Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого – судді Леска В.В.
суддів – Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.
при секретарі – Янкович К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Тячівського районного суду від 21 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування Тячівського району ГУДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним та звільнення майна з-під арешту,-
В С Т А Н О В И Л А:
9 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування Тячівського району ГУДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним та звільнення майна з-під арешту.
Зазначав, що 31 грудня 2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2.
В порушення вимог ст. 208 ЦК України договір, що відбувся в усній формі, у письмовій формі не укладався.
Факт укладення договору купівлі-продажу вказаного автомобіля підтверджується письмовою розпискою відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 вказаний транспортний засіб за 70 000 грн.
Відповідач надав позивачеві довіреність на керування та розпорядження автомобілем, такий ним поставлено на тимчасовий реєстраційний облік у Тячівському МРЕВ і починаючи з моменту придбання автомобіля ОСОБА_1 постійно володіє та користується ним.
Позивач не може зареєструвати вказаний автомобіль у встановленому порядку тому, що постановою державного виконавця ДВС Виноградівського РУЮ від 2 липня 2008 року на автомобіль накладено арешт.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив задовольнити позовні вимоги з підстав, передбачених ст. 218 ЦПК України.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 2 листопада 2010 року поновлено ПАТ КБ «ПриватБанк» процесуальний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» порушується питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Межі доводів апеляційної скарги – право власності на транспортний засіб власник набуває тільки після державної реєстрації в органах РЕВ ДАІ. Спірний автомобіль являється власністю ОСОБА_2 до зняття з обліку даного автомобіля. На автомобіль марки ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, накладено арешт згідно постанови від 2 липня 2007 року державного виконавця відділу ДВС Виноградівського РУЮ, виданої на підставі судового наказу Виноградівсткого районного від 15 жовтня 2007 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» боргу по кредиту в розмірі 17224,37 грн.
В запереченні представник позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити як безпідставну, оскільки в судовому засіданні доведено, що 31 грудня 2007 року позивач придбав спірний автомобіль від відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представника відділу ДВС Виноградівського РУЮ та представника реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування Тячівського району, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що вбачається з повідомлення про вручення судової повістки.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ВАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Обгрунтовуючи правові підстави заявленого позову, позивач просив визнати договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ним та відповідачем, дійсним з підстав, передбачених ст. 218 ЦК України, згідно якої недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, якщо правочин, для якого встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, визнаючи дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, укладений 31 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та визнаючи за ОСОБА_1 право власності на вказаний автомобіль, суд першої інстанції керувався тим, що розпискою відповідача від 31 грудня 2007 року стверджується, що на виконання укладеного без письмової форми договору купівлі-продажу спірного автомобіля ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 обумовлену ціну продажу в сумі 70 000 грн. а останній передав позивачеві автомобіль та надав доручення на право керування і розпорядження вказаним автомобілем.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником автомобіля марки ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2.
Установлено, що 15 жовтня 2007 року Виноградівським районним судом видано судовий наказ № 2-725/07 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» борг за кредитним договором в розмірі 17224,27 грн., 86,12 грн., та 15 грн.
Згідно розписки від 31 грудня 2007 року, тобто після видачі судового наказу, ОСОБА_2 продав автомобіль ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 на 70 000 грн. Зазначена розписка не є договором купівлі-продажу в розумінні ст. 655 ЦК України, оскільки не підписана покупцем, тобто позивачем по справі.
Довіреністю від 31 грудня 2007 року, посвідченою приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Гонтар Л.І., реєстровий № 4390, попередньо уклавши повірений усний договір доручення, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які діють самостійно, продати, обміняти, надати в оренду від його імені належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АОС 635165, виданого 21 грудня 2007 року Виноградівським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області, автомобіль марки ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2.
З огляду на викладене не можна погодитись з висновком суду, що вказані вище дії відповідача не були спрямовані на ухилення від виконання судових рішень, оскільки згідно закону копія судового наказу надсилається боржникові з повідомлення про вручення.
12 січня 2008 року вказаний автомобіль поставлено позивачем на тимчасовий облік у Тячівському МРЕВ, про що видано тимчасовий реєстраційний талон.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Виноградійського РУЮ від 2 липня 2008 року на підставі судового наказу № 2-725/07, виданого 15 жовтня 2007 року Виноградівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2. на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» боргу по кредиту в розмірі 17224,37 грн., 86,12 грн. та 15 грн., з метою забезпечення виконання рішення накладено арешт, в тому числі на автомобіль марки ВАЗ-211010, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, червоного кольору, д. н. НОМЕР_2.
Визнаючи доводи позивача обгрунтованими як такі, що підтверджені належними доказами, суд не врахував, що на виниклі між сторонами правовідносини не поширюються вимоги ч. 2 ст. 218 ЦК України, оскільки законом не встановлена недійсність договору купівлі-продажу транспортного засобу у разі недодержання вимоги щодо письмової форми.
Суд на це увагу не звернув та з порушенням норм матеріального права прийшов до невірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Тячівського районного суду від 21 червня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування Тячівського району ГУДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним та звільнення майна з-під арешту відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: