УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7911/10 Головуючий 1 інстанції – Сорока О.В.
Категорія - 27 Доповідач - Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
13 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Приходченко А.П.
суддів Лаченкової О.В., Городничої В.С.
при секретарі Солодової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7911/10 Головуючий 1 інстанції – Сорока О.В.
Категорія - 27 Доповідач - Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Приходченко А.П.
суддів Лаченкової О.В., Городничої В.С.
при секретарі Солодової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а:
ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2010 року позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 218,08 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 132,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду просить його скасувати.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 09 липня 2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 25-2008Ф, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 10 000 грн., за користування яким встановлена фінансова фіксована процентна ставка у розмірі 23% річних з кінцевим терміном погашення 08 липня 2009 року. Пунктом 2.4 зазначеного договору визначено, що погашення кредиту позичальником здійснюється відповідно до встановленого графіку.
Згідно п. 5.3.2 означеного договору, банк має право вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та проценти за користування ним, а також штрафні санкції, у випадку несплати клієнтом однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту та випадку перевищення сумою заборгованості більш як на 10%.
Згідно договору поруки від 09 липня 2008 року № 1-10-2008 ПФ ОСОБА_1 поручився перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору.
Оскільки ОСОБА_2 своїх зобов'язань по поверненню кредиту не виконував, 23 грудня 2008 року позивачем на його адресу було надіслане повідомлення з вимогою про дострокове повернення кредиту.
В результаті порушення вимог договору за ОСОБА_2 станом на 23 листопада 2009 року виникла заборгованість, яка складається з основного боргу по кредиту в розмірі 8 330 грн., суми заборгованості по процентам у розмірі 2 564,32 грн., заборгованості за комісією у розмірі 700 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків у розмірі 1623,76 грн., а всього 13 218,08 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки .
За таких обставин, суд дійшов до вірного висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідачів на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд правильно стягнув з відповідачів судові витрати у вигляді судового збору та витрат з інформаційно-технічного розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді