ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    20 грудня 2010 року  суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровську  від 06 жовтня 2010 року, якою на:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, студента, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 1 рік,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 07.07.2010 року о 23 годині 40 хвилин знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, керував транспортним засобом «Мазда 626», державний номерний знак НОМЕР_1, в смт. Кирилівка коса Пересипь з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді.

    Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що коли складався протокол про адміністративне правопорушення свідків не було, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене особою за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних належних і допустимих доказів, що давали б підстави для  обґрунтованих сумнівів у свідченнях уповноваженого працівника міліції, двох свідків апеляційному суду – не надано.

Допущене порушення порядку користування наданим спеціальним правом є грубим, тож суддя, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку й особу порушника, відповідно до ст. ст. 30, 33, 130 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, а також запобігання новим проступкам.

Таким чином встановлено, й це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, так як повністю спростовані висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно та обґрунтовано, а тому зміні чи скасуванню, не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИВ:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

    Постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2010 року про накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                               П.О. Румянцев