Справа № 2-а-236/2010 рік

           ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року суддя Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим  Лущеко Л.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Демиденкова Олега Миколайовича – інспектора АТІ УДАІ м. Керч про скасування адміністративної постанови,

ВСТАНОВИВ:

позивач просить суд скасувати постанову серія АК № 083518 від 01 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн;

стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням правових послуг у розмірі 1000 (тисяча) гривень, витрати представника, пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 120 (сто двадцять) грн.     Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспектора АТІ УДАІ м. Керчі в АРК АК № 083518, старшиною міліції Демиденковим Олегом Миколайовичем від 01.04.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за порушення ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Відповідно до вищезгаданої постанови, позивач керуючи транспортним засобом “VOLVO”, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом “FRUEHAUF”, державний номер НОМЕР_2, порушив правила дорожнього руху, а саме: керував та експлуатував транспортним засобом, який має несправність шин з якими відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація, керував вантажним автомобілем з дозволеною максимальною масою більше 3,5 т, шини напівпричепа мають місцеві пошкодження (порізи, розриви), які оголяють корд, чим порушив п. 1.3, 31.4 «б» ПДД України.

Вважає дану постанову необгрунтованою, невідповідною реальній дорожній ситуації і чинному законодавству України по наступних підставах:

17.03.2010 року він керував транспортним засобом “VOLVO”, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом “FRUEHAUF”, державний номер НОМЕР_2 по вул. Чкалова в м. Керч, не порушуючи ПДД України, був зупинений інспектором АТІ ОДАІ м. Керчі, який причину зупинки не назвав. Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи. Проте, на його неодноразові прохання назвати причину зупинки транспортного засобу інспектор відповіді не дав, мотивував причину зупинки як автомобіль, який викликає підозри. Наказ МВС України від 27.03.2009 року «О затвердженні Інструкції по питаннях діяльності підрозділів дорожно-патрульной служби Державтоінспекції МВС» № 111 в п.14 передбачає вичерпний перелік причин зупинки, вказана інспектором Демиденковим О.М. причина зупинки чинним законодавством не передбачена. Інспектор зажадав пред'явити у відповідності с п. 2.1 ПДД України талон про проходження державного технічного огляду. Позивач звернув увагу на те, що відповідно до п.2.1 ПДР України, він не зобов'язаний пред'являти або передавати інспекторові талон про проходження державного технічного огляду і це незаконно. Після чого інспектор ДПС склав протокол про адміністративне правопорушення. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення йому стало відомо про пред”явлене йому правопорушення, яке складається в тому, що на напівпричепі під його керуванням, шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви). З вказаним правопорушенням  позивач не погодився, оскільки пошкоджень шин, що оголяють корд на напівпричепі немає.

Позивач зажадав передати йому бланк пояснення на окремому аркуші, проте інспектор у вказаному проханні відмовив, мотивував відмову відсутністю у нього бланків пояснень. У протоколі про адміністративне правопорушення він вказав, що з протоколом не згоден, а також про те, що є свідок - ОСОБА_4. Після чого позивач зажадав вказати номер шини, що на думку інспектора має пошкодження, для ідентифікації її при огляді, як речового доказу, передавши інспекторові протокол, проте інспектор на його вимогу не відреагував, повідомивши його, що позивач від підпису в протоколі відмовився. Привернув двох свідків, дані яких вказав в протоколі.

Після складання протоколу, інспектор відкрив двері його транспортного засобу і проникнув до нього, де вилучив талон проходженні державного технічного огляду.

01 квітня 2010 року під час розгляду адміністративного матеріалу, складеного відносно нього за порушення ч.1 ст. 121 КупАП, про всі вищезгадані порушення позивач повідомив відповідача. Та обставина, що вказаними незаконними діями інспектор грубо порушив його права, зокрема ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також передбачений порядок притягнення до адміністративної відповідальності, не стало перешкодою для винесення постанови АК 083518.

Вказані вище обставини підтверджують відсутність в його діяннях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

В результаті звернення до суду у зв'язку з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, ним були понесені певні судові витрати, а саме витрати, пов'язані з наданням правових послуг і витрати представника, пов'язані з прибуттям до суду.

У судове засідання позивач не з'явився, представив заяву, в якій просить суд розглянути справу у його відсутність, на позові наполягає (а.с. 46).

Відповідач - представник Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим в судове засідання не з”явився, представив заперечення, позов не визнав, в запереченнях на позов просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову (а.с. 31-33).

    Відповідач – Демиденков О.М. в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належно та своєчасно (а.с. 19, 29, 48).

    На підставі викладеного, суд відповідно до ст.ст. 122 ч.4, 128 ч.6 КАС України, ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов задовольнити частково по таким підставам.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, інспектором АТІ УДАІ м. Керч відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АК № 180090 від 17.03.2010 року (а.с. 12) та на підставі якого була винесена постанова АК № 083518 від 01.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП і накладення на нього штрафу у сумі 340 грн (а.с. 11).

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором не були роз”яснені позивачу права і обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (немає його підпису в протоколі про адміністративне правопорушення) (а.с. 12, 21, 35), що є грубим процесуальним порушенням прав і законних інтересів позивача.

Крім того, позивач пояснень не писав, в протоколі адреса свідків перекреслена (а.с.12), інспектором не вказаний в якості свідка ОСОБА_4,   який знаходився в транспортному засобі позивача , що з”ясується з доводами позивача про порушення його прав.

У постанові АК № 083518 від 01 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 1.3, 31.4 «б» ПДД України, проте в Правилах дорожнього руху України такого пункту 31.4 «б» немає, є п. 31.4.5 «б», але по цьому пункту ОСОБА_1 не притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с. 2, 24).

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач – Демиденков О.М., який був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, не надав суду заперечень на позов, як було йому запропоновано в копіях ухвал суду про відкриття провадження по справі та про призначення справи до слухання, а також не надав будь - яких доказів правомірності складання протоколу та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, які спростовують доводи позивача.

Вимоги позивача відносно задоволення вимог про понесені ним судові витрати слід залишити без задоволення, оскільки позивачем не були додані докази про його витрати, пов'язані з наданням правових послуг у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та витрати представника, пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10-12, 17, 51, 71, 100, 122 ч.4, 128 ч.6, 159, 161 –163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 121 ч.1, 277-280, 285, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серія АК № 083518 від 01 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

В решті вимог відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

Суддя