справа № 2а-1813/10/0308

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді -                 Олексюка А.В.,

при секретарі -                     Шепелюк І.В.

з участю представника позивача             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора взводу № 2 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції Омелянюка Сергія Володимировича про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АС № 060131 від 24.03.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції Омелянюка Сергія Володимировича про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АС № 060131 від 24.03.2010 року.

Позов мотивує тим, що постановою від 24 березня 2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною.

Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав в ньому викладених, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24 березня 2010року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, згідно якого останній 24 березня 2010 року о 05год. 30 хв. в с. Пятидні, Володимир-Волинського району, керуючи автомобілем марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год., перевищивши допустиму швидкість на 23 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0540063 , чим порушив пункт 12.4 ПДРУ.

Постановою серії АС № 060131 від 24 березня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год .

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2. перевищив встановлену швидкість руху.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність , однак при винесенні даної постанови цього зроблено не було .

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, не зазначено свідків правопорушення, не відібрано пояснення від свідків правопорушення, порушника, оскільки останній не був згідний з вказаним порушенням, не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушнику, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .

Частиною 2 ст. 71 КАС України  передбачено, що по адміністративних справах про  протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дані обставини не були спростовані в судовому засіданні відповідачем, суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 24 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

 Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, ч. 2 ст. 293 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора ДПС взводу № 2 ДАІ (з обслуговування доріг державного значення) (підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області) прапорщика міліції Омелянюка Сергія Володимировича серії АС № 060131 від 24.03.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Постанова є остаточною  та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду                         А.В. Олексюк