АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

УХВАЛА  

  І М Е Н ЕМ    У К Р А Ї Н И  

  30 листопада 2010 року  

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:  

  Головуючого – Парандюк Т.С.  

Суддів –Стефлюк О.Д., Храпак Н.М.  

при секретарі – Прус Л.С.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду від 4 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, колегія суддів   ,-  

  ВСТАНОВИЛА:  

  В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів в розмірі 550 грн. в її користь на утримання сина ОСОБА_3.  

Рішенням  Теребовлянського районного суду від 4 жовтня 2010 року в позові відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 і стягнення проводити в твердій грошовій сумі в розмірі 550 грн. до досягнення дитиною повноліття, оскільки судом не в повному обсязі були враховані всі обставини по справі.  

В апеляційну інстанцію сторони не з”явились, оскільки належним чином  повідомлені про день та час розгляду справи про що свідчать повідомлення.  

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.  

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачкою не надано доказів щодо зміни матеріального та сімейного стану відповідача.  

З таким висновком суду колегія погоджується.  

Згідно до положень ст. 180 Сімейного кодексу України батьки  зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Відповідно до ч.4 ст. 183 Сімейного кодексу України якщо після збільшення встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину розмір аліментів, визначений судом у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, буде меншим ніж мінімальний розмір аліментів, передбачений частиною другою статті 182 цього Кодексу, одержувач аліментів має право звернутися до суду про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів.  

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2006 року. Вони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Рішенням Теребовлянського районного суду від 4 грудня 1995 року стягнено з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі ? частини зі всіх видів його заробітку на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття.  

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції вірно прийшов до переконання щодо відмови у задоволенні позову, оскільки позивачкою не представлено жодних документів, про покращення матеріального і зміни сімейного становища відповідача і можливості його сплачувати аліменти в більшому розмірі та в твердій сумі 550 грн. ОСОБА_2 сплачує аліменти в розмірі визначеною ч.2 ст. 182 СК України, що стверджується довідкою № 13571 від 27.09.2010 р., виданою МЮУ головного управління юстиції у Тернопільській області.  

Посилання апелянта на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст.185 СКУ є голослівними і суперечать дійсним обставинам справи.  

Таким чином, з врахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення  Теребовлянського районного суду від 4 жовтня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.  

  Керуючись ст.ст.180-183 СК України, ст. ст. 307, 308, 313, 314, ЦПК України, колегія суддів,-  

  УХВАЛИЛА   :  

    Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   - відхилити.  

  Р   ішення Теребовлянського районного суду від 4 жовтня 2010 року   залишити без змін.  

  Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

  Головуючий  

                    Судді-