Справа № 2-4744/10

РІШЕННЯ

Іменем  України

            16 грудня 2010 року     Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                                  Грищенко В.М.

при секретарі                                                                           Демченко О.Г.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу , посилаючись на те, що їх сім’я  розпалася та відновити  її не можливо.  

           Відповідачка  у судовому засіданні позов не визнав.

           Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.          

            Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 09.09.2006 року , від якого  мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           У позовній заяві позивач посилається на те, що сімейно-шлюбні відносини між ним та відповідачкою припинені два місяці тому, з причини того, що у них різні характери  й різні точки зору на одні й ті ж життєві питання, і не має спільних інтересів. Вони не знаходять взаєморозуміння  в багатьох сімейних питаннях. Зазначив, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного, сумісне господарство не ведуть.

           У судовому засіданні позивач пояснив, що йому не комфортно жити разом з відповідачкою. Йому не подобається, що в квартирі постійний безлад, та його не цікавить те, що цей безлад учиняє маленький син.

          Відповідачка у судовому засіданні пояснила, що з 09.09.2006 року вони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, проживають разом як дружина та чоловік, разом піклуються про дитину, ведуть спільник господарство та сумісний бюджет, досі підтримують інтимні стосунки. На її спроби з’ясувати причини розірвання шлюбу, позивач їй ніяких пояснень не надав.  Вважає, що почуття любові та поваги не втрачені, сім’ю можна зберегти.  

          Враховуючи той факт, що сторони до теперішнього часу проживають разом, підтримують подружні стосунки, ведуть спільне господарство та сумісний бюджет, від шлюбу мають малолітню дитину, суд доходить висновку, що підстави для розірвання шлюбу відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити.

          Керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 197, 208, 212, 214, 215 ЦПК України , ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

            У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Суддя:                                                                  В.М.Грищенко