ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
31.08.06 Справа № 7/327ад.
м. Луганськ
Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Уставицькій О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, смт. Рожнятів Івано-Франківської області
до 1-го відповідача –Шахта „Привільнянська”, м. Привілля Луганської області,
2-го відповідача –Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля”,
м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 2585 грн. 32 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –не прибув;
від відповідача –Гаврилів І.В., довіреність № 37 від 28.04.06.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про відшкодування у порядку регресу за рахунок відповідача 2585 грн. 32 коп., витрачених на пенсійне забезпечення гр. Комара А.Р., внаслідок отриманого трудового каліцтва та просить поновити строки позовної давності.
По справі слід уточнити повну назву 1 відповідача, якою є –Відокремлений підрозділ „Шахта Привільнянська” відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля”.
За листом № 3076/06 від 15.08.06 позивач просить розглянути справу без участі його представника.
Відповідач ВАТ „Лисичанськвугілля” проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:
- позивачем не доведено факт праці потерпілим на підприємстві відповідача ;
- позивачем не надано документів у підтвердження фактично сплаченої пенсії;
- шахта „Привільнянська” ніколи не мала назву „Привільнянська-південна”.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника 2 відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
12.03.1959 року Комару Антону Романовичу було заподіяно трудове каліцтво на шахті „Привільнанська-Піденна” (згідно наданої позивачем копії Акту про нещасний випадок), внаслідок якого потерпілого визнано інвалідом ІІІ групи і йому відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” було призначено пенсію по інвалідності.
Відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених вище.
Оцінивши доводи сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Позивачем не доведено суду виникнення зобов'язання відповідача щодо відшкодування сум виплаченої пенсії відповідно до ст. 460 Цивільного кодексу УРСР ( який діяв на час нарахування та виплати пенсії), а саме не надано доказів праці потерпілим на підприємстві відповідача, наявність трудового каліцтва не підтверджено витягами з огляду МСЕК, а також не надано розпорядження (протокол) про призначення пенсії та довідку про фактично сплачену пенсію. Усі перелічені документи були витребувані господарським судом Луганської області ухвалами від 12.07.06, 28.07.06 та 18.08.06.
Крім того, відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України - до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації та інші юридичні особи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Положення про відокремлений підрозділ „Шахта Привільнянська” відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля” та довідки Головного управління статистики у Луганській області від 20.07.06 № 13-48/2851 - Відокремлений підрозділ „Шахта Привільнянська” відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля” –без права юридичної особи.
За таких обставин провадження у справі у відношенні 1 відповідача слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, а у задоволенні позовних вимог за рахунок 2 відповідача слід відмовити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 01.09.06.
На підставі викладеного ст.ст. 1, 21 ГПК України, Прикінцевих та перехідних положень КАС України, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 157, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Провадження у справі щодо 1 відповідача закрити.
2. У задоволенні позову за рахунок 2 відповідача відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 01.09.06.
Суддя Т. Л. Калашник