представник міської ради в судовому засіданні.
Крім цього, відмовляючи в позові про знесення самочинної добудови суд правомірно взяв до уваги і цю обставину, що рішенням Тернопільської міської ОСОБА_6 передала земельну ділянку загальною площею 25180,43 кв.м. в оренду Тернопільській обласній організації Всеукраїнській спілці автомобілістів для обслуговування автостоянки №5 з 12 березня 2009 року по 12 березня 2014 року.
Доводи апелянта про необхіднсть знесення гаражів, якими користуються віповідачі з метою попередження виникнення аварійної ситуації грунтуються на припущеннях, їх розміщення не впливає на забезпечення належної експлуатації каналізаційних мереж.
Із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідачами чиняться будь-яку перешкоди у проведенні ремонтних робіт чи ліквідації аварійної ситуації. Навпаки відповідачами спростовано такі доводи позивача, оскільки із пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_4 вбачається, що на вимогу КП "Тернопільводоканал" їхні металеві гаражі перенесено. Із матеріалів справи вбачається, що на території автостоянки встановлені десятки таких гаражів, власникам яких міська рада дозволила встановити стандартні металеві гаражі( а.с. 43-51).
За таких обставин колегія вважає, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про демонтаж гаражів №1101 та №1353 розміщених на території автомобільної стоянки №АДРЕСА_1. слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Оскільки при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права і правильно застосовані норми матеріального права то колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст.ст. 307, 308, 313, 314, 317, 319, 324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Тернопільводоканал” відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів зі дня проголошення.
Головуючий —
Судді —