У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-11352/10                               Головуючий 1-ої інстанції – Ритов В.І.

Категорія – 27                                Доповідач – Демченко Е.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Басуєвої Т.А.

    суддів – Волошина М.П., Демченко Е.Л.

    при секретарі – Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення  Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2010 року по справі  за позовом акціонерного комерційного банку „Трансбанк” (далі – АКБ „Трансбанк”) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                    в с т а н о в и л а :

    В грудні 2009 року АКБ „Трансбанк” звернувся до суду з позовом до     ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що згідно кредитного договору №02/07/07МКГ від 02 липня 2007 року вони надали ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 30.000 грн. строком до 01 липня 2009 року.  

      Посилаючись на те, що відповідачка неналежно виконує умови кредитного договору №02/07/07МКГ від 02 липня 2007 року, позивач просить стягнути з    ОСОБА_1 на їх користь прострочену заборгованість по кредиту в розмірі   12.746 грн.03 коп., прострочені відсотки в розмірі 1.755 грн.14 коп., пеню за прострочку заборгованості за кредитом і за прострочку сплати відсотків в розмірі 1.025 грн.53 коп. та судові витрати в розмірі 290 грн.

      Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2010 року позовні вимоги АКБ „Транс банк” задоволено в повному обсязі.  

      В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2010 року і ухваленні нового рішення, яким відмовити АКБ „Трансбанк” в задоволенні їх позовних вимог.

    Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що між АКБ „Трансбанк” та ОСОБА_1 02 липня 2007 року був укладений кредитний договір №02/07/07МКГ та 17 жовтня 2007 року додаткова угода №2 до цього кредитного договору, за умовами якого банк передав у власність ОСОБА_1 до 02 липня 2009 року 26.882 грн.27 коп. до для придбання товарів довгострокового використання, а вона зобов’язалася повертати їх частинами та сплачувати 20% річних за користування кредитом відповідно до графіка погашення заборгованості.

    У зв’язку з тим, ОСОБА_1 порушила графік виконання зобов’язань за кредитним договором, станом на 07 грудня 2009 року відповідачка допустила заборгованість перед банком за кредитним договором в розмірі 15.526 грн.70 коп.

    Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

    За правилами ст.549 ЦК, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

    З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.

    Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2010 залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

    Судді: