Справа №1-403/ 10

                                                                          В И Р О К

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

20  грудня  2010 року                                                           Знам'янський міськрайонний суд

                                                                                                      Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                      Попової Н.І.

                при секретарі                                                               Зеленській Т.В.

                 з участю прокурора                                                    Клімова Б.В.

                 адвоката                                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

                                            ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 вірмена, громадянина України, безпартійного, освіта середня, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого  в АДРЕСА_2 раніше судимого:

    1/ 2.09.2004 року Знам'янським міськрайсудом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

    2/ 5.04.2005 року Знам'янським міськрайсудом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ст.71 КК України 4 роки позбавлення волі. Звільнився 16.12.2008 року по відбуттю покарання.

                                                           за  ч.3 ст. 185  КК України, -

                                                        В  С  Т  А  Н  О  В И  В  :

     Підсудний  ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, повторно, з проникненням у житло за наступних обставин.

    ОСОБА_2, будучи раніше судимий за крадіжки чужого майна і в той час, коли судимість з  нього за це не знята і не погашена в установленому законом порядку, 23 вересня 2010 рокуу приблизно о 14 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, з метою власної наживи, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов у двір домоволодіння, яке розташованне в АДРЕСА_3 , де скориставшись тим, що його дії не помічені іншими особами, за допомогою металевої труби шляхом віджиму замку на вхідних дверях , проник до приміщення за вказаною адресою, звідки таємно, повторно викрав  телевізор «Самсунг» з пультом дистанційного керування вартістю 859 грн. 20 коп., що належав потерпілому ОСОБА_3 Після чого, з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.

    Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому діянні визнав частково і пояснив суду, що 23 вересня 2010 року, приблизно о 14 год. він вирішив зайти до свого знайомого ОСОБА_3, який раніше проживав з ним по сусідству. Зайшовши у двір його домоволодіння по АДРЕСА_3 він постукав у двері, які були зачинені на врізний замок, але йому ніхто не відчинив.Так як у ОСОБА_3 були раніше приступи епілепсії, він подумав, що у того трапився приступ і він вирішив зайти до будинку.

За допомогою металевої труби, яку він знайшов у дворі, віджав вхідні двері і зайшов до будинку.Зайшовши в середину до будинку, він побачив, що ОСОБА_3 В будинку не має і вирішив  викрасти якесь майно. В кімнаті, на тумбочці він побачив телевізор «Самсунг», взявши його та дистанційний пульт до телевізора, він вийшов з будинку і пішов до ОСОБА_4, який проживає АДРЕСА_3 з метою перевірити чи в справному стані знаходиться телевізор, не пояснюючи йому чий це телевізор і де він його взяв. ОСОБА_4 подивився телевізор і сказав йому, що він знаходиться в справному стані. Потім він разом з ОСОБА_4 на його велосипеді відвезли телевізор до ОСОБА_5, який теж мешкає в АДРЕСА_3 який погодився придбати у нього цей телевізор за 700 грн. Але грошей у нього не було і він погодився щоб ОСОБА_5 віддав йому їх частинами.Через деякий час ОСОБА_5 віддав йому гроші в сумі 250 грн. Ці кошти він витратив на свої особисті потреби. Потім він змінив свої показання в суді, пояснивши, що телевізор він подарував ОСОБА_5

    Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілого, свідка та матеріалами кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні.

    Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що він 23 вересня 2010 року зранку пішов з дому і поїхав на роботу зачинивши вхідні двері на замок, так як і  дружини на той час вдома не було.Повернувшись ввечері до дому, він побачив, що вхідні двері  його будинку відкриті, замок внутрішній на них пошкоджено. Зайшовши до будинку, він побачив, що не має телевізора «Самсунг»  з пультом  дистанційного керування. В міліцію він зразу не звернувся, але коли в цей день до нього прийшов його знайомий і сказав йому, що бачив ОСОБА_2 і той сказав, що у нього є гроші і запропонував йому випити горілки. Він зразу ж запідозрів, що крадіжку телевізора міг скоїти ОСОБА_2,про що заявив у міліцію. Дійсно вони разом з ОСОБА_2 проживали по сусідству, але він йому ніколи не казав, що він може заходити до нього в будинок, без його дозволу, так як страждає приступами епілепсії. На день скоєння крадіжки вони сусідами не були і ніяких відношень він з підсудним не  підтримував. Матеріальну шкоду ОСОБА_2 йому відшкодував, а тому він до нього ніяких претензій не має.

    Свідок ОСОБА_4 пояснив суду,що 23 вересня 2010 року до нього прийшов ОСОБА_2 і приніс телевізор «Самсунг» з пультом дистанційного керування і попросив його, щоб він перевірив його на справність.Телевізор був у робочому стані.При цьому підсудний сказав, що цей телевізор належить йому і попросив у нього велосипед, щоб відвезти телевізор до ОСОБА_5 Але він йому велосипеда не дав і вони разом велосипедом відвезли телевізор до ОСОБА_5 до дому, який на запитання ОСОБА_6 чи потрібен йому телевізор, відповів що потрібен. Телевізор залишився у ОСОБА_5, а він з велосипедом пішов до дому.Йому не відомо чи товаришували підсудний і потерпілий. Він чув, що у потерпілого ОСОБА_3 був припадок епілепсії.

    Із протоколу допиту свідка ОСОБА_2./ а.с. 22/ видно, що 23 вересня 2010 року до нього до дому прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_2 і занесли телевізор «Самсунг» з пультом дистанційного керування. ОСОБА_2 запропонував йому купити вказаний телевізор за 700 грн. Він погодився, але так як грошей у нього не було, то вони домовились з підсудним, що він йому їх віддасть частинами і телевізор залишився у нього. Приблизно 28 вересня 2010 року він віддав ОСОБА_2 за телевізор 250грн, а на другий день вказаний телевізор у нього вдома вилучили працівники міліції. Про те, що телевізор був викрадений ОСОБА_2йому відомо не було, так як останній      йому сказав, що він його  виграв за гроші.

    Вина підсудного також підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: протоколом усної заяви ОСОБА_3, з якої видно, що 23 вересня 2010 року шляхом пошкодження замку на вхідних дверях, з будинку було скоєно крадіжку телевізора «Самсунг»/ а.с. 2/;протоколом огляду місця події, яким є домоволодіння АДРЕСА_3 та зафіксовано пошкодження замку на вхідних дверях / а.с. 4-5/; протоколом огляду місця події, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено телевізор «Самсунг» з дистанційним пультом управління, який належить ОСОБА_2./ а.с. 11/; протоколом огляду телевізора «Самсунг» та пульта дистанційного управління, які оглянуті, приєднані до матеріалів кримінальної справи і повернуті потерпілому на зберігання / а.с. 23-25/; висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість викраденого саме така, як і  пред'явлено в  обвинувачення ОСОБА_2 / а.с.31/; копіями вироків, з яких видно, що ОСОБА_2 раніше судимий за крадіжки чужого майна і судимисть за це з  нього не знята та не погашена в установленому законом порядку/ а.с. 66-69/.

    Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази  по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 винен в скоєнні таємного викрадення чужого майна / крадіжка/, повторно, з проникненням у житло, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.3 ст. 185 КК України.

    Суд не може прийняти за достовірні доводи підсудного, що у нього не  було умисла на проникнення в будинок потерпілого з метою  скоєння крадіжки, а зайшов до будинку, пошкодживши замок на вхідних дверях, так як постукавши у вікно, йому ніхто не відповів і він подумав, що у потерпілого стався приступ епілепсії, так як вони нічим об'єктивно не підтверджені в судовому засіданні, навпаки спростовуються цілим рядом доказів, вказаних вище у вироку.Крім того, дії підсудного- проникнення у будинок потерпілого без його дозволу, викрадення телевізору, яким він розпорядився на власний розсуд, продавши його ОСОБА_5, свідчать про направленість його умислу.

    Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив умисний, закінчений злочин, який відноситься до категорії тяжких із корисливих спонукань.

    Суд враховує особу підсудного, який раніше скоював злочини, позитивно характеризується, не займається суспільно-корисною працею.

    Пом'якшуючими вину підсудного обставинами суд вважає те, що він розкаюється в скоєному ним, що на утриманні має одну неповнолітню дитину, відшкодував завдану шкоду.

    Обтяжуючою вину підсудного обставиною суд вважає те, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп'яніння.

    З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і обтяжуючих його вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, не находячи підстав для застосування до нього вимог ст. 75 КК України.

    По справі  маються судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 258 грн, які необхідно стягнути на користь Кіровоградського віділення ОНДІСЄ.

    Керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

                                                                    З А С У Д И В :

     ОСОБА_2  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3  ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, взявши його під варту, рахуючи строк відбування покарання з 20 грудня 2010 року.

    Стягнути з ОСОБА_2 258 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи на рахунок Кіровоградського відділення ОНДІСЄ.

    Речові докази по справі / а.с.25/, передані на зберігання потерпілому, залишити йому у власність.

    Провадження за позовом ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 завданої йому матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. закрити, в  зв'язку з відмовою від позову.

    Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя  Знам”янського міськрайонного суду                                                          Н.І. ПОПОВА