У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

        Справа № 22ц – 12079/10                                                                                       Головуючий 1 інстанції – Дубіжанька Т.О.

        Категорія  21                                                                              Доповідач – Максюта Ж.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     06 грудня 2010  року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Болтунової Л.М.

суддів – Максюти Ж.І., Козлова С.П.

при секретарі – Бецман І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу    ОСОБА_1

на заочне рішення   Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська   від 02 липня 2010 року

по цивільній справі  за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Суслов Максим Євгенович про визнання недійсним договору дарування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 01 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим Максимом Євгенгвичем, реєстровий №1630 та скасувати його.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прва просила  рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову.

       Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

        З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши  доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

         Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б., реєстровий номер № 2633, належить жилий АДРЕСА_1

           Договором дарування від 01.09.2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.С. відповідач ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,01000 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, та яка надавалась власнику земельної ділянки - продавцю ОСОБА_4, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, які на ній знаходяться.

            Задовольняючи позов, та визнаючи договір дарування земельної ділянки від 01.09.2008 року недійсним суд першої інстанції помилково послався на ч.1 ст.377 ЦК України  в редакції від 05.11.2009року,   тоді як позовні вимоги ОСОБА_2 були заявлені та обґрунтовувались ч.1 ст.377 ЦК України в редакції 2004 року, згідно якої до особи, яка придбала житловий будинок,  будівлю, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

   Як вбачається із матеріалів справи під час укладання договору купівлі-продажу, АДРЕСА_1 у 2002 році питання  щодо укладання окремої цивільно-правової угоди відносно земельної ділянки сторонами не вирішувалось, а тому при укладанні договору дарування земельної ділянки в серпні 2008 року ОСОБА_4 повинен був визначити розмір земельної ділянки, яка необхідна  для обслуговування домоволодіння, і виключити її з предмету дарування, залишивши решту земельної ділянки, оскільки цього зроблено не було у колегії суддів є підстави вважати, що зазначений договір дарування земельної ділянки є недійсним.

Виходячи з вищевикладеного доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норми матеріального права - є безпідставними, оскільки не спростовують законність ухваленого рішення.          

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

                                            У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну ОСОБА_1 - відхилити.

            Рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2010 року  – залишити без змін

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: