Справа: №22ц-3933/10 Категорія:
Головуючий у І-ій інстанції:Куцкір Ю.Ю.
Доповідач: Панько В.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого – Панька В.Ф.,
суддів – Готра Т.Ю., Леска В.В.,
при секретарі - Коновчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення права власності на спадкове майно ОСОБА_2 до Берегівського відділення реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції, зацікавлена особа ОСОБА_3 про визнання не чинним та скасування актів громадського стану щодо встановлення батьківства, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
В грудні 2005 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про встановлення права власності на спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що після розірвання шлюбу з чоловіком ОСОБА_4 09 березня 1993 року вона стала спільно проживати з ОСОБА_5 та переїхала в кімнату АДРЕСА_2.
В 2001 році гуртожиток перестав існувати та був переданий на баланс Берегівського міськвиконкому.
Згідно з розпорядженням про приватизацію житла Закарпатської геологорозвідувальної експедиції від 10.05.2001 року за №212 на ім’я ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка складалася з кімнат №10, №11, №12.
Хоча всі документи були оформлені на ОСОБА_5, вони за спільні кошти, як сім’я, провели капітальний ремонт даної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 захворів та помер.
ОСОБА_2 просила постановити рішення суду, яким визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
11 січня 2008 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Берегівського відділення РАГСу Берегівського районного управління юстиції, третя особа ОСОБА_3 про визнання нечинними та скасування актів громадського стану щодо встановлення батьківства.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що документи, які складалися працівниками Берегівського РАГСу щодо встановлення батьківства покійним ОСОБА_5 щодо дітей ОСОБА_3 є сфальсифіковані і підлягають до скасування.
Позивач вважає, що працівниками Берегівського РАГСу постановлено незаконні документи, щодо батьківства ОСОБА_5 чим порушено її права щодо визнання за нею права власності на спадкове майно ОСОБА_5
ОСОБА_2 просила постановити рішення, яким визнати нечинним та скасувати, а саме: запис акту про народження №22 від 12.01.1990 року - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запис акту про встановлення батьківства №26 від 04.11.1995 року щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, запис про встановлення батьківства №27 від 04.11.1995 року щодо ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свідоцтво про народження НОМЕР_1 видане 14.11.1995 року на ім’я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свідоцтво про народження НОМЕР_2 видане 04.11.1995 року на ім’я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 02 червня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати, як незаконне та необґрунтоване, а по справі ухвалити нове рішення, яким задоволити всі позовні вимоги.
Межі доводів скарги: апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють правовідносини між сторонами.
Зокрема, ст.ст.3, 60, 74 СК України.
Крім цього, апелянт вважає, що працівниками Берегівського РАГСу сфальсифіковано акти громадського стану щодо встановлення батьківства ОСОБА_5
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10.05.2001 року квартира АДРЕСА_1 приватизована на ОСОБА_5 і є його особистою власністю, а не спільною власністю подружжя.
Суд першої інстанції обґрунтовано застосував до даних правовідносин вимоги ст.ст 53, 56 КпШС України, а не положення ст.ст. 3, 60, 74 СК України, який не регулює спірні правовідносини між сторонами.
Постановою Берегівського районного суду від 02 липня 1996 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 21.06.1996 року і до їх повноліття.
На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів ті обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог відповідно до вимог ст.60 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом :
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.Ф.Панько