Справа № 2-а-278/2010 рік

           ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року   суддя Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим  Лущеко Л.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції м. Сімферополя при ГУ МВС Украіни в Автономній Республіці Крим – Хамбіра Олега Олеговича, Головного Управління автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання противоправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 137492 від 07.05.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

    позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову серії АК № 137492 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

    Свої вимоги мотивує тим, що 07.05.2010 року відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 137492 за порушення правил дорожнього руху. З вказаною постановою він не згоден, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню по наступних підставах. 07 травня 2010 року о 17 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 (за дорученням від 23.05.2007 року, реєстраційний номер № 590), дотримуючись Правил дорожнього руху України, проїхав більше 30 метрів від місця зупинки автобусів, він зупинився за адресою: м. Сімферополь, проспект Перемоги, 3 (за кільцем Куйбишевським напроти магазину «12 стільців»). Приблизно близько 18 годин інспектором ДПС ВДАІ м. Сімферополя був складений протокол АК № 216299 про адміністративне правопорушення від 07 травня 2010 року і винесена постанова АК № 137492 у справі про адміністративне правопорушення від 07 травня 2010 року про винесення штрафу  у розмірі 340 грн.

Дорожній знак, з яким інспектор Хамбір О.О. спочатку зв'язав здійснення позивачем адміністративного правопорушення, таким не є, оскільки не відповідає п. 5.41 ПДР України, а містить всі ознаки рекламної вивіски, на якій розміщена інформація про послуги, що надаються, з вказівкою адреси і телефону підприємства. Потім інспектор привернув як свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2., у присутності яких зміряв відстань від машини позивача, до іншого найближчого знаку – «Місце зупинки тролейбуса». Проте, даний знак є недіючим, оскільки повернений в протилежну сторону від проїжджої частини, що не відповідає Державному стандарту України 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», де в п. 10.1.1 вказано, що дорожні знаки повинні розміщуватися так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як в світлий, так і в темний час доби. При цьому вони не повинні бути закриті від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями і таке інше). Під час розміщення дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яка передається ними, тільки тим учасникам дорожнього руху, для яких вона призначена. Крім того, дана зупинка призначена для зупинки автобусів, а тролейбусна зупинка відсутня.

    У судове засідання позивач не з'явився, представив заяву, в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, на позові наполягає (а.с. 27).

Відповідач – Хамбір О.О. в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, повідомлений був належним чином, своєчасно (а.с. 26).

Відповідач- представник Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим в судове засідання не з”явився, представив заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутність, з позовом не згоден (а.с. 29-31).

На підставі клопотань сторін про розгляд справи у їх відсутність та у відсутність осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду , суд відповідно до ст.ст. 122 ч.4, 128 ч.6 КАС України, ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню по слідуючим підставам.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, інспектором ДПС ДАІ м. Сімферополя відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АК № 216299 від 07.05.2010 року (а.с. 9, 33) та на підставі якого була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії АК № 137492 та накладення на нього штрафу у сумі 340 грн (а.с. 5), як на власника транспортного засобу, який порушив ст.122 ч.1 КУпАП.

Як убачається з пояснень свідка ОСОБА_4, дорожній знак «Місце зупинки автобуса» не є дорожнім знаком, він несе в собі інформацію рекламного характеру. Після того, як співробітники ДАІ зрозуміли, що дорожній знак недійсний, вони почали міряти відстань до найближчого знаку «Місце зупинки тролейбуса», який був, повернутий в інший бік від дороги і був закритий гілками, із-за чого погано спостерігався з проїжджої частини. До найближчого дорожнього знаку «Місце зупинки автобуса» від автомобіля позивача було більш 30 метрів (а.с. 36).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також пояснили, що до діючого знаку «Місце зупинки автобуса» (Куйбишевське кільце і проспект Перемоги, напроти «Укрсиббанку»), згідно вимірюванню співробітників ДАІ, складає 44 метрів (а.с. 37, 38); діючий знак «Місце зупинки автобуса» знаходиться на відстані 43 метрів від місця зупинки машини позивача, що підтверджується поясненнями свідків, які були надані відповідачем (а.с. 36-38).

Згідно п. 15.9 (е) ПДР України, який забороняє зупинку ближче 30 метрів від посадочних майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 метрів від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

    На підставі викладеного, позов слід задовольнити, постанову АК № 361616 від 05.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід скасувати, провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст. 10-12, 17, 71, 86, 122 ч.4, 128 ч.6, 159, 161 –163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 122 ч.1, 258 ч.6, 287, 288, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову серії АК № 137492 від 07 травня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

Суддя