Справа № 2а-3260/10/0308

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді -                 Олексюка А.В.,

при секретарі -                     Шепелюк І.В.

з участю позивача                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до інспектора ДПС ДАІ для ОДДЗ Рівненської роти УДАЇ УМВС України у Рівненській області Остаповця Олега Леонідовича про визнання незаконними дій інспектора ДПС, визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 018531 від 26.08.2010 року, скасування постанови серії ВК № 152808 від 26.08.2010 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС ДАІ для ОДДЗ Рівненської роти УДАЇ УМВС України у Рівненській області Остаповця Олега Леонідовича про визнання незаконними дій інспектора ДПС, визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 018531 від 26.08.2010 року, скасування постанови серії ВК № 152808 від 26.08.2010 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

Позов мотивує тим, що постановою від 26.08.2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною.

Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження по справі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав в ньому викладених, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.08.2010 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 018531 за ч. 1 ст.122 КУпАП, згідно якого останній 26.08.2010 року о 16 год. 22 хв. на 143 км. автомобільної дороги Устилуг-Луцьк-Рівне, керуючи автомобілем марки Шкода, д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1  виїхавши при цьому на смугу зустрічного руху  (а.с. 7).

Постановою серії ВК № 152808  від 26.08.2010 року ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. (а.с.5).

З матеріалів справи та безпосередньо з пояснень самого позивача не вбачається, що ним 26.08.2010 року було порушено вимоги дорожнього розмітки 1.1. ПДР.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, не відібрано пояснення від свідків, оскільки останній не був згідний з вказаним порушенням, не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушнику, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .

Частиною 2 ст. 71 КАС України  передбачено, що по адміністративних справах про  протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дані обставини не були спростовані в судовому засіданні відповідачем, суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 26.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, ст.293 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову інспектора ДПС ДАІ для ОДДЗ Рівненської роти УДАЇ УМВС України у Рівненській області Остаповця Олега Леонідовича серії ВК № 152808 від 26.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

.

Суддя Луцького міськрайонного суду         /підпис/             А.В. Олексюк

Копія вірна

Суддя