У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 11338/10 Головуючий 1 інстанції – Бондаренко В.М.
Категорія 43 Доповідач – Максюта Ж.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Болтунової Л.М.
суддів – Максюти Ж.І., Козлова С.П.
при секретарі – – Бецман І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про стягнення вартості путівки на санаторно-курортне лікування, витрат на проїзд до місця лікування та назад, моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про стягнення вартості путівки на санаторно-курортне лікування, витрат на проїзд до місця лікування та назад, моральної шкоди, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2006 року відділення Фонду зобов’язано надавати ОСОБА_2 не рідше одного разу на три роки путівки для санаторно-курортного лікування кожної професійної хвороби які йому встановлено, відповідно до висновку МСЕК від 12.08.1995 року
Відповідно до довідки №719 міської лікарні №4 м. Павлограда від 18.07.2008 року визначено, що ОСОБА_2 по стану здоров’я потребує щорічне санаторне-курортне лікування органів дихання,
Відповідно до довідки № 749 від 24.07.2009 року того ж лікарняного закладу він має право на одержання путівки на санаторно-курортне лікування органів дихання на ПБК з червня по серпень місяці. Тобто, за вищенаведеними медичними висновками йому у червні-серпні 2009 року потребувалося саноторне-курортне лікування органів дихання (пилового бронхіту). В той же час відповідач, посилаючись рішення суду намагався призначити йому інше лікування, а саме: лікування екземи. Тому він за власний рахунок та з власної ініціативи придбав санаторно-курортну путівку з лікування пилового бронхіту до санаторію «Орлине гніздо» у м. Ялта, на період часу з 08.08.2009 року по 27.08.2009 року та її вартість склала 4200,00 грн, а витрати на проїзд - 183,80 грн, зазначені витрати на санаторно-курортне лікування відповідач відмовився йому компенсувати, чим спричинив йому також моральну шкоду, яка є у душевних стражданнях яких він зазнав під час захисту свого порушеного права.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 –відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, вказуючи на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 знаходився на лікуванні органів дихання у ЗAT лікувально-оздоровчий заклад профспілок України Укрпрофоздоровниця ДП санаторій «Орлине гніздо» з 08.08.2009 року по 27.08.2009 року з діагнозом основним: ХОЗЛ. Путівку до зазначеного закладу позивач придбав самостійно, відмовившись від лікування екземи по запропонованій відділенням Фонду у 2009 році санаторно-курортному лікуванню у санаторіях м. Бердянська та м. Євпаторія, а тому він придбав путівку самостійно (а.с.8, 17)
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції послався на те, що між позивачем та відповідачем існували та існують правовідносини щодо примусового та добровільного виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду від 28.04.2006 року, відповідно до якого відділення Фонду зобов’язано надавати ОСОБА_2 не рідше одного разу на три роки путівки для санаторно-курортного лікування кожної професійної хвороби, які йому встановлені.
В порядку примусового виконання рішення суду державний виконавець звернувся до суду з поданням про роз’яснення рішення суду, а саме, в частині терміну надання путівки ОСОБА_2 для санаторно-курортного лікування.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 14.08.2006 року рішення суду від 26.12.2007 року було роз’яснено таким чином: що відділення Фонду зобов’язано надавати ОСОБА_2 не рідше одного разу на три роки путівки для санаторно-курортного лікування кожної професійної хвороби які йому встановлені. Тому відділенням Фонду встановлено графік розподілення санаторно-курортних путівок один раз на три роки кожної професійної хвороби, а саме, 2006 рік - лікування екземи; 2007 рік - лікування пилового бронхіту; 2008 рік - лікування органів слуху; 2009 рік лікування екземи; 2010 рік - лікування пилового бронхіту; 2011 рік - лікування органів слуху.
В 2009 року ОСОБА_2, згідно графіку на 2009 рік, було запропоновано санаторно-курортне лікування у санаторіях м. Бердянськ та м. Євпаторія від екземи, від отримання яких позивач відмовився, про що були складені відповідні акти, а тому судом порушень з боку відділення Фонду встановлено не було, що стало підставою для звільнення від проведення компенсаційних виплат, але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Частинами 1 та 2 п.5 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що потерпілому, який став інвалідом, не рідше одного разу на три роки – безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування. У разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад.
Згідно довідки МСЕК №195 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 12.08.1997 року в якій зазначено, що ОСОБА_2 потребує щорічне санаторне-курортне лікування за висновками ЛКК. (а.с.)
Згідно довідки №719 від 18.07.2008 року визначено, що ОСОБА_2 по стану здоров’я потребує щорічне санаторно-курортне лікування органів дихання (ХОЗЛ Ш, пиловий бронхіт П ст., міст. Ремісія, дифузний пневмоциброз, емфізема легень П ЛН П ст.)
Згідно довідки №749 від 24.07.2009 року позивач має право на одержання путівки з санаторно - курортного лікування органів дихання на ПБК з червня по серпень місяць.
Доказів про те, що ОСОБА_2 отримував у відділенні Фонду путівку на санаторно-курортне лікування саме органів дихання за попередні три роки, відповідачем суду не надано, а встановлений відділенням Фонду графік розподілення санаторно-курортних путівок один раз на три роки для кожної професійної хвороби, на яку хворіє позивач не може буди підставою, для відмови у задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2010 року – скасувати частково.
Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді вартість путівки на санаторно-курортне лікування, та витрати на проїзд до місця лікування у сумі 4383,80 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ: