Справа № 2-3457/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

30 вересня 2010 року                  Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого  судді Ковальської І.А.,

    при секретарі Мантак О.Л.,

    за участю представника позивача Неумивакіної І.О.,

                        відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним          договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки, –

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,          ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №CNL-В00/168/2007, згідно якого банк видав відповідачу кредит на придбання нерухомого майна в сумі 25 500 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також будь-яким можливим збільшенням основного зобов’язання, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №PCNL-B00/168/2007 від 04 вересня 2007 року, згідно якого відповідач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належать на праві власності                ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 червня 1993 року.

Також, 04 вересня 2007 року з метою забезпечення своєчасності виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір поруки за №SR-В00/168/2007.

Станом на 16 липня 2010 року заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору перед позивачем становить 28 639,23 дол. США, що станом на 16 липня 2010 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (1 дол.США = 7.9008 грн.) еквівалентно 226 272,83 грн. та штрафні санкції в сумі 4 684,62 грн.

Виниклу заборгованість відповідачі добровільно не погашають, тому позивач звернувся до суду з позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, суду пояснив, що дійсно він взяв у позивача кредит на суму 25 500 доларів США. В зв’язку з сімейними проблемами перестав здійснювати виплати по кредиту.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд розглядає справу за їх відсутності, на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідач ОСОБА_2 04 вересня 2007 року уклав з ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», кредитний договір   №CNL-В00/168/2007, згідно якого банк видав відповідачу кредит на придбання нерухомого майна в сумі 25 500 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Видача банком кредиту підтверджується кредитною заявкою.

Отримавши вищезазначену суму, ОСОБА_2 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі. Згідно з п. 1.5.1. кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися відповідачем щомісяця у розмірі та строки визначені кредитним договором.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також будь-яким можливим збільшенням основного зобов’язання, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №PCNL-B00/168/2007 від 04 вересня 2007 року, згідно якого відповідач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належать на праві власності                ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 червня 1993 року.

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_2 його боргових зобов'язань ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передають в іпотеку вищезазначене нерухоме майно.

Згідно ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та п.6.2 договору іпотеки, право звернення стягнення на предмет іпотеки до строку погашення кредиту у випадках порушення зобов'язань по кредитному договору виникає у іпотекодержателя  в момент настання терміну виконання зобов'язань по кредитному договору.

Стаття 7 Закону України „Про іпотеку" та п.6.1 договору іпотеки передбачає, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до умов договору іпотеки банк має право задовольнити із вартості предмету іпотеки свої вимоги щодо повернення суми наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів, відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням кредитних договорів, у випадку несплати відповідачем банку будь-якої суми у такому розмірі, в такій валюті, у такий строк, та в такому порядку, як це встановлено в кредитних договорах.

Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування   процедури,   встановленої   ст.38   Закону   України   «Про   іпотеку»,   тобто   продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якому покупцеві.

Крім того з метою забезпечення своєчасності виконання зобов'язань за кредитним договором  04 вересня 2007 року між позивачем та відповідачкою  ОСОБА_3 був укладений договір поруки за №SR-В00/168/2007.

Зобов'язання по кредитному договору відповідачем ОСОБА_2 не виконанні, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати  відсотків.

Станом на 16 липня 2010 року заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору перед позивачем становить 28 639,23 дол. США, що станом на 16 липня 2010 року, відповідно до офіційного курсу НБУ (1 дол.США = 7.9008 грн.) еквівалентно                         226 272,83 грн., з яких - залишок заборгованості за кредитом становить 23 655,91 дол. США (186 900,61 грн.); заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками з 07 квітня 2009 року по 16 липня 2010 року - 4 983,32 дол.США (39 372,21 грн.).

Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.4.1.1. ст.4 ч.2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1,00 % від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Таким чином, за несвоєчасне повернення кредиту ОСОБА_2 нарахована пеня у розмірі 4 684,62 грн.

Приймаючи до уваги, що зобов’язання позичальника ОСОБА_2 перед П АТ «ОТП Банк» забезпечене порукою ОСОБА_3 , суд вважає, що заборгованість по кредитному договору підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача, оскільки п. 1, 2 ст. 554 ЦК України та договором поруки передбачено, що у випадку невиконанням боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Суд вважає, що відповідачами порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Враховуючи положення ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у визначений договором строк.  

Уклавши кредитний договір сторони на власний розсуд визначили та узгодили ціну договору в іноземній валюті, а саме в доларах США, що не суперечить ст. 632 ЦК України, відповідно до якої ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін та          ч. 2 ст. 192 ЦК України згідно з якою іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частина 3 ст. 533 ЦК України передбачає використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором, яка становить 28 639,23 доларів США та 4 684,62 грн., відповідачі не бажають, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі                1700 грн. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 533, 546-555, 610-612, 625, 651, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 33, 38, 39 ЗУ «Про іпотеку», суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним          договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки – задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» загальну суму заборгованості за кредитним договором №CNL-В00/168/2007  від 04 вересня 2007 року в розмірі 28 639 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять дев’ять) доларів 23 центи США та 4 684 (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 62 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати:                         1700 (тисячу сімсот) гривень – судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором               №CNL-168/2007 від 04 вересня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 червня 1993 року, а кошти отриманні від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» по кредитному договору №CNL-B00/168/2007 від 04 вересня 2007 року в сумі 28 639,23 дол. США та штрафні санкції в сумі 4 684,62 грн.

Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, передбаченої cm. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-будь-яким способом, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем та з наданням Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ЖЕУ, нотаріату, ДЗК, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, за ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: