ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2010   року  суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює: виконуючим обов’язки начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів; мешкає за адресою: АДРЕСА_1, м. Дніпропетровськ

визнано винним за п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі  255 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення при наступних обставинах.

Так, перебуваючи на посаді заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, на підставі наказу Головного Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживачів політики №419-к, являючись державним службовцем 9 рангу 5 категорії, уповноваженою на виконання функцій держави та на яку покладено здійснення організаційно – розпорядчих функцій, під час заповнення особової картки, на підставі наказу Міністерства статистики України №343 від 26 грудня 1995 року «Про затвердження форми первинного обліку №П-2 ДС (особова картка) та інструкції по її заповненню», у першому розділі зазначив, що є громадянином України з 24 серпня 1991 року. Однак, відповідно до власноруч заповненої автобіографії ОСОБА_1 та відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровську від 07 квітня 2010 року, вбачається, що ОСОБА_1 переїхав на постійне місце  проживання до України після закінчення ним у 1994 році Єреванського юридичного інституту Правового концерну МЮД. За результатами перевірки законності видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрованим на території України станом на 13 листопада 1991 року не значився, тобто визнати його громадянином України не є можливим, а паспорт громадянина України виданий йому Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 25 лютого 1997 року визнається незаконно виданим. Таким чином, державним службовцем ОСОБА_1 було вчинене корупційне діяння, передбаченого п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження закрити у зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

 ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи, крім випадку коли є поважна причина неявки або в суді відсутня інформація про належне повідомлення цієї особи. Всупереч цьому, ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про поважність причин неявки до судового засідання, а враховуючи те, що він був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за його відсутності.    

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду із закриттям провадження у справі за наступних підстав.

Обов'язковою ознакою правопорушення, яке полягає в порушенні спеціального обмеження, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону від 5 жовтня 1995 р. N 356/95-ВР, є наявність спеціальної мети, з якою воно вчинюється, а саме незаконне одержання за відповідні дії матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 діяв із зазначеною метою.

Суд, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що посягає на встановлений порядок, належним чином не мотивував, у чому саме виявилося таке сприяння, а перелічив окремі письмові докази, при цьому фактично аналіз цих доказів в постанові не навів, що призвело до необґрунтованого рішення суду. Також, ні в протоколі про адміністративне правопорушення ні в постанові суду не зазначено про одержання  ОСОБА_1 матеріальних благ, послуг або інших переваг.

Крім того, з відповіді начальника СГІРФО Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в  Дніпропетровській області на запит Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України з 1988 року (а.с. 130).

Враховуючи, що в матеріалах справи немає даних про спрямованість умислу ОСОБА_1 на порушення спеціального обмеження, передбаченого п. "г" ч. 1 ст. 5 Закону від 5 жовтня 1995 р. N 356/95-ВР, тому суддя апеляційного суду Дніпропетровської області вважає необхідним постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2010 року скасувати, з закриттям справи у зв'язку з відсутністю у діях особи складу корупційного правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,247, 252, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

    Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2010 року про накладення стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» закрити через відсутність складу проступку – за п. 1 ст. 247 КУпАП.

    Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                П.О. Румянцев