У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-9924/10                               Головуючий 1-ої інстанції – Руденко М.А.

Категорія – 20                                Доповідач – Демченко Е.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Басуєвої Т.А.

    суддів – Волошина М.П., Демченко Е.Л.

    при секретарі – Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”(далі – ПАТ „УкрСиббанк”) на рішення  Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2006 року по справі  за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Смак”(далі – ЗАТ „Смак”), ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Ковальова Є.Є., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання недійсним рішення зборів акціонерів від 18 травня 2006 року в частині підтвердження договору купівлі-продажу кафе „Хвилинка” від 17 лютого 2006 року, -  

                    в с т а н о в и л а :

    В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом до ЗАТ „Смак”, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання недійсним рішення зборів акціонерів від 18 травня 2006 року в частині підтвердження договору купівлі-продажу кафе „Хвилинка” від 17 лютого 2006 року, мотивуючи тим, що вона є акціонером ЗАТ „Смак”. З 1998 року вона орендує приміщення кафе „Хвилинка”, яке розташоване по вул.Більшовицький,37 в м.Дніпропетровську. Неодноразово зверталась до керівництва ЗАТ „Смак” з проханням продати їй дане кафе, оскільки як орендатор і акціонер має першочергове право на придбання орендуємого приміщення. Проте, 17 лютого 2006 року був укладений договір купівлі-продажу кафе „Хвилинка” між ЗАТ „Смак” та    ОСОБА_2 Рішенням зборів акціонерів ЗАТ „Смак” від 18 травня 2006 року був затверджений даний договір купівлі-продажу.

    Посилаючись на те, що збори акціонерів затвердили угоду на проведення якої не давали згоди, а тому просить визнати недійсними договір купівлі-продажу від 17 лютого 2006 року, укладений між ЗАТ „Смак” та ОСОБА_2 про продаж кафе „Хвилинка”, розташованого по вул.Більшовицькій,37 в м.Дніпропетровську, та рішення зборів акціонерів ЗАТ „Смак” від 18 травня 2006 року в частині затвердження договору купівлі-продажу кафе „Хвилинка” від 17 лютого 2006 року.

      Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні у повному обсязі.

      В апеляційній скарзі ПАТ „УкрСиббанк” ставить питання про скасування рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2006року, зазначаючи, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального й процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що вказані позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону.

    Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи.

    Відповідно до вимог ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

      Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є акціонером ЗАТ „Смак”, має іменний сертифікат на вісім акцій загальною вартістю на суму 8.000.000 карбованців. Тривалий час між позивачкою та ЗАТ „Смак” укладалися договори оренди приміщення кафе „Хвилинка”. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово, усно та письмово, зверталась до голови ЗАТ „Смак” з заявами про вирішення питання про викуп спірного майна.

    17 лютого 2006 року збори правління ЗАТ „Смак” надали згоду на продаж кафе „Хвилинка” акціонеру та члену правління товариства відповідачці ОСОБА_2 В цей же день був укладений між нею та ЗАТ „Смак” договір купівлі-продажу спірного майна, який був зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. 18 травня 2006 року даний договір купівлі-продажу був затверджений загальними зборами ЗАТ „Смак”.

    Як вбачається з статуту ЗАТ „Смак” збори правління товариства не мають права надавати згоду на продаж майна товариства(а.с.15-20).

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2006 року визнано договір №3 оренди не житлових приміщень від 26 грудня 2005 року укладеним з протоколом розбіжностей від 04 січня 2006 року. Відповідно до тексту останнього, договір №3 оренди не житлових приміщень від 26 грудня 2005 року доповнений п.13, в якому зазначено, що орендодавець передає орендатору указане в договорі приміщення в оренду з правом послідуючого викупу цього приміщення за узгодженими цінами з урахуванням витрат орендатора на утримання переданого а оренду приміщення.

    З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ст.215 ЦК України визнав спірний договір купівлі-продажу недійсним, а тому відсутні підстави для скасування рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2006 року.

    Однак, колегія суддів вважає необхідним виключити з абзацу другого резолютивної частини рішення суду слово „частково”, як помилково зазначене, так як з мотивувальної частини рішення вбачається, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

    Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

    Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” задовольнити частково.

    Виключити з абзацу другого резолютивної частини рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2006 слово „частково”.

    В іншій частині рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська залишити без змін.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

    Судді: