Справа № 2-а-264/2010 рік

           ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  -                                судді Лущеко Л.Г.,

при секретарі -                               Качкаєвій М.І.

за участю позивача -                     ОСОБА_1

його представника -                     ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, інспектора дорожньо-патрульної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим – молодшого сержанта міліції Копчика Руслана Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

позивач просить суд  постанову серії АК № 271982 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 грн від 02 липня 2010 року - скасувати.

    Свої вимоги мотивує тим, що постановою ІДПС ВДАІ м. Сімферополя молодшим сержантом міліції Копчиком Русланом Володимировичем від 02 червня 2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн за порушення ст. 122 ч.2 КУпАП.

Вважає дану постанову необгрунтованою, невідповідною чинному законодавству України по наступних підставах. При русі по вул. Севастопольській в м. Сімферополі, він зайняв відповідну смугу для руху і прямував у бік пл. Радянській. Після пересікання перехрестя вул. Севастопольській – вул. Чехова був зупинений інспектором Бакланом О.М., який причину зупинки не назвав, після передачі позивачем документів, інспектор почав грубити, ображати його особу. Позивач зажадав припинити вказану неправомірну поведінку, на що інспектор передав його документи для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Його неодноразові спроби дізнатися причину зупинки, з'ясувати підстави складання протоколу, ознайомитися з його змістом, ні до чого не привели, а працівники міліції всіляко перешкоджали йому в цьому.

Також, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що він своїми діями порушив п. 14.6 ПДР України. Проте, в даному пункті є 8 підпунктів, а в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, який саме з них їм порушений. Відповідно протокол про адміністративне правопорушення не містить достатню інформації, що відображає реальні події. Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена на підставі незаконно здобутого протоколу про адміністративне правопорушення, який не може бути використаний як доказ.

Таким чином, в діях позивача відсутня подія і склад злочину, встановлені інспектором ДАІ. У відповідності с п. 1 ч.1 ст. 24 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути початим, а почате підлягає закриттю за відсутності події і складу злочину.

В судовому засіданні позивач та його представник на позові наполягали, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того, пояснили, що обгін на даній ділянці дороги неможливий, оскільки там односторонній рух і він рухався по іншому ряду.

Відповідач – представник Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ Украіни в Автономній Республіці Крим у судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належно та своєчасно (а.с. 52). У своєму запереченні представник відповідача вказує, що співробітником ДАІ було правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, у зв”язку з чим, вважає, що зазначені  вище процесуальні документи не підлягають скасуванню як такі, що складені з дотриманням ст. 283 КУпАП (а.с. 33-34).

Відповідач – Копчик Р.В. у судове засідання з”явився з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належно та своєчасно (а.с. 9, 20, 51).

    Суд, з урахуванням думки позивача та представника відповідача, також у відповідності з вимогами ст. 128 ч.6 КАС України, вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідачів за наявними матеріалами справи.

    Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до п.2 ч.1ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом було встановлено, що постановою серії АК № 271982 від 02.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і на нього було накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн за порушення п. 14.6 Правил дорожнього руху України, а саме: зробив обгін транспортного засобу на перехресті з виїздом на зустрічну смугу (а.с. 3, 32).

Обгоном, у відповідності с п. 1.10 ПДР України, є випередження одного або декількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху. А за відсутності дорожньої розмітки і дорожніх знаків що визначають кількість смуг, неможливо визначити факт виїзду на зустрічну смугу руху.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, який саме підпункт пункту 14.6 ПДР України був порушений позивачем, що суперечить вимогам ст. 256 КУпАП (а.с. 22).  

Статтєю 122 ч. 2 КУпАП передбачено, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Але, згідно постанови серії АК № 271982 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2010 року, на ОСОБА_1 було накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн, що не відповідає встановленому розміру штрафу (а.с. 3, 32).

           За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, у зв’язку з чим, постанова про накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 10-12, 17, 71, 86, 128, 159, 161 – 163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 122 ч.2, 256, 287, 288, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Постанову серії АК № 271982 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 грн від 02 липня 2010 року - скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий