Справа № 22ц-14762/10                      Головуючий у І інстанції Ковальчук В.О.

Категорія  39                                          Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    13 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             –  Лаченкової О.В., Городничої В.С.

                       при секретарі –  Солодовій І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Юр’ївського районного суду  Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 р. за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                                     встановила:

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2010 р., яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

    Апелянт просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом не було залучено до справи, не було витребувано та не досліджено певні докази, якими підтверджується вина ОСОБА_2 у звинуваченні його, ОСОБА_1, у викраденні розпоряджень та трудових книжок.

    Зазначеним рішенням також відмовлено і в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

    Судом першої інстанції встановлено, що 16.03.2010 р. на сесії Шандрівської сільської ради Юр’ївського району ОСОБА_2 виступив з інформацією з приводу зникнення з книги розпоряджень чотирьох листків з розпорядженнями та трудових книжок, припустивши, що крадіжка була скоєна ОСОБА_1

            До цього 11.03.2010 р.  до Юр’ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшла заява на бланку Шандрівської сільської ради за підписом сільського голови ОСОБА_2 про викрадення 4-х аркушів з книги розпоряджень. У заяві було відмічено, що зацікавленою особою є ОСОБА_1

    В судових засіданнях ОСОБА_2 пояснював, що до такого судження відносно  ОСОБА_1 спонукало зникнення з приміщення сільської ради розпоряджень про винесення ОСОБА_1 догани та про його звільнення з роботи, а також ще 9 інших розпоряджень. Таке переконання зумовлене попередніми діями та висловленими намірами ОСОБА_1

            Також 17.03.2010 р. до райвідділу міліції від голови Шандрівської сільської ради ОСОБА_2 надійшла заява про викрадення 6-ти трудових книжок.

    Зважаючи на те, що з повідомленнями про крадіжку розпоряджень і трудових книжок ОСОБА_2 першочергово звернувся до органів слідства, така ж інформація була доведена на сесії Шандрівської сільської ради, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ця інформація є оціночним судженням і не може розцінюватися як поширення недостовірної інформації у розумінні положень ч.1 ст. 277 ЦК України.

    За таких обставин суд обґрунтовано відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

    Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на неповноту дослідження судом питання щодо приниження його честі, гідності, репутації не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом правильно визначені правовідносини, що виникли між сторонами, правильно зроблені висновки про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позову. Посилання апелянта на тексти постанов про відмову в порушенні кримінальної справи № 163 від 23.04.2010 р. та № 348 від 27.08.2010 р., в яких зазначається промова ОСОБА_2 на засіданні сесії сільської ради, не може слугувати доказом винних дій ОСОБА_2, оскільки відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України  для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, є обов’язковим лише вирок у кримінальній справі.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду в оскарженій частині законним , обґрунтованим, підстав для його скасування у цій частині не вбачається.

    В іншій частині рішення не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308  ЦПК України, колегія суддів

                                                                       ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 р. залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді