АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 09_ " грудня__ 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Кузьми Р.М.,
Суддів Хоми М.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі Юрдизі Н.Р.
з участю представника ВАТ “ Тернопільхліб” Якимів У.М., ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ “Тернопільхліб” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ “Тернопільхліб” про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ВАТ “Тернопільхліб” про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано накази виконавчого директора ВАТ “Тернопільхліб” за №2 від 06.09.2010 року та за №3 від 07.09.2010 року, якими ОСОБА_2 винесено догани.
Скасовано наказ виконавчого директора ВАТ “Тернопільхліб” за №6 від 23.09.2010 року про звільнення ОСОБА_2 у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору та поновлено її на посаді керівника Дочірнього підприємства торгової фірми “Тернопільторгхліб”.
Стягнуто з ВАТ “Тернопільхліб” на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ВАТ “Тернопільхліб” 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ по розгляду справи в дохід держави.
В апеляційній скарзі представник ВАТ “Тернопільхліб” просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Представник апелянта вказав, що відповідно до п. 7.1 Статуту Дочірнього підприємства торгової фірми “Тернопільторгхліб” ВАТ “Тернопільхліб” та ст. 450 Статуту ВАТ “Тернопільхліб” строк повноважень керівника дочірнього підприємства встановлюється не більше двох років.
Посилаючись на те, що з позивачкою було укладено усний строковий договір, а про строк своїх повноважень вона знала із Статуту, апелянт вважає, що звільнення її з роботи з підстави закінчення строку дії трудового договору є правомірним, на що суд не звернув увагу і ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.
У судовому засіданні представник ВАТ “ Тернопільхліб” Якимів У.М. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.
ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що судом було повно і об’єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення. Суд мотивовано дійшов до висновку, що з нею було укладено трудовий договір на невизначений строк, а тому звільнення її в зв’язку із закінченням строку трудового договору є незаконним.
Судом установлено, що наказом адміністрації ВАТ “Тернопільхліб” за №20 від 23.09.2008 року ОСОБА_2 переведено з посади комерційного директора на посаду директора дочірнього підприємства торгової фірми “Тернопільторгхліб” ВАТ “Тернопільхліб” з 23.09.2008 року без укладення контракту і без визначення строку трудового договору.
На підставі висновку аудиторської перевірки діяльності ДП торгової фірми “ Тернопільторгхліб” ВАТ “ Тернопільхліб” наказами за №№ 2 і 3 від 06 та 07 вересня 2010 року ОСОБА_2 оголошено догани за незадовільне виконання обов’язків керівника ДП ТФ “ Тернопільгоргхліб” та перешкоджання своїми діями вимогам основних завдань засновника ВАТ “Тернопільхліб”.
Наказом виконавчого директора ВАТ “Тернопільхліб”. від 23 вересня 2010 року ОСОБА_2 звільнено з роботи у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (п.2 ст.36 КЗпП України).
Згідно з листком тимчасової непрацездатності, виданим Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею, позивачка ОСОБА_2 з 08.09.2010 року по 02.10.2010 року була звільнена від роботи у зв’язку з хворобою та перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Скасовуючи наказ про звільнення ОСОБА_2. та поновлюючи її на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами фактично був укладений трудовий договір на невизначений строк, у зв’язку з чим звільнення її з роботи з підстави закінчення строку дії трудового договору (п.2 ст.36 КЗпП України) є незаконним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає встановленим судом обставинам і вимогам закону.
Відповідно до вимог ст.ст.3,ч.1; 21,ч.1; 23,ч.1,п.п.1,2; 24,ч.1,п.3, ч.3 КзпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк та на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема, при укладенні контракту.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.
Виходячи з установлених судом обставин і наведених вимог закону, суд підставно прийшов до висновку, що з позивачкою був укладений безстроковий трудовий договір, а тому звільнення її з роботи з підстави закінчення строку дії трудового договору (п.2 ст.36 КзпП) є незаконним.
Положення статутів щодо встановлення строку повноважень керівника дочірнього підприємства самі по собі не підміняють належно оформленого трудового договору, яким є наказ за № 20 від 23.09.2008 року про переведення ОСОБА_2 на посаду директора ДП ТФ “ Тернопільторгхліб” на невизначений строк, а отже й не можуть бути доказами укладення з позивачкою трудового договору на визначений строк, який установлюється за погодженням сторін.
Обґрунтованим також є висновок суду про скасування двох наказів про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарних стягнень, оскільки відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів про те, за які конкретно порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, статутних вимог чи вимог посадової інструкції позивачці було оголошено догани.
Крім того, відповідачем не було дотримано передбаченого ст. 149 КзпП України порядку застосування дисциплінарних стягнень.
Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, у зв’язку з чим колегія не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ “Тернопільхліб” відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді