Справа № 2а-136/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13  грудня 2010  року.                                                                            

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Сікан В.М.,

при секретарі –   Скирдін Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Попільня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду  України  в Попільнянському районі, Головного  управління праці та соціального захисту населення  Житомирської обласної державної адміністрації  про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про  перерахунок коштів, посилаючись на те, що вона є особою, яка постраждала внаслідок  катастрофи на ЧАЕС та інвалідом  2 групи за захворюванням, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою та в 2006 році їй було призначено пенсію, відповідно до ст..54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Відповідно до вищевказаного закону позивачці належить виплачувати  державну пенсію в розмірі  не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію  за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, проте розмір призначеної  і виплачуваної їй пенсії не відповідає встановленим розмірам.

    На її звернення до УПФ  у Попільнянському районі про перерахунок  пенсії відповідно до закону, вона отримала відмову.

    Позивачка просить стягнути з відповідачів не донараховану суму  виплати.

    Позивачка в судове засідання не з"явилась. Просила справу  слухати у її відсутність.

    Представник Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі в судовому засіданні позов не визнала, заперечує проти його задоволення.  

    Представник  співвідповідача Головного управління праці та соціального захисту населення  Житомирської обласної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать розписки про вручення поштового відправлення від 13.11.2010 року та 26.11.2010 року, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

    Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав.

    Встановлено, що відповідно до  посвідчення НОМЕР_1 від 27.06.2003 року,  довідки МСЕК  серії МСЕ № 001891та вкладки № 1166776,  ОСОБА_1 є особою, яка постраждала  внаслідок  Чорнобильської катастрофи І категорії та є учасником  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, також  вона є інвалідом ІІ групи захворювання, зв’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і на підставі цього має  право на пільги і компенсації, встановлені  Законом України  «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.

    У відповідності до вимог ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону  України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » від 28.02. 1991 року №796 –Х11  ОСОБА_1 отримує в Управлінні Пенсійного фонду України  у Попільнянському  районі  Житомирської  області пенсію у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

    Статтями  50,  54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком та особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

    Пунктом 28 розділу 11 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, у відповідності до якої мінімальний розмір державної пенсії, належної до виплати позивачці визначався в процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія встановлювалася в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність для інвалідів ІІ групи.

    Таким чином, позивачці з 01.01. 2008 року розрахунок  державної та додаткової пенсії проводився у розмірах, встановлених ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22. 05. 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення пункту 28 розділу 11 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », якими внесено зміни до ст. ст. 50, 54  Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».

    Згідно частини 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, вищевказана норма Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік» втратила чинність з 22.05. 2008 року та не підлягала до застосування і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позивачка мала право на виплату державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і право на виплату додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

    Що стосується обчислення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю , згідно з вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за основу їх нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком.

    Для обчислення її розміру підлягають застосуванню положення ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2008 році встановлений ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», а у 2009 році ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та ст..52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік».

    Положення ч.3 ст. 28 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсії, призначених згідно з цим законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. У зв’язку з цим суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності застосування положення ч. 1 ст. 28 зазначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивачці, передбаченої ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом  про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом.

    В ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім”ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок   пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

    Враховуючи вищенаведені обставини, для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в  Попільнянському районі щодо відмови у перерахуванні та виплаті їй державної та додаткової пенсії за період з 26.04.2010 року відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов”язати його здійснити перерахунок та провести доплату позивачу вказаних пенсій.

    Не визначення відповідних  бюджетних видатків у  Законах України  «Про Державний  бюджет України»  на відповідні роки  не може призвести до обмеження загальносуспільних потреб порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України, крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність  коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

    Головному управлінню  праці та соціального захисту населення Житомирської обласної держаної адміністрації необхідно перерахувати, а Управлінню Пенсійного фонду України в Попільнянському районі виплатити  відповідні кошти, згідно діючого законодавства.

    Керуючись  ст. 158 – 163, 167, 254 КАС України, ст.. ст.. 19, 64 Конституції України, ст. ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС», ч. 1 ст. 19  Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішенням Конституційного сУду України № 10 –рп- 2008,, ст.. 28  Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , ч.2 ст. 87  Закону України « Про пенсійне забезпечення», суд, -

РІШИВ :

    Позов задовольнити.

    Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в  Попільнянському районі  Житомирської області щодо відмови у перерахуванні та виплаті  ОСОБА_1 основної державної та додаткової пенсій за період з 26 квітня 2010 року у розмірах менших ніж передбачено ст. 50, ч.4 ст. 54 та ч. 3 ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС»  неправомірними.

    Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в  Попільнянському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату  ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », державну пенсію в розмірі не менше  восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком установивши, що при визначенні її розміру слід обраховувати мінімальну пенсію за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування », виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зобов»язати Головне управління  праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації перерахувати  необхідні кошти  для виплати ОСОБА_1  державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », державну пенсію в розмірі не менше  восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком установивши, що при визначенні її розміру слід обраховувати мінімальну пенсію за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування », виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

    Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії  постанови.

    Суддя Попільнянського

    районного суду                             Сікан В.М.