Справа №2-1930/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 червня 2010 року                     Замостянський районний суд м Вінниці

                                                               в складі:     головуючого – судді Шлапака Д.О.,

                                                 при секретарі Дерун А.С.

                                                                за участю: представника позивача та

                                                                                  третіх осіб на стороні позивача –

    ОСОБА_1,

                                представника відповідача

                                                                                  ПАТ «Сведбанк» – Ковальчука Є.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»  в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»   про розірвання кредитного договору.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між нею та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерц»  та в подальшому ВАТ «Сведбанк», правонаступником усіх прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відповідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» від 10 червня 2010 року погодженого з Національним банком України, реєстраційний №10741050066001591 було укладено 28.08.2007р. кредитний договір   № 0101/0807/71-060 та в забезпечення пов'язані із ним договори іпотеки  0101/0807/71-060-Z-01 , договори поруки №№ 0101/0807/71-060-Р-01 та 0101/0807/71-060-Р-02 від 28.08.07 р.

 Розмір та валюта кредитного договору 93 600,00 (дев’яносто три тисячі шістсот) доларів США. , експертна вартість предметів іпотеки складає 472 680грн. 00 коп.  

Протягом 2007-2009 років позивачем постійно здійснювались планові погашення боргу без порушень умов кредитного договору, залишок боргу по кредиту станом на 20.02.09 р. складає 87  984 доларів США, а станом на день розгляду справи -85 488 долари США.

Позивач вважає, що п ротягом 4 кварталу 2008р. відбулася істотна зміна обставин якими позивач керувалась укладаючи кредитні договори, а саме: значне зростання курсу долару США по відношенню до гривні України (до 52,5%), що потягнуло за собою значне збільшення її боргових зобов’язань перед відповідачем, та суттєве зменшення ціни об’єктів нерухомого майна-предмету іпотеки.

    Таким чином, зміна обставин є настільки істотною, що якби вона могла передбачити ситуацію яка склалася, то утрималась би від укладання кредитного договору або уклала його на інших умовах у тому числі в національній валюті. На момент укладення договору вона виходила з того, що така зміна не настане.  

    Істотна зміна обставин, як визначних при укладенні кредитного договору має по відношенню до неї об’єктивний, незалежний від її дій та волі характер. Усі її вчинки (своєчасні та повні виплати за кредитними договорами, ціни об’єктів нерухомості – предмету іпотеки) свідчать про турботу та обачність, які від неї вимагались кредитним договором.

    Вирішальним при підписанні позивачем кредитного договору було те, що кредитним договорам на неї не покладено ризик виконання умов при істотній зміні обставин, якими керувались сторони при укладанні умов згаданому вище кредитному договорі. Трому позивач звернулась з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд розірвати кредитний договір № 0101/0807/71-060 від 28.08.2007р. , укладений між ОСОБА_3 та відповідачем, а також пов'язані із ним договори 0101/0807/71-060-Z-01 , договори поруки №№ 0101/0807/71-060-Р-01 та 0101/0807/71-060-Р-02 від 28.08.07 р.  Визнати наслідком розірвання кредитного договору виплату позивачем відповідачу залишку основного боргу по тілу кредиту у сумі 168 052, 84 доларів США у строк до 20 серпня 2032 року, яким керувались сторони при укладенні кредитного договору, шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі тіла кредиту згідно з додатком №1 до кредитного договору, а саме 312 доларів США.

В судовому засіданні представник третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5-ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги позивача і також вважає, що їх необхідно задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Сведбанк» (публічне) в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що в договорі передбачений обов’язок позичальника повернути кредит, сплати відсотків за користування кредитом та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбаченим даним кредитним договором та сплатити нараховані проценти. Кредитний договір відповідає діючому законодавству.     Істотного порушення сторонами кредитного договору не було і договором не передбачено порядку його зміни або розірвання. Укладаючи цей договір, ОСОБА_3 не знаходилась під впливом  омани, обману, насильства, погрози або збігу важких обставин.       Тому в даному випадку законом не передбачені підстави для розірвання кредитного договору. Позичальник свідомо отримував кредит в доларах США, також позивачем не доведено наявності чотирьох умов, зазначених в ст. 652 ЦК України, банк виконує всі умови кредитного договору та вирішуються питання щодо зменшення кредитного навантаження на позивача, тоді як позивач не вжив жодних заходів щодо добровільного вирішення проблеми.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору слід задоволити з наступних підстав .

Так, в судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерц»  в подальшому ВАТ «Сведбанк», правонаступником усіх прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відповідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» від 10 червня 2010 року погодженого з Національним банком України, реєстраційний №10741050066001591 було укладено 28.08.2007р. кредитний договір   № 0101/0807/71-060 та в забезпечення пов'язані із ним договори іпотеки  0101/0807/71-060-Z-01 , договори поруки №№ 0101/0807/71-060-Р-01 та 0101/0807/71-060-Р-02 від 28.08.07 р.

    Протягом 4 кварталу 2008р. відбулася істотна зміна обставин якими позивачка керувалась укладаючи кредитні договори, а саме: значне зростання курсу долару США по відношенню до гривні України (до 52,5%), що потягнуло за собою значне збільшення її боргових зобов’язань перед відповідачем, та суттєве зменшення ціни об’єктів нерухомого майна-предметів іпотеки.

    Відповідно до довідки №5, середня заробітна плата(дохід) ОСОБА_3  складає 9 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 652 ЦПК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суд вважає, що знецінення національної валюти по відношенню до долара США, тобто валюти кредитування, є істотною зміною обставин валютного кредитного договору. Також з пояснень представника позивача - ОСОБА_1 вбачається, що позивач отримує доходи лише на території України, та в національній валюті - гривня.  

Відповідно до ст. 99 Конституції України, ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про НБУ» гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

 Зі змісту ст.533 ЦК України вбачається, що  зобов’язання повинно бути виконано у гривні, а валютне - у гривні за офіційним курсом НБУ, якщо інший порядок не передбачений законом або договором;

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

    2)в момент укладення договору позичальник виходив з того, що різка зміна співвідношення гривні з валютою кредиту не наступить, і якби позичальник міг передбачити таку різку зміну, то він би не став укладати договір на таких умовах (а наприклад, узяв би кредит в національній валюті).

3)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Суд вважає, що причини падіння курсу гривні не можуть бути усунені позичальником при всій його турботливості і обачності, оскільки дані причини не залежали від волі позичальника, а пов'язані з об'єктивними змінами ситуації на валютному ринку та обумовлені світовою фінансовою кризою.

Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тому, суд приходить до висновку, що подальше виконання договору в умовах стрімкого падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту приведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позичальника того, на що він розраховував при отриманні значних сум кредиту за весь період їх отримання. В зв'язку з викладеним слідує, що подальше виконання договору на початку узгоджених умовах свідчитиме про порушення одного з принципів цивільно-правових відносин, закріплених в статті 6 ЦК України, а саме, принципу справедливості.

У випадку примусової реалізації об'єктів іпотеки - нерухомого майна, реалізованих коштів буде недостатньо для сплати банку заборгованості, та позичальник буде вимушений шукати інші кошти для погашення кредиту.

З висновку наданого експертом ТОВ «Експертно-технічного центру «Професіонал і К»  вбачається, що  станом на 25 червня 2006 року вартість об’єкта оцінки, а саме трикімнатної квартири загальною площею 95, 8 кв.м. розташованої в АДРЕСА_1, без урахування  ПДВ становить 318 727 грн. що еквівалентно 41 808 доларам США на дату оцінки за курсом НБУ і США-7,6235 грн.

Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин
несе заінтересована сторона.

Відповідно до умов цивільного законодавства та положень кредитного договору не передбачено, що ризик зміни курсу гривні по відношенню до валюти кредиту несе позичальник.

Відповідно до умов ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняєтеся з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивачем доведено, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались під час укладення договору, а тому кредитний договір підлягає розірванню.

Також те, що в зв'язку з розірванням основного кредитного договору, розірванню також підлягають і пов'язані з ним договори іпотеки та договір поруки.

При цьому судом відхиляються заперечення представника відповідача, що позивачем не вжито заходи щодо досягнення згоди, приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, оскільки ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду, справа перебуває в провадженні суду, до примирення сторони не прийшли.

Також суд відхиляє заперечення представника відповідача, що позивач свідомо  отримала кредит в доларах США, оскільки в судовому засіданні встановлено, що на момент укладення кредиту була відносно стабільна фінансова ситуація в державі, стабільний офіційний курс гривні по відношенню до долара США. Також суд вважає, що позивачем доведено, що відбулась істотна зміна обставин у вигляді істотного підвищення курсу долара США відносно гривні України, падіння цін на нерухомість та істотного зменшення прибутків позивачки у зв’язку із світовою кризою.

    Ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено порядок визнання недійсними умов договорів, які обмежують права споживачів. Такі норми визнаються несправедливими і можуть бути змінені або визнані недійсними, як і весь договір.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.10 Декрету КМ України «Про державне мито», позивач звільнена від сплати державного мита.

Тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.,  оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору його слід стягнути з відповідача в дохід держави в сумі 51 грн.  

    На підставі вищевикладеного, керуючись 10, 60, 88, 212-217 ЦПК України, ст.ст.  526, 527, 530, 652, 653 суд,-  

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Розірвати кредитний договір від 28 серпня 2007 року  за № 0101/0807/71-060 укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Сведбанк»  в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» , а також пов`язані із ним  договір іпотеки  0101/0807/71-060-Z-01 та  договори поруки №№ 0101/0807/71-060-Р-01 та 0101/0807/71-060-Р-02 від 28 серпня 2010 року.

Визнати наслідком розірвання кредитного договору виплату ОСОБА_3 Публічному акціонерному товариству «Сведбанк»  в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»   залишку основного боргу по тілу кредиту відповідно до умов кредитного договору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»  в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»  в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в дохід держави 51 грн. судового збору.

На рішення суду до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя :