Справа № 2-5061/10                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 листопада 2010 р.                           Жовтневий районний суд

                                     м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого         – судді Мазниці А.А.

Секретаря         – Ковальської Т.Г.

За участю:

Представника позивача     – ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства “Фінансова група “Страхові традиції” про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка у серпні 2009 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що 07.08.2008 р. між нею та відповідачем був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/10886/04701/08, предметом якого був належний їй автомобіль НОМЕР_1. 22.01.2009 р. вітрове скло зазначеного автомобіля було пошкоджене каменем, що вилетів з-під коліс іншого транспортного засобу, що є страховим випадком у розумінні укладеного між сторонами договору та тягне виплату страхового відшкодування, втім  відповідач, не заперечуючи цього та розміру заподіяної шкоди, що склав 4.799, 00 грн., від виплати страхового відшкодування ухилявся, а 22.04.2009 р. надіслав позивачці лист, в якому у виплаті відмовив, посилаючись на невиконання позивачкою умов договору в частині належного оформлення події. Вважаючи це протиправним, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь 4.799, 00 грн. страхового відшкодування, 25.626, 66 грн. пені, 5.000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачки на задоволенні позову наполягав з викладених у ньому підстав.

Відповідач явку свого представника до суду не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся, що є підставою для вирішення справи без участі останнього у заочному порядку.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.08.2008 р. між відповідачем та позивачкою був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/10886/04701/08, предметом якого був належний останній автомобіль НОМЕР_1 (а.с. 14-19).

22.01.2009 р. вітрове скло зазначеного автомобіля було пошкоджене каменем, що вилетів з-під коліс іншого транспортного засобу. Вартість ремонту склала 4.799, 00 грн. (а.с. 10).

26.01.2009 р. позивачка зателефонувала персональному менеджеру за телефоном, зазначеним у картці (а.с. 9/зв, 20), та повідомила про настання випадку, що має ознаки страхового.

22.04.2009 р. позивачці була надана письмова відповідь про відмову у виплаті страхового відшкодування (а.с. 11).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані ст. ст. 979 – 998 ЦК України, положеннями Закону України “Про страхування” та Закону України “Про захист прав споживача”.

Так, згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як випливає з фактичних обставин справи, пошкодження автомобіля позивачки, яке мало місце 22.01.2009 р., є страховим випадком, а отже відповідач був зобов’язаний сплатити на її користь суму страхового відшкодування у розмірі заподіяної шкоди, що складає 4.799, 00 грн., та пеню у зв’язку з неналежним виконанням цього обов’язку, що тягне задоволення позову у відповідній частині. При цьому розмір пені суд згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України вважає за необхідне зменшити до розміру стразового відшкодування, оскільки він є занадто великим порівняно зі збитками, що їх зазнала позивачка у зв’язку з невиконанням зобов’язання відповідачем.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах за встановлених судом фактичних обставин не ґрунтуються на законі.

Згідно ст. 88 ЦПК України судовий збір, від якого позивачка звільнена, стягується з відповідача в доход держави пропорційно задоволеній частині позовних вимог, понесені позивачкою витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1а) та оплату юридичної допомоги (а.с. 21) стягуються з відповідача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 551, 979-991 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, -                                              

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Закритого акціонерного товариства “Фінансова група “Страхові традиції” 9.598, 00 грн. (дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім гривень) , в тому числі 4.799, 00 грн. страхового відшкодування та 4.799, 00 грн. пені.  

У задоволенні решти позовних вимог –  відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Закритого акціонерного товариства “Фінансова група “Страхові традиції” в доход держави 95, 98 грн. (дев’яносто п’ять гривень 98 коп.)  судового збору, на користь ОСОБА_2 752, 00 грн. (сімсот п’ятдесят дві гривні) , в тому числі 500, 00 грн. витрат на оплату юридичної допомоги, 252, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                     А.А. Мазниця