Справа № 22ц-14741/10                          Головуючий у І інстанції  Руденко В.В.

Категорія      34                                          Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             – Лаченкової О.В., Городничої В.С.

                       при секретарі – Солодовій І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1,  третя особа: ОСОБА_3,  про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

    У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, та просив суд ухвалити рішення, яким  стягнути з ОСОБА_4  18056,35 грн. матеріальної шкоди, 8000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.  

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня  2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 18056,35 грн. та 1000 грн. моральної шкоди, судові витрати по справ, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та судового збору в розмірі 189,06 грн.В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі  ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення  Амур-Нижньодніпровського  районного суду м. Дніпропетровська і просить закрити провадження у справі.

        В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем, оскільки дорученням йому не надавалося право бути позивачем при наявності власника автомобіля ОСОБА_3, якому була завдана матеріальна шкода.

        Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

        Судом першої інстанції встановлено, що  постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2009 року за фактом ДТП відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

    У результаті скоєння зазначеного правопорушення було пошкоджено автомобіль  MERCEDES-BENZ, який на момент ДТП знаходився у володінні позивача на підставі довіреності. Вартість матеріального збитку, згідно звіту №13/04/09-К про оцінку автомобіля, становить 17556,35 грн. За складання зазначеного звіту позивачем сплачено 500 грн.

    В судовому засіданні позивач пояснив, що на час скоєння ДТП автомобіль вже було знято з реєстрації, оскільки з ОСОБА_3 була досягнута угода про купівлю-продаж автомобіля, а на підставі біржової угоди від 12.08.2009 р. № 177602 автомобіль був зареєстрований на його ім»я.

    Зазначені обставини підтверджуються ксерокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.08.2009 р. на ім»я ОСОБА_2 /а.с.20/.

    За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що саме ОСОБА_5 спричинено матеріальну та моральну шкоду у зв’язку з пошкодженням у ДТП автомобіля MERCEDES-BENZ E 220, новий реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки автомобіль і не цей час не відремонтовано.

    Сума матеріальної шкоди не оспорюється, тому суд обґрунтовано відповідно до ст. 1166 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду пов’язану з пошкодженням автомобіля у розмірі 17556 грн. 35 коп., витрати на проведення товарознавчого дослідження в сумі 500 грн. та відповідно до ст. 1167 ЦК України стягнув моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

    Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем, не заслуговують на увагу, оскільки автомобіль було зареєстровано на його ім»я ще 12.08.2009 р., автомобіль не відремонтовано. А до суду позивач звернувся з позовом у якості власника автомобіля 08.02.2010 р.

    Рішення суду є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308  ЦПК України, колегія суддів

                                                                        ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

      Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді