Р І Ш Е Н Н Я

                                            іменем  України

        24 листопада 2010 року колегія  суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області  в  складі  :

                                              головуючого    -   ПАНЬКА В.Ф.,

                                              с у д д і в          -  КЕМІНЬ М.П.,  ДЖУГА С.Д.,

                                              при секретарі   -  МАЙОР  Г.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті  Ужгороді справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2  на рішення Ужгородського міськрайонного суду  від  25 червня 2010 року  по справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_3 , з участю третіх осіб : Ужгородської центральної міської клінічної лікарні,  ТОВ  ОУР «Сервіс»   про визнання особи такою, що втратила право на користування  житловим приміщенням , колегія  суддів  -

                                                              в с т а н о в и л а  :

        ОСОБА_2  звернулася з позовом до ОСОБА_3, з участю третіх осіб: Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, ТОВ ОУР «Сервіс»  про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_2.

        Свої  вимоги обгрунтувала тим, що  вона проживає та зареєстрована в гуртожитку в АДРЕСА_2,  з  нею проживає син  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1   з  18.04.2003 року.

        16.05.2008 року з нею укладено договір найму житлового приміщення в АДРЕСА_2.

        В зазначеному приміщенні проживає та зареєстрована ОСОБА_3, з якою теж укладено договір найму даного житлового приміщення.

        З листопада 2008 року ОСОБА_3 разом  із своєю донькою ОСОБА_5 у спірній квартирі не проживає, оскільки добровільно змінила місце проживання , виїжджала в Чеську  республіку, де народила доньку, а  фактично проживає в АДРЕСА_1.

        ОСОБА_2 просила постановити рішення суду, яким  визнати ОСОБА_3 такою, що  втратила право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_2 з підстав, передбачених ст. 107 ЖК України.

        Рішенням Ужгородського міськрайонного суду  від  25 червня 2010 року  відмовлено в задоволенні позовних вимог.

        В  апеляційній  скарзі позивач  просить рішення суду першої інстанції скасувати, як незаконне та необґрунтоване, а по справі ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

        Межі  доводів  апеляційної скарги:  апелянт вважає, що висновки  суду  не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють правовідносини  між сторонами .

        Зокрема, суд помилково  застосував положення  ст. 128  ЖК України  та не застосував  вимоги ст. 107  ЖК України.

        Заслухавши доповідача, пояснення сторін та  їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів прийшла до висновку, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

        З матеріалів справи  вбачається, що   суд першої  інстанції , відмовивши в задоволенні позову, в  мотивувальній частині рішення застосував  положення ст..  128 ЖК України  та зазначив, що ОСОБА_2 самостійно не  має права  вимоги  щодо визнання ОСОБА_3  втратившою право на користування  житловою площею у гуртожитку.

        З такими висновками  колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та нормам  матеріального права, що регулюють правовідносини між сторонами.

        Матеріалами справи стверджено, що  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  зареєстровані та проживали в гуртожитку  в  АДРЕСА_2, який є гуртожитком  УЦМКЛ та знаходиться на балансі Ужгородської міської ради, з якими укладено договори найму даного  житлового приміщення.

        ОСОБА_3 змінила місце проживання добровільно, створила сім’ю,  в Чеській республіці ІНФОРМАЦІЯ_2  народила доньку ОСОБА_5, фактично проживає з сім’єю  в АДРЕСА_1.

        Зазначені обставини стверджені: відмітками в закордонному паспорті ОСОБА_3, актами  ТОВ ОУР - Сервіс  ( а. с. 8-11 ).

        На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що  ОСОБА_3 добровільно змінила  місце проживання , створила сім’ю і таким чином втратила право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_2 відповідно до вимог ст. 107 ЖК України.

        Рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з підстав, передбачених  п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України  з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

        Судові  витрати сторонами  не заявлено.

        Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України , судова колегія ,  -  

                                                      Р І Ш И Л А  :                      

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2   -  задовольнити.

        Рішення  Ужгородського міськрайонного суду  від  25 червня 2010 року  -  скасувати, ухваливши нове рішення,  яким  визнати ОСОБА_3, 1978 року народження такою, що втратила право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_2

       Рішення   апеляційного суду набирає законної сили з моменту   проголошення  і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили   шляхом  подачі  скарги безпосередньо  до суду касаційної інстанції.                                

                                             Головуючий  - Панько В.Ф. (підпис)

                                             С у д д і          - Кемінь М.П., Джуга С.Д. (підписи)

Згідно з оригіналом  :

Суддя  апеляційного суду

Закарпатської області    :                                                                            Панько В.Ф.